"28" листопада 2011 р.Справа № 18/56/5022-1425/2011
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув матеріали справи:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ", вул. Текстильна, 24 А, м. Тернопіль
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про cтягнення 2 465,18 грн. боргу за поставлений товар.
За участю представників сторін:
Позивач: ОСОБА_3 -довіреність №497 від 16.06.2011р.
Відповідач: не прибув.
В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТ" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом про cтягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 2 465,18 грн. боргу за поставлений товар.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару, поставленого йому на підставі накладних № 12372 та № 12373 від 05.08.2008 р., у нього виникла заборгованість в розмірі 2 465,18 грн.
Ухвалою суду від 24.10.2011 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 10.11.2011 р., який відкладався до 28.11.2011 р.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судові засідання не прибув, ухвали суду від 24.10.2011 р. та 10.11.2011 р. повернуті органом зв'язку з позначкою "за зазначеною адресою не проживає".
Разом з тим, як вбачається із позовної заяви позивачем зазначено адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з ЄДР України, виданій станом на 05.10.2011 р.
Відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", "за закінченням терміну зберігання" і т. п., вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відтак, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
У відповідності до статті 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи ст. 174 ГК України.
Як підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "АНТ" поставило на підставі усної домовленості, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримала згідно накладних № 10265, № 10266 від 26.09.2006 р., № 13926 від 28.12.2006 р., № 16157, № 16158 від 27.11.2007 р., № 17702 від 27.12.2007 р., № 1221 від 24.01.2008 р., № 12372, № 12373 від 05.08.2008 р., товар на загальну суму 7 261,94 грн.
Погашення заборгованості за поставлений товар відповідачем здійснювалось шляхом повернення тари згідно накладних № 20721, № 20722 від 26.09.2006 р., № 23661 від 29.12.2006 р., № 36266 від 27.11.2007 р., № 36267 від 28.11.2007 р., № 37425 від 27.12.2007 р., № 38420 від 24.01.2008 р., № 46738 від 05.08.2008 р., № 46737 від 06.08.2008 р., № 85923 від 04.11.2010 р. на загальну суму 4 567,60 грн. та оплати товару в сумі 229,16 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи долучено банківську виписку по особовому рахунку позивача.
Відтак у відповідача існує заборгованість в сумі 2 465,18 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, 12.07.2011 р., згідно фіскального чеку № 3454 від 12.07.2011 р. на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 була надіслана вимога № 526 від 11.07.2011р. про необхідність повернути ТОВ "Ант" 2 465,18 грн. боргу за одержаний товар, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оскільки, станом на час розгляду справи судом доказів погашення суми боргу в розмірі 2 465,18 грн. за поставлений товар відповідачем не надано, а судом не здобуто, відтак заявлена позовна вимога про cтягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 2 465,18 грн. за поставлений товар підлягає до задоволення як така, що підтверджена матеріалами справи, ґрунтується на нормах чинного законодавства та не спростована відповідачем.
У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ" (вул. Текстильна, 24 А, м. Тернопіль , ідентифікаційний код 30345109, р/р 260070002575518 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023)
- 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 18 коп. боргу за поставлений товар;
- 102 (сто дві) грн. державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 30.11.2011 р., через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8978
Суддя Н.В. Охотницька