36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.11.2011 р. Справа №18/3291/11
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м.Полтава, вул.Ст.Поділ, 5 в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго", вул.М.Бірюзова, 47а, м.Полтава, 36007
до Міського комунального підприємства "Полтаватеплоенерго" Полтавської міської ради, вул. Панянка, 48, м.Полтава, 36022
про стягнення 20 038,94 грн.
Суддя Тимченко Б.П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01-9/5684 від 11.05.11р., ОСОБА_2 дов. № 01-9/5678 від 11.05.2011р.
від відповідача: відсутні
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 18035,93грн. заборгованості за використану активну електричну енергію, 1258,97грн. пені, 503,78грн. інфляційних та 240,26грн. - 3% річних.
Позивач та його представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач явку представника не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, про час і місце засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал на адресу, вказану у Довідці з ЄДР. Поштові відправлення повернулися до суду без вручення адресату. Враховуючи викладене, а також те, що розшук відповідача не входить до компетенції суду, суд розглядає справу за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази та заслухавши представника Позивача суд встановив, що
Між структурним підрозділом ВАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії ВАТ "Полтаваобленерго", (згідно статуту змінило назву на ПАТ "Полтаваобленерго" і є правонаступником його прав та обов'язків (далі Позивач)) та Міським комунальним підприємством "Полтаватеплоенерго" Полтавської міської ради (далі Відповідач) 04.02.2008р. було укладено договір № 4042 "Про постачання електричної енергії" (надалі Договір).
Відповідно до Розділу 1 "Предмет договору" даного Договору, Позивач постачає електричну енергію Відповідачу, а Відповідач оплачує Позивачу її вартість та здійснює iнші i платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до нього.
В період з 28.02.2011р. по 01.10.2011р. Mіське комунальне підприємство «Полтаватеплоенерго»Полтавської міської ради споживало електричну енергію на підставі вищезазначеного Договору, а оплата за спожиту електричну енергію за цей період Відповідачем проводилась не своєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим, утворилась заборгованість перед Позивачем за спожиту електричну енергію згідно Договору за липень 2011р. на суму 18035,93 грн.
Взяті на себе зобов'язання по вищезазначеному договору відповідач не виконав і заборгованість перед позивачем не погасив.
Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статей 525 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, на підставі викладеного, вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 18035,93гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань, він повинен сплати неустойку (штраф, пеня). Розмір неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов'язань встановлюється договором або законом.
На підставі ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України, Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ” та п.п.4.2.1 вказаного вище договору за несвоєчасну сплату рахунків відповідачеві нараховано пеню в сумі 1258,97грн. (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі вказаних положень ЦК України Відповідачу були нараховані збитки від інфляції в сумі 503,78 грн. та 3% річних у розмірі 240,26грн. (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
В результаті чого загальний борг відповідача становить 20038,94коп.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Полтаватеплоенерго" Полтавської міської ради (вул. Панянка, 48, м.Полтава, 36022, ідент.код. 32753826, р/р 35433001003861 ГУДК в Полтавській області, МФО 831019) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" ( вул.М.Бірюзова, 47а, м.Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 37709834, р/р 26006060473944 Полтавське ГРУ "Приватбанк", МФО 331401) 18035,93грн. заборгованості за використану активну електричну енергію, 1258,97грн. пені, 503,78грн. інфляційних та 240,26грн. - 3% річних., 200,38грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Б.П.Тимченко