15.11.11 Справа № 5021/2271/2011.
За позовом: Управління реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради, м. Суми
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Суми
про зобов'язання укласти договір
СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 26/01 від 01.08.2011 року
Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 1610 від 20.06.2011 року, ОСОБА_1
Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд зобов'язати ОСОБА_1 укласти договір на пайову участь в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Суми з управлінням реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради.
Відповідач подав заперечення на позовну заяву б/н від 10.10.2011 року, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки обставини, що покладені в основу позовних вимог, не відповідають дійсності та не ґрунтуються на вимогах діючих норм матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідач не знала про внесення пайових часток та не отримувала пропозицію щодо укладення договору на пайову участь.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що підтримує поданий позов та зазначив, що Управління зверталося з листом до відповідача щодо укладення договору на пайову участь.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
01.05.2010 р. був складений Акт готовності об'єкта до експлуатації № 1 «Переобладнання квартир № 19 та № 20 під магазин дитячих товарів АДРЕСА_1 та об'єкт загальною площею 87,8 м? за цією адресою був визнаний таким, що готовий до експлуатації. 13.10.2010 р. ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право власності на магазин дитячих товарів по АДРЕСА_1
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Сумською міською радою були прийняті рішення від 12 липня 2007 року № 737-МР “Про залучення пайових коштів замовників будівництва (реконструкції) в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Суми” та від 29 квітня 2009 року № 2590-МР “Про внесення змін та доповнень до рішення Сумської міської ради від 12.07.2007р. № 737-МР “Про залучення пайових коштів замовників будівництва (реконструкції) в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Суми”.
Відповідно до ст. 27-1 Закону України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 № 1699-III, яка набрала чинності з 14.10.2008 р., передбачено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо - та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Згідно з п.5.1 рішення Сумської міської ради від 12 липня 2007 року № 737-МР пайові кошти сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка оформляє в установленому чинним законодавством порядку акт державної приймальної комісії про введення об'єкту в експлуатацію. Розмір пайових коштів в грошовій формі визначає управління відповідно до „Методики розрахунку розмірів пайових коштів замовників будівництва (реконструкції) в розвиток інженерно-транспортної інфраструктури м. Суми" не пізніше десяти робочих днів з дати одержання звернення заявника і наступних документів.
Замовник будівництва ФОП ОСОБА_1 не звернулася до управління щодо укладення договору на пайову участь.
В зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не виконала зобов'язання щодо участі у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури, просить суд зобов'язати ФОП ОСОБА_1 укласти договір на пайову участь в розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури з Управлінням реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає вимоги позивача безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори або інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарські договори відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 2 ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За загальним порядком укладення господарських договорів, визначеним у ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Частиною 5 ст. 181 ГК України визначено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
14 листопада 2011 року позивач подав до суду проект договору № 78 про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м.Суми від 21 жовтня 2011 року по об'єкту «Реконструкція нежилих приміщень під магазин дитячих товарів в м.Суми вул. Соборна,38», підписаний начальником Управління реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради (позивачем). Зазначений договір був направлений відповідачу 24.10.2011 р. (поштова квитанція та опис вкладення надані позивачем 25.10.2011 р.).
Відповідно до ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Законом України “Про планування і забудову територій” (який з 12.03.2011 р. втратив чинність у зв'язку із прийняттям Закону “Про регулювання містобудівної діяльності”) було передбачено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідач ФОП ОСОБА_1 не зверталася до замовника із зверненням про укладення договору про пайову участь; дозвіл на виконання будівельних робіт, як свідчить з Акту готовності об'єкта до експлуатації № 1 від 01.05.2010 р., був отриманий нею ще 08.02.2007 р. Тобто, згідно з вимогами Закону договір про пайову участь Управлінням мав бути укладений до 08.02.2007 р., а внесок (пайову участь) ФОП ОСОБА_1 мала сплатити після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету.
Таким чином, суд приходить до висновку, що приписи Закону України “Про планування і забудову територій” не містять прямої вказівки щодо обов'язковості укладення договору пайової участі для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Тобто, позивач і відповідач у даній справі не відносяться до суб'єктного складу осіб, для яких відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення договору є обов'язковим.
Згідно з частиною 1 ст. 187 ГК України судом розглядаються спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Як свідчать матеріали справи, зазначений договір відповідачем не підписаний, протокол розбіжностей іншій стороні не надсилався.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем відсутній переддоговірний спір, оскільки на вирішення суду передаються неврегульовані розбіжності (ч. 5 ст. 181 ГК України), яких між сторонами у справі на даний час немає.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що позивачем не доведені заявлені позовні вимоги та не надано суду належних доказів, які б об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.
На підставі викладеного, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і відмовляє у їх задоволенні.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.В задоволенні позову - відмовити.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 21.11.2011 року.