Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" грудня 2011 р. Справа № 5023/8763/11
вх. № 8763/11
Суддя господарського суду Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.
за участю представників сторін:
1. позивача - ОСОБА_1 (дов. № 1435 від 02.11.2011 р.)
2. позивача - ОСОБА_1 (дов. № 1435 від 02.11.2011 р.)
1. відповідача - не з'явився
2. відповідач - не з'явився
3. відповідач - не з'явився
розглянувши матеріали справи за позовом 1. Фізичної особи ОСОБА_2, смт. Пісочин,
2. Фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Спарта", м. Харків ,
2. Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків,
3. Фізичної особи ОСОБА_5, м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності
1. Позивач, Фізична особа ОСОБА_2, та 2. Позивач, Фізична особа ОСОБА_3, звернулися до господарського суду Харківської області з позовом про: - зобов'язання відповідачів (1. Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Спарта"; 2. Фізичну особУ ОСОБА_4; 3. Фізичну особу ОСОБА_5) виконати умови Договору щодо порядку виходу з товариства з обмеженою відповідальністю та виділення доль позивачів в натурі і конкретного землекористування № 11/08/2011 від 11 серпня 2011 року; - визнання за ОСОБА_3 (61000, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) право власності на нежитлові приміщення в літ. „А-3" першого поверху № 28-35, 51-55, № 36-50, № 39а, № 48а, тамбур (площею 3.10 м.кв.), сходова клітина (площею 13,70 м.кв.), тамбур (площею 1,80 м.кв.); другого поверху № 9-57, сходова клітина (площею 17,10 м.кв.); третього поверху № 21-41, № 28а, № 29а, № 30а, сходова клітина (площею 17,40 м.кв.) загальною площею 1960,6 м.кв.; нежитлові будівлі літ. „Б-1" загальною площею 68,1 м.кв., „АА-1" загальною площею 114,7 м.кв., „АБ-1" загальною площею 106,7 м.кв., „АВ-1" загальною площею 75 м.кв., комплектну трансформаторну підстанцію КТП 4535 (трансформаторну підстанцію), з присвоєнням їм окремої поштової адреси: АДРЕСА_2, які розташовані на земельній ділянці площею 0,2335 га.; - визнання за ОСОБА_2 (АДРЕСА_4 і.н. НОМЕР_2) право власності на нежитлові приміщення в літ. „А-3", першого поверху № 1-27, № 11а, тамбур (площею 3,70 м.кв.), сходова клітина (площею 13,70 м.кв.) ; другого поверху № 1-6, № 1а, № 6а, № 7,№ 8, № 58-75, № 58а, № 58б, № 74а, сходова клітина (площею 17,40 м.кв.); третього поверху № 1-20, 42-56, № 11а, № 15а, № 17а, № 17б, № 53а, сходова клітина (площею 17,40 м.кв.) загальною площею 1577,4 м.кв. , які розташовані на земельній ділянці площею 0,1882 га. за адресою АДРЕСА_3.
Представник 1. Позивача та 2. Позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник 1. Відповідача в судове засідання не з'явився, 01 грудня 2011 року через канцелярію суду надав заяву в якій повідомляє, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були учасниками ТОВ Фірми "Спарта" з моменту її реєстрації 06.05.1995 року і до виходу зі складу учасників на підставі нотаріально засвідчених заяв 17.08.11 року, що було оформлено в змінах до статуту ТОВ Фірми "Спарта" та зареєстровано 19.08.11 року відповідно до вимог діючого законодавства України, яку суд долучає до матеріалів справи.
2. Відповідач в судове засідання не з'явився, 07 листопада 2011 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить суд розглядати справу по суті за наявними в матеріалах справи документами без участі представника другого відповідача.
3. Відповідач в судове засідання не з'явився, 07 листопада 2011 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить суд розглядати справу по суті за наявними в матеріалах справи документами без участі представника третього відповідача.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивачів, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «СПАРТА» укладений Договір про порядок виходу з товариства з обмеженою відповідальністю і виділення доль в натурі і конкретного землекористування № 11/08/2011 від 11.08.11 року.
