36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.12.2011 Справа № 18/3367/11
м. Полтава
за позовом Публічного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза", вул. М.Грінченка, 2/1, м. Київ, 03038
до Приватного підприємства "Швейна фабрика "Євро-Стиль", вул. Серьогіна, 11, м. Полтава, 36000
про стягнення 160 482,88 грн.
Суддя Пушко І.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.11.2011 року № 382;
від відповідача: не з'явився;
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в сумі 160 482,88 грн. на підставі договору підряду № РЗ-0000005/11 від 01.02.2011 року, з яких: 132584,14 грн. -основний борг; 24395,48 грн. -пеня; 1193,26 грн. -інфляційні нарахування; 2310,00 грн. -3 % річних.
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав заяву про уточнення вимог (а.с. 61-65), в якій зазначає, що підставою звернення з позовом до суду є невиконання відповідачем зобов'язань саме за договором підряду № РЗ -0000005 від 01.02.2011 року, а посилання в позовній заяві від 31.10.2011 року на договір № 2801/11 від 28.01.2011 року є опискою. В підтвердження надсилання зазначеної заяви відповідачу позивач надав опис вкладення у цінний лист від 17.11.2011 року та чек "Укрпошти" від 17.11.2011 року (а.с. 66-67).
Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання представника не направив.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про отримання ним ухвали суду від 24.11.2011 року за юридичною адресою згідно даних ЄДР знаходиться в справі, а.с. 71), необхідних для вирішення спору доказів достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01.02.2011 року між сторонами укладений договір підряду № РЗ - 0000005 (далі -Договір), за яким замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання виконати розкрій і виготовлення виробів з трикотажних полотен по лекалам, зразкам і технічній документації замовника, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи і оплатити їх.
Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Пунктом 1.2 Договору сторони визначили, що замовлення виконується з матеріалів замовника в кількості відповідному письмовому підтвердженню замовника.
За п. 1.3. Договору кожний окремий заказ передається замовнику на підставі акту приймання-передачі робіт.
Вартість робіт складається з суми всіх актів приймання-передачі робіт ( п. 1.4. Договору).
Сторонами договору були складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № РЗ-0000075 від 15.03.2011 року, № РЗ-0000074 від 15.03.2011 року, які свідчать про проведення "виконавцем" робіт з пошиву та прийняття їх "замовником" на загальну суму 132 584,14 грн. без будь-яких претензій та зауважень, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах, що є підставою для проведення розрахунків (а.с. 20,22). Крім цього, про передачу позивачем товару відповідачу свідчать також підписані та засвідчені печатками сторін видаткові накладні № РЗ-0000068 від 24.02.2011 року на суму 79553,45 грн. та № РМ-00067 від 11.02.2011 року на суму 53030,69 грн. (а.с. 77,78).
Замовник виконує оплату кожної окремої партії товару на протязі 15 днів після відвантаження готової продукції на підставі акту приймання-передачі робіт, підписаних сторонами (п. 3.2. Договору).
Відповідач договірні зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, що стало підставою для звернення позивача з позовом.
Згідно розрахунку, станом на момент розгляду справи в суді основний борг за Договором складає 132 584,14 грн., будь-яких заперечень стосовно суми заборгованості відповідач не надав, хоча суд зобов'язував його ухвалами від 08.11.2011 року та 24.11.2011 року при незгоді з розміром заявлених вимог надати суду документально обґрунтований контррозрахунок.
Супровідним листом від 29.11.2011 року на адресу відповідача направлявся акт звірки розрахунків (отриманий відповідачем згідно відмітки на повідомленні про вручення 02.12.2011 року, а.с. 73-74), проте, як стверджує позивач, звірка розрахунків не проведена, борг погашений не був.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт.
З огляду на викладене, у відповідності до положень п. 3.2 Договору відповідач повинен був розрахуватися за виконані позивачем послуги протягом 15 днів після отримання готової продукції на підставі актів приймання-передачі робіт, підписаних сторонами, тобто до 30.03.2011 року включно.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, тому позовні вимоги в частині стягнення 132548,14 грн. основного боргу підлягають задоволенню повністю.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.3. Договору сторони передбачили, що у випадку відмови від оплати якісно виконаного замовлення, замовник відшкодовує витрати по виготовленню виробів і пеню у розмірі 0,1 % від вартості замовлення за кожний день прострочення оплати.
Позивачем заявлено до стягнення 24395,48 грн., яку він нарахував в період з 31.03.2011 року по 30.09.2011 року, тобто 184 днів прострочки (розрахунок в мат. справи а.с. 4).
При вирішенні позову в частині стягнення пені суд враховує наступне:
Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України № 11/103 від 24.10.2011 року по справі № 25/187, вказана постанова, згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковою для застосування до даних правовідносин.
Господарський суд виходить з того, що позивачем нарахована пеня в розмірі, який не відповідає положенню статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", і в зв'язку з цим з відповідача пеня підлягає стягненню частково - в розмірі 10359,73 грн. (з 31.03.2011 року по 30.09.2011 року) в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення (розрахунок проводився за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт"), її розмір відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України. В частині вимог про стягнення 14035,75 грн. пені у позові відмовляється.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).
На підставі зазначеної норми позивачем заявлено до стягнення 1193,26 грн. збитків від інфляційних процесів за квітень-вересень 2011 року та 3% річних від суми боргу в розмірі 2310 грн. за період з 31.03.2011 року по 28.10.2011 року.
Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань, 3 % відсотків річних суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим (перевірка розміру інфляційних нарахувань та 3 % річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт").
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали підтверджують обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому законом порядку обставин, підтверджених позивачем не спростував, будь-яких заперечень щодо суми позову не надав, господарський суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем 132584,14 грн. основної заборгованості по договору підряду № РЗ-0000005/11 від 01.02.2011 року, а також повністю задовольняє вимоги про стягнення 1193,26 грн. -інфляційних нарахувань; 2310,00 грн. -3 % річних, та частково задовольняються вимоги про стягнення пені на суму 10359,73 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49 (ч.5), 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Швейна фабрика "Євро-Стиль", вул. Серьогіна, 11, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 33574665, р/р 26005114217200 у АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005 на користь Публічного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза", вул. М.Грінченка, 2/1, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 00307313, р/р 26006300052651 у ПАТ "Банк Форум", м. Київ, МФО 322948 -132548 грн. -14 коп. - основної заборгованості; 1193 грн. 26 коп. -інфляційних витрат; 2310 грн. 00 коп. -3 % річних; 10359 грн. 73 коп. -пені; 1464 грн. 47 коп. відшкодування витрат по оплаті держмита; 215 грн. 36 коп. -відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. В частині вимог про стягнення 14035 грн. 75 коп. пені у позові відмовити
4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя І.І. Пушко