"09" грудня 2011 р.Справа № 9/17-4170-2011
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ";
До відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейп Автотранс";
2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО";
Третя особа, на стороні відповідача: ОСОБА_1;
про стягнення 15388,94 грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);
Від відповідача (ТОВ „Сейп Автотранс”) : не з'явився;
Від відповідача (ПАТ „Страхова компанія "ВУСО”): не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 17.10.2011 року за вх. №6299/2011 Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейп Автотранс" (далі -Відповідач 1) та з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (далі -Відповідач 2) 15 388,94 грн., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейп Автотранс") у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач 1 проти позову, в частині стягнення франшизи, не заперечував, посилаючись на підстави викладені у відзиві.
Відповідач 2 (Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія ВУСО") у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач 2 проти позову заперечував, посилаючись на підстави викладені у письмовому відзиві.
Третя особа письмові пояснення до суду надала, відповідно до яких підтримує позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" у повному обсязі. Справа №9/17-4170-2011 розглядалася за відсутністю представника ОСОБА_1, відповідно до наданого клопотання від 06.12.2011 року за вх. №42034/2011.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
02.12.2008 між Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" в особі Одеської філії і ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-2588-04/08 (Орel Аstга н/з НОМЕР_1) (далі - Договір). До страхових ризиків входило, зокрема, ДТП.
29.06.2009 на вул. Балківська дорога, м. Одеса сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 і „Дача” н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, у результаті чого першому ТЗ були завданні механічні пошкодження.
Відповідно до Постанови Роздільнянського районного суду Одеської області, вищезазначена ДТП сталася за вини ОСОБА_1
Відповідно до Висновку ФЛП „ОСОБА_4” вартість шкоди завданої власнику Орel Аstга н/з НОМЕР_1, дорівнює 13 465 грн. 69 коп.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 29.07.2009р., а також відповідно до умов Договору Позивач сплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 13 131 грн. 58 коп. (з урахуванням безумовної франшизи - 0,5% від страхової суми).
Таким чином, Позивач вважає, що має право на відшкодування з боку Відповідача 1 шкоди, завданої його працівником, Третьої особи, при виконанні трудових обов'язків у результаті вищезазначеної ДТП у розмірі 13 131 грн. 58 коп.
Позивач просить суд звернути увагу на те, що цивільна-правова відповідальність Відповідача 1, на випадок завдання шкоди у результаті ДТП під час керування ТЗ „Дача” н/з НОМЕР_3 була застрахована Відповідачем 2 за полісом.
Враховуючи умови Полісу Позивач звернувся до Відповідача 2 з Претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу від 09.11.2010 року.
Своїм листом від 27.12.2010 (вих. № 6715/968) Відповідач 2 відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування.
За таких підстав Позивач стверджує, що Відповідач 1 повинен сплатити Позивачу 510,00 грн. франшизи, а Відповідач 2 - 12 621 грн. 58 коп. страхового відшкодування.
На момент звернення з цим позовом, Позивач зазначає, що прострочка Відповідача 2 по сплаті страхового відшкодування дорівнює 270 днів, а розмір пені розраховується наступним чином: 270 днів х 12 621 грн. 58 коп. х (7,75 х 2)% /365 = 1 447 грн. 16 коп.
Враховуючи те, що термін заборгованості Відповідача 2 у розмірі 12 621 грн. 58 коп. на момент розгляду зазначеного позову складає 270 днів, то 3% річних яку повинен сплатити Відповідач 2 дорівнює 280 грн. 10 коп. (270 днів х 12 621 грн. 58 коп.) / 365 днів х 3% = 280 грн. 10 коп.
Також Позивач вважає, що має право на відшкодування Відповідачем 2 збитків, пов'язаних з інфляційними процесами в Україні, які розраховуються наступним чином: 621 грн. 58 коп. х (99,8% х 101,0% х 100,9% х 101,4% х 101,3% х 101, 8% х 100, 4% х 98,7% х 99,6%) / 100% = 27 613 грн. 95 коп. 151 грн. 68 коп. - 12 621 грн. 58 коп. = 530 грн. 10 коп.
Таким чином, розмір збитків, пов'язаних з інфляційними процесами в Україні, який Відповідач 2 повинен сплатити Позивачу, дорівнює 530 грн. 10 коп.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" просить суд стягнути на користь позивача суму зобов'язань, як відшкодування з Відповідача 2 -12 621,58 грн., пені -1 447,16 грн., 3% річних -280,10 грн., інфляції -530,10 грн., а також з Відповідача 1 -510,00 грн., що складає суму франшизи.
31.10.2011 року за вх. №37292/2011 представник третьої особи надав до суду пояснення по суті спору, згідно яких ОСОБА_1 підтверджує твердження позивача, та вважає вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" обгрунтованими.
21.11.2011 року за вх. №39855/2011 представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія ВУСО" подав до суду відзив на позов, відповідно до якого проти заявлених вимог заперечує у повному обсязі, та просить суд припинити провадження по справі, згідно підстав викладених у клопотанні від 21.11.2011 року за вх. №39854/2011, так як відсутній предмет спору, у зв'язку з тим, що є рішення органу, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
07.12.2011 року за вх. №42211/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейп Автотранс" направив до суду письмовий відзив на позов, згідно якого позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" в частині стягнення 510,00 грн. франшизи - визнає, та не заперечує проти їх задоволення.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вище встановлено господарським судом, 02.12.2008 року між Позивачем в особі Одеської філії і ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-2588-04/08 (Орel Аstга н/з НОМЕР_1) (копія договору додається: аркуш справи 14-16).