Предметом даного договору є порядок виходу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зі складу учасників Товариства, порядок виділення їм долі майна в натурі та визначення землекористування після виділення майна Товариства.
Згідно п. 1.3. Договору Товариство зобов'язується передати позивачам частину свого майна, відповідно до їх долі у статутному капіталі Товариства. По Договору передається ОСОБА_6 нежитлові приміщення в літ. „А-3” 1-го поверху № 28-35, 51-55, № 36-50, № 39 а, № 48 а, тамбур (площею 3.10 м.кв.), сходова клітина (площею 13,70 м.кв.), тамбур (площею 1,80 м.кв.); 2-го поверху № 9-57, сходова клітина (площею 17,10 м.кв.); 3-го поверху № 21-41, № 28 а, № 29 а, № 30 а, сходова клітина (площею 17,40 м.кв.) загальною площею 1960,6 м2; нежитлові будівлі літ. „Б-1” (загальною площею 68,1 м.кв.), „АА-1” (загальною площею 114,7 м.кв.), „АБ-1” (загальною площею 106,7 м.кв.), „АВ-1” (загальною площею 75 м.кв.), трансформаторну підстанцію (комплектна трансформаторна підстанція КТП 4535), які розташовані за адресою: АДРЕСА_2; ОСОБА_2 передається: нежитлові приміщення в літ. „А-3”, 1-го поверху № 1-27, № 11а, тамбур (площею 3,70 м.кв.), сходова клітина (площею 13,70 м.кв.); 2-го поверху № 1-6, № 1а, № 6 а, №7,№ 8, № 58-75, № 58 а, № 58 б, № 74 а, сходова клітина (площею 17,40 м.кв.); 3-го поверху № 1-20, 42-56, № 11а, № 15 а, № 17а, № 17 б, № 53 а, сходова клітина (площею 17,40 м.кв.) загальною площею 1577,4 м.кв., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Також Договором визначається право конкретного землекористування земельної ділянки, яка знаходиться під будівлями, зокрема ОСОБА_6 передається - 0,2335 га, ОСОБА_2 - 0,1882 га.
За домовленістю між Учасником та Товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі».
Майно, яке має бути передано позивачам рахується на балансі Товариства.
На виконання умов Договору Позивачі нотаріально посвідчили заяви про вихід з Товариства на ім'я ТОВ ФІРМА «СПАРТА» від 17 серпня 2011 року.
Відповідачі щодо виходу зі складу учасників позивачів та виділення їм долі зі статутного фонду в натурі не заперечували, що підтверджується нотаріально посвідченими заявами від 17 серпня 2011 року.
Вихід Позивачів зі складу Учасників Товариства оформлено протоколом Загальних Зборів Товариства від 17.08.11 року та зареєстровано відповідно до вимог законодавства 19.08.11 року, що підтверджується відміткою державного реєстратора на статуті Товариства.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника Позивачів, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно п. 4 ст. 12 ГПК України, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів підвідомчі господарським судам.
При цьому, справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ч. 6 ст. 16 ГПК України).
Закон також наголошує на тому, що являють собою корпоративні права. Так, стаття 167 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV містить легальне визначення корпоративних прав, відповідно до якої останні - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Таке визначення корпоративних прав знаходить своє відбиття й у ч. 1 п. 8 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року N 514-VI.
Згідно до п. 6 Постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору. А за п. 10 цієї ж постанови судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та не випливають із положень законодавства.
