17.11.11 Справа № 5021/2291/2011.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист-Схід», м. Суми,
до відповідача - Фермерського господарства «Нива-2007», с. Юнаківка, Сумський район, Сумська область,
про стягнення 721 390 грн. 00 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача - Ломака Ю.М.,
від відповідача - Коломієць Д.М.
Суддя Резніченко О.Ю.
при секретарі с/з Бублик Т.Д.
В судовому засіданні 14.11.2011 р. була оголошена перерва до 17.11.2011 р. на 12 год. 00 хв.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 721 390 грн., який виник в період з серпня 2008 року по серпень 2011 року, в наслідок господарських відносин між сторонами.
Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 727 623 грн. 41 коп., посилаючись на акт звірки від 09.11.2011 року, який був складений між сторонами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні, в зв'язку з припиненням зобов'язань між сторонами та спливом позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, суд
В період з серпня 2008 року по серпень 2011 року між сторонами існували господарські відносини щодо поставки товарів, надання зворотньої фінансової допомоги, уступки права вимоги.
Протягом травня 2009 року - травня 2010 року позивач поставив, а відповідач прийняв сільськогосподарську продукцію, що підтверджується наступними видатковими накладними: № ОтАС-066 від 04 травня 2009 року, № ОтАС від 05 червня 2009 року, № ОтАС-173 від 18 вересня 2009 року, № ОтАС-203 від 20 жовтня 2009 року, № ОтАС-205 від 20 жовтня 2009 року, № ОтАС-000049 від 27 квітня 2010 року, № ОтАС-000058 від 29 квітня 2010 року, № ОтАС-000064 від 30 квітня 2010 року, № ОтАС-000131 від 25 травня 2010 року.
07 вересня 2009 року між сторонами був укладений договір № 07/09-09, яким позивач надав відповідачу зворотню фінансову допомогу в сумі 250 000 грн.
Факт поставки позивачем сільськогосподарської продукції відповідачу за вищезазначеними накладними та факт надання зворотньої фінансової допомоги за вищезазначеним договором не заперечується відповідачем.
В серпні 2011 року між сторонами був складений та підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01 серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року, за яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 757 148 грн. 21 коп.
Крім того, 09 листопада 2011 року між сторонами був складений та підписаний новий акт звірки, за яким заборгованість відповідача перед позивачем склала 727 623 грн. 41 коп.
Посилаючись на вищезазначені документи, статті 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стянення з відповідача заборгованості в розмірі 721 390 грн. 00 коп., а 17.11.2011 року позивач, враховуючи складений між сторонами акт звірки від 09 листопада 2011 року, звернувся з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 727 623 грн. 41 коп.
Суд вважає вимогу позивача такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
В період з серпня 2008 року по серпень 2011 року між сторонами існували господарські відносини щодо поставки товарів, надання зворотньої фінансової допомоги, уступки права вимоги.
Відповідач взяв на себе зобов'язання по сплаті, проте зобов'язання виконав частково та на момент звернення позивача до суду з позовом, заборгував йому 721 390 грн. 00 коп.
Проте, після складання 09 листопада 2011 року між сторонами нового акту звірки взаєморозрахунків, позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на свою корить 727 623 грн. 41 коп.
З акту, який був складений сторонами за період з 01 серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року та пояснень представників позивача та відповідача вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.08.2008 року складала 590 915 грн. 80 коп.
Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності відносно грошового зобов'язання на загальну суму 590 915 грн. 80 коп. та відмовити у задоволенні позову в цій частині.
При цьому, позивачем не заявлялось клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
Отже, вимога про стягнення з відповідача 590 915 грн. 80 коп. заборгованості не підлягає задоволенню, у зв'язку із спливом строку позовної давності та зверненням відповідача з заявою про її застосування, відповідно до вимог ст. 267 Цивільного кодексу України.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 136 707 грн. 61 коп., судом встановлено наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, грошове зобов'язання на суму 136 707 грн. 61 коп., складається з зобов'язань, які виникли між сторонами в 2009 році, а саме: зобов'язання за договором уступки вимоги № 7/1 від 07.04.2009 року; оплати товару, отриманого за накладною № ОтАС від 04.05.2009 року; оплата необоротних активів за видатковою накладною № ВНААС-0001 від 28.05.2009 року; оплати товару, отриманого за накладною № ОтАС-066 від 05.06.2009 року; зобов'язання з повернення фінансової допомоги за договором № 07/09-09 від 07.09.2009 року.
30 листопада 2009 року між сторонами був укладений договір про співробітництво та організацію взаємовідносин.
Вищезазначеним договором, а саме п. 10, передбачено, що зобов'язання відповідача перед позивачем припиняється за домовленістю сторін в зв'язку з прощенням боргу, у випадку, коли відповідач не сплатить їх в добровільному порядку на протязі одного року з моменту їх виникнення, а позивач не пред'явить до сплину цього строку позов про їх примусове стягнення.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Цивільний кодекс України серед видів припинення зобов'язання прередбачає припинення зобов'язання прощенням боргу.
Статтею 605 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Звільнення від боргу визначається у формі звільнення кредитором боржника від майнового обов'язку.
Відповідно до умов договору від 30 листопада 2009 року сторони визначили порядок прощення боргу, згідно якого грошові зобов'язання, що існували між позивачем та відповідачем станом на 30.11.2009 року, припиняються, якщо відповідач не сплатить їх в добровільному порядку, а позивач не пред'явить вимоги про стягнення боргу у строк до 30.11.2010 року.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент звернення з позовною заявою позивач не звертався з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 136 707 грн. 61 коп.
Отже, суд відмовляє в позові в частині стягнення 136 707 грн. 61 коп., оскільки грошове зобов'язання на вищезазначену суму, було припинено, відповідно до договору укладеного між сторонами, на підставі статей 598-605 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України при відмові у позові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
СУДДЯ О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО
Повне рішення складено 22.11.2011 року.