23.11.11 Справа № 10/125-10.
Господарський суд Сумської області у складі: головуючого судді Зайцевої І.В., судді Котельницька В.Л., Моїсеєнка В.М. розглянувши матеріали справи №10/125-09
за позовом: ОСОБА_1, м. Ромни
до відповідача: закритого акціонерного товариства «Роменська гардинно-тюлева фабрика», м. Ромни
про стягнення 37267,30 грн.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (дов. № б/н від 30.07.2010р.)
від відповідача: ОСОБА_3 (дов. № б/н від 30.08.2010р.)
02.11.2011 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.11.2011 року до 10 год. 40 хв.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 37267,30 грн. вартості частини майна в статутному капіталі закритого акціонерного товариства «Роменська гардинно-тюлева фабрика», 2000 грн. витрат на правову допомогу, а також 372,67 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.04.2011 року було зупинено провадження у справі № 10/125-10 до вирішення пов'язаної справи № 5021/525/2011.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.10.2011 року поновлено провадження у справі № 10/125-10 та призначено до розгляду.
Позивачем неоднарозово подавались уточнення до позовних вимог, згідно останніх, поданих до суду 12.09.2011 року позивач просить суд стягнути з відповідача вартість частини його майна пропорційно його частці у статутному капіталі у розмірі 36160,30 грн., витрати на правову допомогу адвоката 2000 грн., витрат на оплату експертизи в сумі 1892 грн., витрати пов'язані з оплатою державного мита у розмірі 361,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. В обґрунтування своєї позиції по справі 21.11.2011 року подав до суду письмові пояснення по справі з огляду на відзив відповідача.
Відповідач позов визнає частково, в судовому засіданні в обґрунтування своєї позиції по справі подав доповнення до відзиву на позов, в якому згідно здійсненого ними розрахунку погоджуються виплатити позивачу вартість частини її майна в статутному капіталі у розмірі 3201,18 грн., якщо датою виходу позивача з товариства вважати 15.04.2008 року або в розмірі 3244,62 грн., якщо датою виходу вважати 01.01.2008 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивач - ОСОБА_1 була учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД», яке було створено нею спільно з іншими учасниками товариства на правах спільної часткової власності. Частка ОСОБА_1 у статутному фонді підприємства відповідача становила 0,2022%.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Роменська гардинно -тюлева фабрика ЛТД” за рішенням загальних зборів перетворено в закрите акціонерне товариство “Роменська гардинно -тюлева фабрика”. Відповідно до п.1.1. Статуту, закрите акціонерне товариство “Роменська гардинно -тюлева фабрика” є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Роменська гардинно -тюлева фабрика ЛТД” і бере на себе всі його права та обовязки.
14.01.2008 року позивач звернувся з нотаріально посвідченою заявою до загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД» про вихід зі складу учасників товариства та виплату їй вартості частки майна товариства, пропорційно її частки в статутному фонді.
Згідно п. 5.6. статуту, учасник, який виходить з товариства, має право одержати вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Вартість цієї частини майна визначається виходячи із балансової вартості майна товариства на момент виходу учасника, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, ст. 148 Цивільного кодексу України, Статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Роменська гардинно - тюлева фабрика ЛТД” учасники товариства мають право на вихід з товариства з виділом частки в грошових коштах. При виході учасника з підприємства йому виплачується вартість частини майна підприємства пропорційно його частці у статутному фонді підприємства, а також частина прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту виходу учасника. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік у якому він вийшов з підприємства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч вимогам діючого законодавства, до цього часу не здійснив позивачу виплат передбачених чинним законодавством, а його доводи стосовно невірного визначення позивачем дати виходу зі складу учасників товариства є безпідставними, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України, зокрема ст. 148 Цивільного кодексу України, ст. 54 Закону України «Про господарські товариства».
Крім того, згідно ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.
Відповідно ж до ст. 28 Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008р. “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”) - при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК України та Закону України “Про господарські товариства” учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
Отже, позивач вийшов зі складу засновників 15 січня 2008р.
Пунктом 1 ст.66 Господарського кодексу України визначено, що під майном підприємства розуміються виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Також, відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України, під майном розуміється окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.
