"30" листопада 2011 р.
Справа № 14/58/5022-1418/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Руденка О.В. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" вул. Леніна, 1-а, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область,08130
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" вул. Бережанська, 47, м.Тернопіль,46000
про cтягнення заборгованості в сумі 13482,88 грн.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до ТОВ "Бумеранг" про cтягнення заборгованості в сумі 13482,88 грн.
Позивач неодноразово уточняв позовні вимоги. Востаннє 25.11.2011 р. господарське товариство через канцелярію суду подало заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" заборгованість за поставлений товар в сумі 10212,57 грн., 261,09 грн. пені та 425,79 грн. - 25% річних. Зміст вказаного документа свідчить що останній є заявою про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи на викладені процесуальні норми, а також те що заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів остання приймається судом.
Таким чином, розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Заявлені вимоги, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість, з урахуванням пені та річних, в сумі 10899,45 грн., яка і є предметом судового розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов, не подав, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення).
Зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позов, справа слухається за наявними в ній документами, за правилами ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні 09.11.2011 р. повноважному представнику позивача належні йому права та обов'язки, передбачені ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.
За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані у справі докази, судом встановлено.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
11.03.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет", (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" (надалі покупець) був укладений договір поставки №120-1 (далі Договір), за яким постачальник взяв на себе зобов'язання поставляти покупцю визначений умовами Договору товар (автозапчастини та матеріали), а покупець зобов'язується приймати і оплатити названий товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1. договору).
Згідно п.1.3 Договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна за одиницю товару визначається у рахунках-фактурах та остаточно узгоджується сторонами у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору.
Оплата за товар здійснюється у безготівковій формі протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною. (п. 3.3. Договору).
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
На виконання умов договору продавцем здійснено поставку покупцю товару на підставі видаткових накладних, а саме: №ЛТ2-100943 від 02.08.2011 р. на суму 480,00 грн.; №ЛТ2-100950 від 02.08.2011 р. на суму 1440,00 грн.; № ЛТД-100996 від 10.08.2011 р. на суму 7580,53 грн. та № Лтд-101006 від 11.08.2011 р. на суму 5212,57 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Покупець, у свою чергу, прийняв товар та частково за нього розрахувався, допустивши станом на 09.11.2011 р. заборгованість перед позивачем на загальну суму 10212,57 грн.
При цьому слід зазначити, що у наданому суду 09.11.2011 року письмовому поясненні відповідач підтверджує наявність у нього заборгованості перед позивачем станом на 09.11.2011 р. в сумі 10212,57 грн., долучивши при цьому платіжні доручення на підставі яких він проводив часткову оплату вартості поставленого товару: № 1825 та №1826 від 27.09.2011 р.; № 1881 від 18.10.2011 р.; № 1914 від 25.10.2011 р. та № 1753 від 09.09.2011 р.
Із поданих учасниками спору доказів слідує, що за спірним правочином проводилось поставки неодноразово, результати яких зафіксовані у відповідних первинних документах.
В той же час предметом спору є заборгованість в сумі 10212,57 грн., яка виникла за поставлений товар на підставі двох накладних, а саме: № ЛТД-100996 від 10.08.2011 р. та № ЛТД-101006 від 11.08.2011 р.
З наведеного суд враховує тільки ті розрахунки відповідача, які за його ж твердженням, проводились по спірних видаткових накладних (платіжні доручення № 1825 та №1826 від 27.09.2011 р.; № 1881 від 18.10.2011 р.; № 1914 від 25.10.2011 р.).
Врегульовуючи стягнення даного боргу в досудовому порядку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" направило своєму контрагенту претензією №01/СМВ/666 від 16.09.2011 року із проханням погасити заборгованість по оплаті поставленого товару, яка залишилась без відповіді та без задоволення.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.5. договору сторони визначили, що у випадку прострочення заборгованості, покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.
Крім того, п.7.7. Договору передбачено, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, постачальник матиме право додатково стягнути з покупця 25% річних від прострочення суми за весь період прострочення.
Згідно поданого позивачем розрахунку сума пені за порушення відповідачем терміну оплати товару становить 261,09 грн., а 25% річних - 425,79 грн.
Оцінивши даний розрахунок пені та 25% річних, суд вважає, що розрахунки проведені не у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому заявлені вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Ст. 253 ЦК України визначає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно п.3.3. Договору оплата за товар здійснюється у безготівковій формі протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною. Як вбачається із спірних видаткових накладних поставка товару була здійснена 10.08.11 р. та 11.08.2011 р., отже з урахуванням зазначених вище приписів ЦК України обчислення перебігу строку оплати вартості поставленого товару по видатковій накладній № ЛТД-100996 від 10.08.2011 р. починається із 25.08.2011 р. та по видатковій накладні № ЛТД-101006 від 11.08.2011 р. - із 26.08.2011 р.
Таким чином, штрафні санкції повинні нараховуватись саме із вказаних дат, а не з 24.08.2011 р. та 25.08.2011р..
Крім того, суд зазначає, що позивачем при нарахуванні пені в сумі 261,09 грн. та 425,79 грн. 25% річних не враховано часткову оплату здійснену його контрагентом 27.09.2011 р. згідно платіжних доручень № 1825 та № 1826 в розмірі 1920,00 грн.
З наведеного в сукупності, за наслідками проведеного судом перерахунку, до стягнення підлягає пеня в сумі 247,14 грн. та 25% річних в розмірі 398,61 грн.
Натомість у стягненні пені -13,95 грн. та 25% річних в сумі 27,18 грн. слід відмовити.
При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).
Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, підприємством не надано, а судом не здобуто.
За таких обставин, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" про стягнення з ТОВ "Бумеранг" - 10212,57 грн. основної заборгованості, 247,14 грн. пені та 25% річних в сумі 398,61 грн. підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не оспорені відповідачем.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та державне мито, обчислене від ціни позову, зазначеної у заяві про уточнення позовних вимог, згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" (в редакції, яка була чинна на дату подання позову), відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумеранг" (вул. Бережанська, 47, м.Тернопіль,46000, ідентифікаційний код 31502501, п/р 2600637541 в ПАТ АКБ "Львів", МФО 325268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" (вул. Леніна, 1-а, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область,08130, ідентифікаційний код 36263933, п/р 26001101327177 у відділенні "Святошинське" ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528; поштова адреса: 03170, м.Київ, а/с 41) - 10212 (десять тисяч двісті дванадцять) грн. 57 коп. основної заборгованості; 247 (двісті сорок сім) грн. 14 коп. пені; 398 (триста дев'яносто вісім) грн. 61 коп. 25% річних; 108 (сто вісім) грн. 58 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 33 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 06.12.2011 року через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9038
Суддя О.В. Руденко