Відповідно до п. 1.4. Рекомендацій вищого господарського суду України від 28.12.2007 N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначено, що як випливає зі змісту пункту 1 частини четвертої статті 12 ГПК, до корпоративних спорів належать спори між учасниками (акціонерами) господарського товариства з приводу створення, припинення товариства та управління його діяльністю. Оскільки установчі документи господарського товариства затверджуються під час створення товариства, подаються для державної реєстрації товариства та в подальшому регулюють відносини з приводу управління господарським товариством, спори за позовами учасників товариства про визнання недійсними установчих документів товариства або їх частини, змін до них належать до корпоративних і вирішуються господарськими судами за місцезнаходженням відповідних господарських товариств. Спори про ліквідацію чи скасування державної реєстрації господарських товариств за позовами акціонерів або учасників до товариств є корпоративними спорами як такі, що виникають між учасниками господарського товариства та господарським товариством з приводу припинення останнього.
Статтею 15 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також права на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений чинним законодавством (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
В свою чергу відповідно до ст. 20 ГК України, як спеціального закону по відношенню до ЦК України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом відшкодування збитків.
Учасники господарського товариства мають право, за ст. 116 ЦК України, у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом. Майже тотожними за змістом є й положення ст. 88 ГК України і ст. 10 Закону та ст. 25 Закону про АТ відносно прав акціонерів власників акцій.
Відповідно до ст. 117 ЦК України учасники господарського товариства зобов'язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.
Частинами 1 та 2 статті 148 ЦК України передбачено вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, де учасник має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом; учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України - «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».
Управлінням містобудування та архітектури Харківської міської ради Харківської області листом № Г-9-227/0/92-11.01.06 від 10.12.11 року було повідомлено, що не заперечує проти присвоєння об'єктам нерухомого майна окремої поштової адреси.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення» від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Суд зазначає, що із вказаних приписів норм права, а також із приписів Закону вбачається, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено. Аналогічні приписи містяться і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України).
Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до статей 44-49 ГПК України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 116, 117, 148, 167 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 47-49, 54, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - < Текст >
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ТОВ Ф «Спарта», ОСОБА_4, ОСОБА_2 виконати умови Договору щодо порядку виходу з ТОВ Ф «Спарта» та виділення долей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі і конкретного землекористування № 11/08/2011 від 11 серпня 2011 року.
Визнати за ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) визнати за ним право власності на нежитлові приміщення в літ. „А-3” першого поверху № 28-35, 51-55, № 36-50, № 39а, № 48а, тамбур (площею 3.10 м.кв.), сходова клітина (площею 13,70 м.кв.), тамбур (площею 1,80 м.кв.); другого поверху № 9-57, сходова клітина (площею 17,10 м.кв.); третього поверху № 21-41, № 28а, № 29а, № 30а, сходова клітина (площею 17,40 м.кв.) загальною площею 1960,6 м.кв.; нежитлові будівлі літ. „Б-1” загальною площею 68,1 м.кв., „АА-1” загальною площею 114,7 м.кв., „АБ-1” загальною площею 106,7 м.кв., „АВ-1” загальною площею 75 м.кв., комплектну трансформаторну підстанцію КТП 4535 (трансформаторну підстанцію), які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, розташовані на земельній ділянці площею 0,2335 га., з присвоєнням їм окремої поштової адреси: АДРЕСА_3-Г.
Визнати за ОСОБА_2 (АДРЕСА_4 і.н. НОМЕР_2) право власності на нежитлові приміщення в літ. „А-3”, першого поверху № 1-27, № 11а, тамбур (площею 3,70 м.кв.), сходова клітина (площею 13,70 м.кв.); другого поверху № 1-6, № 1а, № 6а, № 7,№ 8, № 58-75, № 58а, № 58б, № 74а, сходова клітина (площею 17,40 м.кв.); третього поверху № 1-20, 42-56, № 11а, № 15а, № 17а, № 17б, № 53а, сходова клітина (площею 17,40 м.кв.) загальною площею 1577,4 м.кв., які розташовані на земельній ділянці площею 0,1882 га. за адресою м. Харків, вул. Наріманова, буд. 1.
Суддя (підпис) Жигалкін І.П.
Повний текст рішення підписаний 05 грудня 2011 року
по справі № 5023/8763/11.