Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" грудня 2011 р. Справа № 5023/9737/11
вх. № 9737/11
Суддя господарського суду Тихий П.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Аксьонов В.А. 3-ї особи < Текст >
відповідача - Загребельний М.С. 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом ТОВ "Астро-Інформ", м. Київ 3-я особа < Текст >
до ТОВ "Автоарт", м. Харків 3-я особа < Текст >
про визнання недійсним правочину за договором
Позивач, ТОВ «АСТРО-ІНФОРМ», звернувся до суду з позовом про визнання правочину за договором №1/03-1 від 01.03.10 поставки поліграфічної продукції укладеного між ТОВ «АВТОАРТ» та ТОВ «АСТРО-ІНФОРМ» недійсним. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що від ДПІ їм стало відомо про проведення документальної перевірки ТОВ «АВТОАРТ». У результаті проведеної документальної невиїзної перевірки було складено акт в якому зазначається, що ТОВ «АВТОАРТ» без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, проведено документально фактично не здійснені господарські операції для отримання підприємством податкової вигоди.
Позивач вказує, що на думку ДПІ, у ході перевірки було встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Отже, правочини відповідно до п.п.1,2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Також ДПІ вважає, що у ТОВ «АВТОАРТ» відсутні докази фактичного отримання та як наслідок відвантаження товарів.
ТОВ «АСТРО-ІНФОРМ» вважає що бездіяльність ТОВ «АВТОАРТ» щодо таких висновків ДПІ можуть негативно вплинули на ділову репутацію його підприємства. Відносно посадових осіб ТОВ «АСТРО-ІНФОРМ» може бути порушена кримінальна справа.
Крім цього, позивач вказує, що у зв'язку з вказаними обставинами, ДПІ намагається провести позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності його підприємства та нарахувати штрафні та фінансові санкції.
Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі, повідомив, що правочин був укладений в рамках діючого законодавства України, виконано в повному обсязі без претензій та зауважень, про що свідчать надані до матеріалів справи документи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між ТОВ «АВТОАРТ» та ТОВ «АСТРО-ІНФОРМ» був укладений договір №1/03-1 від 01.03.10 поставки поліграфічної продукції.
Предметом спірного договору було те, що в порядку та на умовах, визначених договором, замовник - ТОВ «АВТОАРТ» замовляє, а постачальник - ТОВ «АСТРО-ІНФОРМ» зобов'язується поставити поліграфічну продукцію.
Сума за договором складає 901 320,00грн. (Дев'ятсот одну тисячу триста двадцять грн.) з урахуванням ПДВ.
Судом встановлено, що на підставі договору поставити поліграфічну продукцію ТОВ «АСТРО-ІНФОРМ» поставило ТОВ «АВТОАРТ» поліграфічну продукцію на загальну суму 901 320,00грн. (Дев'ятсот одну тисячу триста двадцять грн.) з урахуванням ПДВ.
Вказаний договір було складено згідно з вимогами Цивільного кодексу України та підписано двома сторонами.
Факт приймання-передачі товару підтверджується видатковою накладною.
У відповідності з приписами діючого законодавства України та на виконання вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» була виписана податкова накладна №310332 від 31.03.10 на загальну суму 901 320,00грн. (Дев'ятсот одну тисячу триста двадцять грн.) з урахуванням ПДВ.
Факт розрахунків між підприємствами підтверджується простим векселям серії АА 0392658 від 12.04.10 на загальну суму 901 320,00грн. (Дев'ятсот одну тисячу триста двадцять грн.) з урахуванням ПДВ.
Норми цивільного законодавства встановлюють свободу сторін в укладанні договорів, що підтверджує вільність волевиявлення сторін.
У відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України - «Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків».
Також у відповідності до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України - «Договір є обов'язковим для виконання сторонами».
Суд зазначає, що у відповідності до ст.173 Господарського кодексу України, - «Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку».
У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України - «суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться».
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 94 ЦК України визначено, що юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, гідність і ділова репутація юридичної особи (ст.201 ЦК України).
Статтею 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених законодавством України.
Таким чином, ТОВ «АВТОАРТ» виконало свої обов'язки перед ТОВ «АСТРО-ІНФОРМ» за цивільно-правовим договором належним чином, що підтверджено даними бухгалтерського та податкового обліку та первинною документацією. Підприємством була видана податкова накладна, яка була належним чином оформлена та відображена у звітності підприємств.
Таким чином, суд зазначає, що договір №1/03-1 від 01.03.10 поставки поліграфічної продукції укладений між ТОВ «АВТОАРТ» та ТОВ «АСТРО-ІНФОРМ» є дійсним та таким, що відповідає ст.ст. 509, 526, 532, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням міністерства фінансів України про документальне забезпечення записів у Бухгалтерському обліку від 24.05.1995 року.
За таких підстав, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За таких підстав, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 6,8,19,124,129 Конституції України, статтями 33,34,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Суддя (підпис< Текст > Тихий П.В.
< Текст >