21.11.11 Справа № 5021/2339/2011.
за позовом: Приватного підприємства «Мастер-Кабель», м. Макіївка, Донецька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно - виробнича компанія «Сумиоптторг», м. Суми
про спонукання до виконання умов мирової угоди
Суддя С.В. ЗАЄЦЬ
За участі секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко
За участі представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - Кішінець В.В. (директор)
Суть спору Позивач у позовній заяві просить суд спонукати відповідача до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 07.07.2011р., а також стягнути витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи № 3422 від 11.11.2011р.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що заборгованість перед позивачем поступово погашається.
Справа, у відповідності до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.07.2011р. у справі № 5021/1076/2011 за позовом Приватного підприємства «МАСТЕР-КАБЕЛЬ», м. Макіївка Донецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Сумиоптторг», м. Суми про стягнення 90 612 грн. 22 коп. було затверджено мирову угоду, укладену 23 травня 2011 року між позивачем - Приватним підприємством «МАСТЕР-КАБЕЛЬ» та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Сумиоптторг» на наступних умовах: відповідач зобов'язувався сплатити заборгованість перед позивачем у сумі 79 502 грн. 00 коп. згідно договору № 31/08-1/01 від 31.08.2010 року строком до 30.06.2011 року; відповідач зобов'язувався сплатити суму судових витрат у розмірі 1 142 грн. 12 коп. строком до 30.06.2011 року; позивач відмовлявся від стягнення штрафних санкцій за договором № 31/08-1/01 від 31.08.2010 року. Сторони підтвердили, що умови цієї мирової угоди не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, в тому числі держави. Наслідки укладення мирової угоди передбачені статтею 78 ГПК України сторонам були відомі. Після підписання даної мирової угоди та отримання суми, зазначеної у п.п. 1,2 даної мирової угоди, сторони не вважають себе пов'язаними будь якими зобов'язаннями, що витікають із договору № 31/08-1/01 від 31.08.2010 року. Провадження у справі № 5021/1076/2011 було припинено. Ухвала господарського суду Сумської області від 07.07.2011р. по справі № 5021/1076/2011 набрала законної сили в день її ухвалення, тобто 07.07.2011 року.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе за мировою угодою зобов'язання з погашення заборгованості у строки, встановлені затвердженим графіком. Позивач вказує, що заборгованість виплачена лише частково в сумі 30 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода, укладена у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Пунктом 3.9.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Вказана позиція викладена також у роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28 березня 2002 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відповідно до п. 11 якого визначено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (ст. 86 ГПК та ст. 18 названого Закону) ознаки й відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Ухвала господарського суду Сумської області від 07.07.2011р. по справі № 5021/1076/2011 про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а отже є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Позивачем не подано суду доказів його звернення до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання даної ухвали, якою затверджено мирову угоду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право на захист цивільних прав шляхом звернення до державного виконавця із заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Сумської області № 5021/1076/2011 від 07.07.2011р. про затвердження мирової угоди.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовляє в їх задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ
Повне рішення складене 22.11.2011р.