Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/10062/11
вх. № 10062/11
Суддя господарського суду Харківської області Погорелова О.В.
< Текст >
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНВЕСТ" про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-Інвест", м. Харків в інтересах держави< Текст > < Текст > 3-я особа < Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків (перший відповідач) та ФОП ОСОБА_1, м. Київ (другий відповідач)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ФО ОСОБА_4, с. Мала Данилівка та Державна служба інтелектуальної власності, м. Київ 3-я особа < Текст >
про визнання недійсними договорів та зобов"язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір № 005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.2009р., укладений між ТОВ “Прес-Центр” та ФОП ОСОБА_1, на підставі якого 11.10.2010 року здійснено публікацію в офіційному бюлетені № 19 відповідно до рішення № 10066 від 11.10.2011р.; визнати недійсним договір про передачу виключних майнових прав на Торговельну марку для товарів і послуг від 01 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, на підставі якого 26 вересня 2011 року здійснено публікацію в офіційному бюлетені № 18 відповідно до рішення № 11661 від 26.09.2011р.; визнати за ТОВ “ІТ-ІНВЕСТ” право інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг ”щодо усіх товарів і послуг за класами МКТП, зазначених у Свідоцтві № 102466, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 26.01.2009р. Крім того, позивач просить суд зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про: визнання договору № 005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.2009р. недійсним; визнання договору про передачу виключних майнових прав на Торговельну марку для товарів і послуг від 01 березня 2011 року недійсним; спростування інформації про передачу права власності на знак для товарів та послуг "triolan" ОСОБА_4 на підставі Договору від 01.03.2011р. передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “ІТ-ІНВЕСТ” права власності на знак для товарів та послуг ” щодо усіх товарів і послуг за класами МКТП, зазначених у Свідоцтві № 102466, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 26.01.2009р. Також просить суд зобов'язати ТОВ “Прес-Центр” передати ТОВ “ІТ-ІНВЕСТ” для подання до Державної служби інтелектуальної власності: оригінал свідоцтва № 102466, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 26.01.2009р, на знак для товарів і послуг та заборонити ТОВ “Прес-Центр”, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 використовувати знак для товарів і послуг ”з графічним зображенням.
Ухвалою господарського суду від 05.12.2011 року позовна заява прийнята до провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дергачівським РВ УМВС України в Харківській області 21.04.2005 року , передавати у будь-який спосіб повністю або частково право власності на знак для товарів і послуг "triolan" за Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 102466; зареєстрованим в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 26.1.2009 року; заборонити Державній службі інтелектуальної власності (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний код 37552556) вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг будь-які відомості, в тому числі: відомості пов'язані зі зміною власника Свідоцтва № 102466 на знак для товарів і послуг ; зареєстрованим в Державному реєстрі свідоцтві України на знаки для товарів і послуг 26.01.2009 року, відомості про припинення дії Свідоцтва № 102466 на знак для товарів і послуг ”; зареєстрованим в Державному реєстрі свідоцтві України на знаки для товарів і послуг 26.01.2009 року тощо.
Дослідивши подані позивачем разом із заявою про забезпечення позову матеріали, враховуючи підтверджені ними обставини справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, а також Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" від 23.08.1994 р. № 02-5/611, інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 02-5/611 від 23.08.1994 року заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 року "Про деякі питання практики забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового розгляду.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.
Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу, повинна довести його необхідність та адекватність.
Із врахуванням викладеного, керуючись статтями 66, 67, 68 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНВЕСТ" (61007, м. Харків, вул. Північна, 12, код ЄДРПОУ 33898833) про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дергачівським РВ УМВС України в Харківській області 21.04.2005 року, передавати у будь-який спосіб повністю або частково право власності на знак для товарів і послуг "triolan" за Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 102466, зареєстрованим в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 26.1.2009 року.
Заборонити Державній службі інтелектуальної власності (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний код 37552556) вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг будь-які відомості, в тому числі: відомості пов'язані зі зміною власника Свідоцтва № 102466 на знак для товарів і послуг ”; зареєстрованим в Державному реєстрі свідоцтві України на знаки для товарів і послуг 26.01.2009 року, відомості про припинення дії Свідоцтва № 102466 на знак для товарів і послуг ”; зареєстрованим в Державному реєстрі свідоцтві України на знаки для товарів і послуг 26.01.2009 року тощо.
Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНВЕСТ" (61007, м. Харків, вул. Північна, 12, код ЄДРПОУ 33898833).
Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.
Суддя Погорелова О.В.
< Текст >