Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/7902/11
вх. № 7902/11
Суддя господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Шилов С.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, доручення від 25.08.2011 р.;
2 позивача - не з'явився,
відповідача - ОСОБА_2 (особисто) паспорт серія НОМЕР_1 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Львів,
ФОП ОСОБА_4, м. Сокаль 3-я особа < Текст >
до ФОП ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 181051,60 грн.
Позивачі просять суд стягнути з відповідача на користь 1 позивача 90525,80 грн. збитків та на користь 2 позивача 90525,80 грн. збитків за договором від 28 липня 2010 року, який укладено між сторонами, мотивуючи неналежним виконання з боку відповідача зобов'язань по договору № 2807 на виготовлення технологічного обладнання. Також до стягнення заявлені понесені позивачами судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 вересня 2011 року про порушення провадження у справі № 5023/7902/11 прийнято позовну заяву позивачів до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 19 жовтня 2011 року.
В засідання суду 19 жовтня 2011 року 1-й позивача та відповідач з'явились, 2-й позивач в засідання суду не з'явився. Перший позивач в засіданні суду 19 жовтня 2011 року позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач в засіданні суду 19 жовтня 2011 року просить суд відкласти розгляд справи мотивуючи тим, що у відповідача відсутній примірник позовної заяви позивачів, що зумовлює неможливість підготування відзиву на позов, а також просить суд зобов'язати позивачів надіслати на адресу відповідача позовну заяву із доданими документами. Перший позивач проти відкладення розгляду справи не заперечує.
Суд, розглянувши питання щодо зобов'язання позивачів направити на адресу відповідача копії позовної заяви із додатками, вважав за необхідне відмовити відповідачу у його (клопотанні) задоволенні виходячи з того, що матеріали справи містять поштовий опис про направлення документів, про які клопоче відповідач, на адресу останнього.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2011 року відкладено розгляд справи на 09 листопада 2011 року.
В засідання суду 09 листопада 2011 року 1-й позивача з'явився, 2-й позивач в засідання суду не з'явився. Відповідач в засідання суду не з'явився.
Перший позивач в засіданні суду 09 листопада 2011 року надав заяву про збільшення позовних вимог першого та другого позивачів, перший позивач просить суд стягнути із відповідача на користь 1-го позивача 14290,96 грн. пені, другий позивач просить суд стягнути із відповідача на користь 2-го позивача 14290,96 грн. пені, при цьому позивачі посилаються на п. 4.1 договору. До заяви про збільшення позовних вимог позивачами надані платіжні доручення про сплату судового збору на суму 285,82 грн. по кожному з позивачів.
Відповідачем до канцелярії суду було надано клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи у зв'язку з знаходженням юриста у відрядженні.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2011 року повернуто позивачам заяву про збільшення позовних вимог та квитанції № ПН 8517 від 09.11.2011 р. та № ПН 8528 від 09.11.2011 р.; відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання в частині продовження строку розгляду справи, задоволено клопотання відповідача в частині відкладення розгляду справи, проти якого перший позивач не заперечував; розгляд справи відкладено на 21 листопада 2011 р. о 10:10
В засідання суду 21 листопада 2011 року 1-й позивача та 2-й позивач не з'явилися, але від ФО П ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за межами строку. Відповідач в засідання суду з'явився та надав відзив на позовну заяву, проти позовної заяви заперечує.
Суд розглянувши клопотання першого позивача, вважав за можливе його задовольнити та продовжити строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи було відкладено на 05 грудня 2011 року.
В засідання суду 05 грудня 2011 року з'явились перший позивач та відповідач. Другий позивач в засідання суду не з'явився.
Перший позивач позовні вимоги першого позивача підтримує повністю.
Відповідач проти задоволення позову позивачів заперечує.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
28 липня 2010 року між позивачами та відповідачем було укладено договір № 2807 на виготовлення технологічного обладнання за умовами якого відповідач зобов'язався виготовити власними та залученими силами та засобами позивачів технологічне обладнання у відповідності до технічних вимог - додаток № 1 і специфікації - додаток № 2, які є невід'ємними частинами договору, а позивачі зобов'язались прийняти обладнання та своєчасно оплатити його на умовах договору. Загальна вартість обладнання визначається сторонами у додатку № 2 до договору і складає 258645,00 грн.
Пунктом 2.3 договору сторонами визначено черговість здійснення позивачами оплат за договором: оплата в розмірі 40% від загальної суми договору у якості авансу, що складає 103458,00 грн. перераховується позивачами впродовж 7 банківських днів з моменту підписання договору. На протязі наступних семи місяців з моменту підписання договору позивачі проводять оплату у розмірі 30% від загальної суми договору, що складає 77593,50 грн., рівними частинами кожного місяця по 11084,79 грн. впродовж перших 5 банківських днів кожного місяця. Оплата в розмірі 30% від загальної суми договору, що складає 77593,50 грн. здійснюється позивачами впродовж 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття обладнання. Всі платежі, згідно п. 2.6 договору, визначені в п. 2.3 договору, позивачами сплачуються рівними частинами.
