Підлягає публікації в ЄДРСР
"05" грудня 2011 р.Справа № 20/17-4071-2011
За позовом: Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний”
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот”
про стягнення заборгованості у сумі 19 412,27 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю № 05-18/54 від 27.12.2010 року
від відповідачів: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Морський торгівельний порт „Южний” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот” про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 19 412,27 грн., з яких 13 965,66 грн. основний борг, 4 469,01 грн. пеня та 977,60 грн. штраф за порушення зобов'язання, а також судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Державним підприємством „Морський торгівельний порт „Южний” були надані відповідачу послуги, а саме: прийняття іспитів у капітана та змінних помічників капітана на допуск до самостійного плавання на підхідному каналі та акваторії порту та оформлення допуску на право самостійного плавання на підхідному каналі та акваторії порту на загальну суму 13 965,66 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі виконаних послуг за листопад 2010 року, підписаними представники сторін, які одночасно є договором про надання послуг між сторонами та доказом фактичного виконання договору позивачем.
За надання вказаних послуг ДП «МТП»Южний»відповідачу були виставлені відповідні рахунки №1212 від 05.11.2010р на суму 8379,40грн. та №1245 від 10.11.2010р. на суму 5 586,26 грн.
Крім того, як зазначає позивач, 25.07.2011 р. ДП «МТП «Южний»направило на адресу відповідача претензію, яка була проігнорована відповідачем.
Враховуючи, що за вказані послуги відповідач не розрахувався, за ним виникла заборгованість, про стягнення якої разом із нарахованими, відповідно до ст.231 ГК України, за несвоєчасне виконання зобов'язання штрафом та пенею, Державне підприємство „Морський торгівельний порт „Южний” звернулося до суду із відповідним позовом.
Ухвалою суду від 12.10.2011р. було порушено провадження у справі №20/17-4071-2011 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2011р.
09.11.2011 року ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 05.12.2011р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду.
У судовому засіданні 05.12.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
У судове засіданнія 05.12.2011р. ПАТ „Чорномортехфлот” не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Враховуючи, що про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином шляхом надсилання судової ухвали на юридичну адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.30-31), що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням (а.с.37), приймаючи до уваги, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
При цьому, чинним законодавством обов'язкова письмова форма договору про надання послуг не передбачена.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2010 року між Публічним акціонерним товариством „Чорномортехфлот” (Замовник) та Державним підприємством „Морський торгівельний порт „Южний” (Виконавець) були складені Акти прийому-передачі виконаних послуг (а.с.13-14), згідно яких Порт надав відповідачу послуги з прийняття іспитів у капітана та змінних помічників капітана на допуск до самостійного плавання на підхідному каналі та акваторії порту та оформлення допуску на право самостійного плавання.
Відповідно до вказаних Актів загальна сума наданих послуг становить 13 965,66 грн., Акти підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.
05.11.2010р. та 10.11.2010р. ДП «МТП «Южний» відповідачу були виставлені рахунки №1212 на суму 8 379,40 грн. (а.с.15) та № 1245 на суму 5 586,26 грн. (а.с.16).
Так, оцінюючи характер відносин між сторонами та факт надання послуг за Актами приймання-передачі виконаних послуг за листопад 2010 року, суд доходить висновку, що дії сторін були наслідком надання та прийняття пропозиції та направлені на встановлення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що доказів оплати вказаних послуг відповідач, Публічне акціонерне товариство „Чорномортехфлот”, суду не надав, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 13 965,66 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення законної неустойки, встановленої ст.231 ГК України, нарахованої у зв'язку з відсутністю (внаслідок усної форми зобов'язання) договірної неустойки, суд вказує наступне.
За змістом ч.3 ст.82 та ст.111-28 ГПК України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.
У відповідності до Постанови Верховного Суду України від 06.12.2010р. № 42/562, виходячи із положень ст.231 ГК України, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу та пені, передбачених абз.3 ч.2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Приймаючи до уваги, що сторони не погодили конкретний розмір штрафу за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за порушення зазначеного зобов'язання не встановлено, а невиконане відповідачем договірне зобов'язання має грошовий характер, господарський суд доходить висновків про відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених ч.2 ст. 231 ГК України.
Згідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот” (65026, м. Одеса, вул. Польська, 18, код 01385479) на користь Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний” (65481, Одеська область, м. Южне, код ЄДРПОУ 04704790) суму основного боргу в розмірі 13 965 /тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять/ грн. 66 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 139 /сто тридцять дев'ять/ грн. 66 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 169 /сто шістдесят дев'ять/ грн. 78 коп.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Щавинська Ю.М.
Повне рішення складено 12.12.2011р.