21.11.11 Справа № 5021/2292/2011.
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Хадсон Глобал Ресорсез», м.Київ
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буймерівка Сосновий СПА-Курорт 1936», с.Буймерівка , Охтирського району
про стягнення 84 780,00 грн. та розірвання договору
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
За участю представників сторін:
від позивача : Бурка А.О.
від відповідача : не з'явився
За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 84 780,00 грн. заборгованості по договору № 26/08, укладеного між сторонами даного спору 26.08.2008р., витребувати у відповідача договір № 26/08 від 26.08.2008р. та розірвати даний договір.
Позивач подав заяву б/н від 03.11.2011р., з клопотанням про долучення до матеріалів справи копію акту здачі-прийняття робіт № Бу-0000091 від 01.04.2009р. Судом оглянуті зазначені документи та долучені до матеріалів справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав відзив на позов від 02.11.2011р., в якому просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, так як між ним та позивачем будь-який договір не укладався, тому у позивача відсутні законні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення 84 780,00 грн. за договором , який не укладався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В обґрунтування своїх вимог про стягнення з відповідача 84 780,00 грн. заборгованості, позивач посилається на те, що 26 серпня 2008 року між ним та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Буймерівка Сосновий СПА -Курорт 1936» було укладено договір №26/08, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався надати послуги з організації конференції (вересень 2008 року), а сам позивач відповідно здійснити оплату вищезазначених послуг. Як зазначає позивач, такі послуги відповідачем не були надані, не зважаючи на повне виконання ним умов договору в частині оплати наданих послуг в розмірі 84780,00 грн.
Крім того позивач стверджує, що власний примірник договору №26/08 ним було втрачено, але зазначає , що про укладення договору та його виконання позивачем свідчить оплата послуги відповідача, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 04.09.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно зі ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між юридичними особами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він відповідає вимогам ст.207 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Якщо правочин не відповідає вимогам ст.207 Цивільного кодексу України, то його не можна вважати вчиненим у письмовій формі. Разом з тим за правилом ч.І ст.218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом, але рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. В разі недодержання сторонами письмової форми правочину, для з'ясування факту його вчинення та змісту слід застосовувати за аналогією ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України. Поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитись письмовими та іншими доказами, крім свідчень свідків.
Відповідно до ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено судом, позивачем на підтвердження факту укладання між сторонами спірного договору про надання послуг з проведення конференції від 26.08.2008 року, не подано жодного письмового доказу, яким би підтверджувалося існування наступних фактів, а саме існування у сторін намірів укласти такий правочин, як то листування за допомогою поштового, телефонного, електронного зв'язку. Крім того, не надано жодного письмового доказу, як то проекти договорів, або письмові пропозиції в яких містяться конкретні посилання на суттєві умови майбутнього договору, а ні документів які підтверджували прийняття відповідачем такої пропозиції.
Позивач надав суду для приєднання до матеріалів справи акт здачі - приймання робіт № Бу- 0000091 від 01.04.2009 року, яким він фактично намагається підтвердити факт укладення сторонами договору та факт здійснення передплати. В даному випадку таким доказом, може бути підтверджено, факт надання Виконавцем послуг або виконання робіт і прийняття таких послуг (робіт) Замовником, але позивач у своїй позовній заяві зазначає, що послуги з проведення конференції не були надані відповідачем. Крім того, як зазначає позивач, проведення конференції передбачалося на вересень 2008 року, а акт здачі-приймання робіт датовано «01» квітня 2009 року, тобто його було підписано більше ніж через півроку, від можливого терміну з проведення такої конференції.
Обґрунтовуючи факт укладення договору №26/08 від 26.08.2008 року та перерахування 84 780,00 грн. коштів з розрахункового рахунку позивача, як передплата за послуги, які мали бути надані відповідачем, лише банківською випискою з власного рахунку, позивач фактично підтверджує лише факт вибуття вищезазначених грошових коштів з його розрахункового рахунку, а не факт отримання вищезазначених грошових коштів відповідачем.
Позивач не подав належних доказів обґрунтованості та правомірності своїх вимог , тому суд вважає його вимоги недоведеними та відмовляє в їх задоволенні.
Згідно статті 49 ГПК України , судові витрати у даній справі покладаються на позивача у зв'язку з відмовою йому у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44-49, 82, 84,86 ГПК України суд,-
1.В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хадсон Глобал Ресорсез» ( 04070, м. Київ, вул. Нижній Вал 19/21е) - відмовити.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення віддрукований та підписаний 22.11.2011р.