Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/9330/11
вх. № 9330/11
Суддя господарського суду Інте Т.В.
при секретарі судового засідання Федорова К.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
3-ї особи < Текст > відповідача - ОСОБА_1, дов. № ЦВСВ - 1/345/ від 17.06.11 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом ДП "Е-Консалтинг", м. Київ 3-я особа < Текст >
до ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів "Укрспецвагон", сел. Панютине 3-я особа < Текст >
про стягнення 52231,19 грн.
Позивач (Дочірнє підприємство "Е-Консалтинг") звернулось до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - Державного підприємства "Український державний центр з експлуатації спеціалізованих вагонів" (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 21.11.11 р., які були прийняті судом) основний борг у сумі 44273,60 грн., пеню у сумі 4399,46 грн., інфляційні збитки 398,46 грн., 3% річних у сумі 851,51 грн., % за користування чужими коштами у сумі 2199,73 грн. та судові витрати по справі (в тому числі витрати на правову допомогу - 5000,00 грн. та витрати на прибуття представника позивача до суду та добові - 578,19 грн.), мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг за договором № 5ЕК/11№90п ЦВСВ (ПЕВ-11.___)ю від 28.01.11 р.
Позивач в судове засідання 05.12.11 р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить провести судове засідання 05.12.11 р. без його участі.
Відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на сплату основного боргу та просить в задоволені позовних вимог в частині стягнення неустойки та штрафних санкцій відмовити, посилаючись на тяжке фінансово-економічне становище та на те, що порушення відповідачем зобов'язань не завдало значних збитків позивачу.
Відповідачем до відзиву надано платіжне доручення № 10358 від 02.12.11 р., яка підтверджує оплату відповідачем 47500,00 грн. заборгованості 02.12.11 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі, в частині вимоги щодо стягнення з відповідача 44273,60 грн. заборгованості припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 5ЕК/11№90п ЦВСВ(ПЕВ-11.___)ю про надання інжинірингових послуг від 28.01.11 р. (а.с. 20-24), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає та оплачує, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання по наданню інжинірингових послуг з дослідження бізнес-процесів керування ресурсами та фінансово-економічної діяльності відповідача.
Відповідно до п. 3.2 вказаного договору вартість послуг складає 95000,00 грн.
Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та надав відповідачу комплекс інжинірингових послуг з дослідження бізнес-процесів керування ресурсами та фінансово-економічної діяльності відповідача, що підтверджується відповідним двостороннім актом приймання - передачі наданих послуг від 23.03.11 р. (а.с. 25).
Відповідно до п.4.1 вказаного договору оплата здійснюється поетапно:
- до початку надання послуг відповідач здійснює авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості послуг.
- після підписання обома сторонами Акту про надання послуг замовник (відповідач) зобов'язаний протягом 10 календарних днів оплатити виконавцеві (позивачу) повну вартість наданих послуг шляхом переказу коштів на поточний рахунок позивача.
Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг не виконав неналежним чином, сплативши лише 47500,00 грн. авансу, що підтверджується банківською випискою від 25.02.11 р. (а.с.26).
28.09.11 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію по сплаті заборгованості у сумі 51153,33 грн., але відповідач на цю претензію не відреагував.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент подання позовної заяви, відповідач 44273,60 грн. заборгованості не сплатив та сплатив її лише після звернення позивачем з позовом до суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 03.04.11 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, за договором № 5ЕК/11№90п ЦВСВ(ПЕВ-11.___)ю від 28.01.11 р.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з п. 8.3 договору 5ЕК/11№90п ЦВСВ(ПЕВ-11.___)ю від 28.01.11 р. за порушення замовником (відповідачем) умов платежів, зазначених у розділі 4 даного договору, замовник (відповідач) сплачує пеню за прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення платежу від суми простроченого платежу.
Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 4380,66 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 398,46 грн. інфляційних нарахувань, такими, що підлягають задоволенню, а вимоги про стягнення з відповідача 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 847,86 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 2199,73 грн., суд вважає за необхідне відмовити в задоволені цих вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що сторони у договорі № 5ЕК/11№90п ЦВСВ(ПЕВ-11.__)ю від 28.01.11 р. не встановили розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Чинне законодавство України не встановлює розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами за договором про надання інжинірингових послуг.
Посилання позивача за аналогію на ч.1 ст.1048 ЦК України, яка трактує, що якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ є безпідставними, оскільки ця норма регулює правовідносини які жодним чином не є подібними до правовідносин за договором надання послуг, відноситься до встановлення розміру процентів за договором позики та міститься у главі 71 ЦК України - Позика. Кредит. Банківський вклад .
Враховуючи викладене, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами безпідставними, необґрунтованими та відмовляє в їх задоволені.
Суд зазначає, що при нарахуванні пені та річних, позивачем було невірно обраний період нарахування з 02.04.11 р. по 21.11.11 р., оскільки відповідач повинен був розрахуватися протягом 10 календарних після підписання обома сторонами Акту про надання послуг (який був підписаний 23.03.11), тобто прострочення настає з 03.04.11 р.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 18,80 грн. пені та 3,65 грн. 3% річних, як безпідставно заявлених.
В своєму відзиві відповідач просить в задоволені позовних вимог в частині стягнення неустойки та штрафних санкцій відмовити, посилаючись на тяжке фінансово-економічне становище.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволені цього клопотання, оскільки відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження тяжкого фінансово-економічного становища відповідача.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 5000,00 грн. витрат на юридичну допомогу, вони не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Позивачем у якості доказу понесення витрат на послуги адвоката надано копію квитанції до прибуткового ордеру № 0109/1 від 01.09.11 р.
Суд вважає квитанцію до прибуткового ордеру неналежним доказом того, що саме позивачем понесено витрати на оплату правовї допомоги в сумі 5000,00 грн., оскільки вказана квитанція є односторонньою та підписана лише адвокатом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на прибуття представників до суду та добові у сумі 578,19 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що витрати на прибуття представників до суду та добові не підлягають задоволенню, оскільки ці витрати не мають обов'язкового характеру та не знаходяться у причинному зв'язку із заборгованістю відповідача за основним позовом.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 624, ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, < Текст >
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Український державний центр з експлуатації спеціалізованих вагонів" (вул. Леніна, 5, смт. Панютине, Лозівський р-н, Харківська область, 64660, код ЄДРПОУ 01056362, п/р 26001036555 в ХФ АБ "Експрес-банк" м. Лозова, МФО 350716) на користь Дочірнє підприємство "Е-Консалтинг" (місцезнаходження: пр. Московський, 8, м. Київ, 04073; поштова адреса: пр. Московський, 23, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 31467680, п/р 26000210121937 в ПАТ "ПроКредит Банк", МФО 320984) 398,46 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 847,86 грн., 3459,41 грн. пені, 489,79 грн. державного мита та 221,31 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 44273,60 грн. заборгованості припинити.
В частині вимог щодо стягнення з відповідача 940,05 грн. пені, 3% річних в сумі 3,65 грн. грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 2199,73 грн., 5000,00 грн. витрат на юридичні послуги та 578,19 грн. витрат на прибуття до суду та добові, в позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Інте Т.В.
Повне рішення складено 12 грудня 2011 року.