У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
Статтею 13 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-XIV передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу.
З матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Роменська гардинно - тюлева фабрика ЛТД» від 27 грудня 2007року було прийнято збільшити розмір статутного капіталу товариства до 575000,00 грн. шляхом збільшення часток учасників товариства та оголосити перерву у засіданні загальних зборів товариства до 15 години 16 січня 2008 року, зобов'язати всіх бажаючих фактично взяти участь у збільшенні статутного капіталу товариства до 16 січня 2008 року надати товариству заяву, щодо своєї участі у збільшенні статутного капіталу із зазначенням максимально можливої суми, яку учасник має намір внести до статутного капіталу, встановити, що неподання заяви про участь у збільшенні розміру статутного капіталу вважається відмовою від такої участі і наданням права внести необхідні кошти іншим учасникам.
16 січня 2008 року після перерви збори товариства були продовжені. Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Роменська гардинно - тюлева фабрика ЛТД” було прийнято скасувати рішення зборів товариства про збільшення розміру статутного капіталу до 575000 грн.00 коп., збільшити розмір статутного капіталу товариства за рахунок збільшення розміру часток учасників товариства, які подали відповідні заяви про бажання взяти участь у збільшення розміру статутного капіталу, на суми, що вказані у заявах цих учасників у цілому до 656250,00 грн., установити семиденний строк для внесення коштів учасниками товариства для збільшення розміру статутного капіталу. Цей строк починає обраховуватись із моменту проведення державної реєстрації нової редакції статуту товариства.
В матеріалах справи міститься Статут товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Роменська гардинно-тюлева фабрика”, затверджений загальними зборами учасників (протокол № 17 від 27 грудня 2007 року) та зареєстрований державним реєстратором 21 лютого 2008 року, відповідно до п. 6.1 якого для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внесків утворюється статутний капітал товариства, який становить 626250 грн.
Вищевикладенні обставини свідчить про те, що рішення про збільшення статутного капіталу вступило в силу вже після подання позивачем заяви про вихід з товариства.
Відповідачем не складався баланс станом на 15.01.2008р. (момент виходу з товариства позивача), а тому, для розрахунку його частки ухвалою господарського суду Сумської області від 18.10.2010р. по даній справі, з метою визначення розміру частки належної до виплати позивачу судом відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України було призначено судову експертизу.
На виконання вимог вищевказаної ухвали, Сумським відділенням при Харківському науково - дослідному інституті судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса було проведено судово - економічну експертизу за результатами якої складено висновок № 2736 від 07.04.2011р., відповідно до якого, станом на 01.01.2008 року розмір частки, належної до виплати ОСОБА_1 при її виході із товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД» 15.01.2008 року становить 36160,85 грн.
Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості частини його майна пропорційно частці в статутному капіталі закритого акціонерного товариства «Роменська гардинно-тюлева фабрика» в розмірі 36160,30 грн.
В частині стягнення з відповідача 2000 грн. адвокатських витрат та витрат на оплату експертизи в сумі 1892 грн. позовні вимоги також визнаються судом правомірними та обгрутованими виходячи із наступного.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як свідчать матеріали справи, позивач у справі згідно посвідченої приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстр. № 1652 довіреності від 30.07.2010р., відповідно до усного договору доручення, уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси та вести від його імені справи у судах усіх інстанцій передбачених Законом України “Про судоустрій України”.
Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 та згідно Закону України “Про адвокатуру”гр. ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно квитанції від 06.08.2010р. позивачем у справі на виконання умов усного договору доручення за представництво в господарському суді Сумської області гр. ОСОБА_2 було сплачено 2 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.
Також, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 361,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Роменська гардинно - тюлева фабрика”(42000, Сумська область, м.Ромни, вул. К. Маркса, 100, код 00307721) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) вартість частини майна пропорційно частці в статутному капіталі закритого акціонерного товариства “Роменська гардинно - тюлева фабрика” в розмірі 36160,30 грн., витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2 000 грн., витрати на оплату експертизи в сумі 1892 грн., 361,60 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА
СУДДЯ В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст рішення підписано 25.11.2011 року.