Згідно п. 3.1 договору відповідач зобов'язався виготовити обладнання на протязі 240 календарних днів з наступного робочого дня з моменту отримання авансового платежу. За 20 робочих днів, згідно п. 3.2 договору, до закінчення строку виготовлення обладнання відповідач повинен повідомити позивачів про готовність обладнання до здачі.
Сторонами було складено та підписано додаток № 1 до договору - вимоги до обладнання, та додаток № 2 до договору - специфікація на обладнання.
Відповідачем було виставлено позивачам рахунки на сплату ними 40% передплати за №№ 3007-01а та 3007-01б від 30 липня 2010 року на суму 51729 грн. по кожному.
Позивачі 05 серпня 2010 року, кожен у розмірі 51729 грн., перерахували на користь відповідача обумовлену сторонами у договорі передплату яка дорівнює 40% загальної вартості договору.
В подальшому позивачами, за період з вересня 2010 року по березень 2011 року, щомісячно було здійснено платежі у розмірі 5542 грн. за кожен місяць кожним з позивачем.
Посилаючись на порушення з боку відповідача зобов'язань за договором щодо виготовлення обладнання впродовж 240 календарних днів, із наступного робочого дня з моменту отримання авансового платежу, позивачами пред'явлено позов про стягнення на їх користь 90525,80 грн. збитків за договором із посиланням на прострочення відповідача та відмовою від виконання зобов'язань за договором.
Однак суд не погоджується з такою позицією позивачів виходячи з наступного:
Як свідчать матеріали справи, відповідачем на протязі дії договору, а саме 05 жовтня 2010 року за вих. № 510 направлено позивачам (кожному окремо один від одного) лист в якому відповідачем вказано про можливість затримки виконання робіт за договором № 2807 від 28 липня 2010 року до трьох місяців більше строків визначених у п. 3.1 договору, про перенесення строків повного виконання робіт за договором до 04 липня 2011 року. У листі відповідачем зазначено про те, що у разі незгоди кожного з позивачів, відповідач просить позивачів не перераховувати черговий платіж, визначений п. 2.3.1 договору. 04 травня 2011 року відповідачем направлено позивачам повідомлення про готовність обладнання (вих. № 405 від 04.05.2011 р.). Під час розгляду справи в суді відповідачем повторно були направлені позивачам повідомлення про готовність обладнання (вих. № 1107-2 від 07.11.2011 р.). Під час розгляду справи в суді відповідачем надавались для огляду оригінали касових чеків поштової установи про направлення зазначених листів та повідомлень.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір поставки № 2807 на виготовлення технологічного обладнання за своєю правовою природою є договором підряду, який містить визначення виконуємої роботи (предмету), ціну робіт, порядок і строки платежу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови укладення, зміни і розірвання договору; виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України "Загальні положення про підряд".
Главою 53 ЦК України визначено загальні положення щодо укладення, зміни та розірвання договору
Зокрема стаття 642 ЦК України "Прийняття пропозиції" вказує на те, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Як зазначено вище в рішенні суду, 05 жовтня 2010 року відповідачем було направлено позивачам лист щодо перенесення строків виконання робі до 04 липня 2011 року, в листі відповідач повідомив позивачів про те, що у разі їхньої незгоди він просить не перераховувати кошти за договором. Проте позивачами впродовж жовтня, листопада, грудня, січня, лютого та березня 2010-2011 років здійснювались платежі, які обумовлені договором. Таким чином позивачами вчинено дії, які засвідчують прийняття ними пропозиції відповідача щодо перенесення строків виконання робіт.
04 травня 2011 року відповідачем було направлено за вих. № 405 позивачам повідомлення про готовність технологічного обладнання з проханням направлення представника позивачів для попереднього приймання та повідомленням щодо визначення адреси доставки обладнання та умов пуско-наладки. Повторно 07 листопада 2011 року відповідачем було направлено повідомлення. Вказані повідомлення від 04 травня та від 07 листопада 2011 року залишені позивачами без відповіді.
Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Також суд звертає увагу на те, що згідно приписів статті 849 ЦК України замовник (в даному випадку позивачі) має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Частиною 3 статті 612 ЦК України передбачено можливість відмови кредитора від прийняття виконання, яка обумовлена простроченням боржника у виконанні зобов'язання та втратою інтересу для кредитора.
Проте, як свідчать матеріали справи, позивачі, після прийняття ними пропозиції відповідача щодо перенесення строків виконання робіт, на повідомлення останнього щодо готовності обладнання не відреагували.
Матеріалами справи доведено відсутність прострочення у виконанні зобов'язань з боку відповідача, також матеріали справи не містять доказів того, що позивачами до закінчення роботи відповідачем та до звернення із позовом до суду були направлені на адресу відповідача відмови від договору. Докази відмови позивачів від виконання договору останнім суду не надані.
За приписами статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Суд бере до уваги також те, що в розумінні статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги кожного з позивачів необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати суд звалашає за позивачами.
Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, суд, -
< Текст >
Відмовити першому позивачу, ФО П ОСОБА_3, у задоволенні позову повністю.
Відмовити другому позивачу, ФО П ОСОБА_4, у задоволенні позову повністю.
Суддя (підпис< Текст > Калініченко Н.В.
Повний текст судового рішення по справі № 5023/7902/11 підписано 12 грудня 2011 року.