29.06.2009 на вул. Балківська дорога, м. Одеса сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 і „Дача” н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, у результаті чого першому ТЗ були завданні механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.09.2009 р. по справі №3-1678/09, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 29 липня 2009 року о 10 год. 10 хв., керуючи автомобілем т/з „Дача”, н/з НОМЕР_3, в м. Одеса, по вул. Балківській, в порушення вимог п. 13.1. "Правил дорожнього руху України" не дотримав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, спричинивши йому технічні пошкодження, тим самим, скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України (копія постанови суду додається аркуш справи 17).
20.08.2009 р. була проведена оцінка вартості матеріальної шкоди, яка спричинена в результаті аварійного пошкодження автомобіля. За результатами даної оцінки був складений Звіт № 469 від 20.08.2009 р., згідно якого вартість матеріальної шкоди, завданої в результаті пошкодження автомобіля НОМЕР_2 складає 13 465,69 грн, (копія звіту додається аркуш справи 18-23).
На підставі заяви ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування від 29.07.2009 року, а також відповідно до умов Договору Позивач сплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 13 131 грн. 58 коп. (з урахуванням безумовної франшизи - 0,5% від страхової суми), що підтверджується платіжними дорученнями №311 від 04.09.2009 р., №313 від 08.09.2009 року, №315 від 06.10.2009 року (копія додається аркуш справи 31).
У відповідності із ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завданні збитки.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Цивільна відповідальність ТОВ "Сейп Автотранс", автомобілем, яким керував ОСОБА_1 застрахована в ЗАТ СК "ВУСО" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3207374 від 18.07.2009 р. терміном дії - з 18.07.2009 р. по 17.07.2010 р.), сума франшизи, згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, складає 510 грн.
Таким чином, сума зобов'язань Відповідача 2 (Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія ВУСО") перед позивачем складає -12 621,58 грн. (згідно ліміту відповідальності за винятком франшизи).
Судом досліджено, що Позивач неодноразово звертався до Відповідача 2 із вимогою сплатити належні кошти.
В своєму листі (№ 6715/968 від 27.12.2009 р.), Відповідач 2, визнав факти того, що мало місце ДТП, факт того, що було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Разом з тим, Відповідач 2, у виплаті грошових коштів відмовився, обґрунтовуючи відмову тим, що дані вимоги ґрунтуються на вимогах п. 15.1. статті 15 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якого, договір страхування по 1-ому типу укладається на умовах: "страхування відповідальності за шкоду, спричинену життю, здоров'ю, майну третіх осіб в результаті експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах".
Виходячи з вищенаведеного, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Ніяких рішень суду, якими був би встановлений факт використання ОСОБА_1 автомобілю без правових підстав не має. Отже, вважається, що автомобіль використовувався на законних підставах.
Враховуючи вищевикладене, заяви ПАТ "ВУСО" про те, що ОСОБА_1 під час скоєння ДТП керував автомобілем без належних правових підстав є лише припущенням, та не відповідають дійсності, так як ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейп Автотранс".
Як вже зазначалося, розмір страхового відшкодування, який був сплачений Позивачем складає 13 131,58 грн. Поліс, яким застрахована цивільна відповідальність ТОВ "Сейп Автотранс" передбачає франшизу у розмірі 510 грн.
Відповідно до ст. 1187 ГПК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Власником автомобіля, яким було спричинено шкоду є ТОВ "Сейп Автотранс".
Таким чином, обов'язок відшкодувати розмір франшизи (510 грн.) покладається на ТОВ "Сейп Автотранс".
Необхідно також зазначити, що згідно ч. 1 ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів (мається на увазі документи на підтвердження страхового випадку).
Ч. 2 ст. 37 Закону встановлює, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до Постанови НБУ „Про регулювання грошово-кредитного ринку” № 377 від 09.08.2010 року облікова ставка НБУ дорівнює 7,75 % річних.
Враховуючи те, що Позивач не може надати суду підтвердження вручення Претензії про відшкодування шкоди в порядку регресу від 09.11.2010р. (вих. № 739), то за дату прострочення платежу буде прийматися дата відмови Відповідача 2 від сплати страхового відшкодування - 27.12.2010р.
На момент звернення з цим позовом прострочка Відповідача 2 по сплаті страхового відшкодування дорівнює 270 днів, а розмір пені = 1 447 грн. 16 коп.
Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані відповідачу на перший період з 27.12.2010р. перевірений господарським судом та встановлено його не відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.
За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, сума пені, що має бути стягнена з Відповідача 2, дорівнює 980,85 грн. (за період з 27.12.2010 року по 27.06.2011 рік).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що термін заборгованості Відповідача 2 у розмірі 12 621 грн. 58 коп. на момент розгляду зазначеного позову складає 270 днів, то 3% річних яку повинен сплатити Відповідач 2 дорівнює 280 грн. 10 коп.
Також Позивач має право на відшкодування Відповідачем 2 збитків, пов'язаних з інфляційними процесами в Україні, які = 530 грн. 10 коп.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідачів пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейп Автотранс" (65082, м. Одеса, Приморський район, Сабанєєв міст, буд. 5/7, кв. 6, ЄДРПОУ 35302075) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (01601, м. Київ, Центральна Частина Києва, Печерський узвіз, буд. 3, код ЄДРПОУ 33688465) відшкодування у розмірі 510,00 грн., 5,10 грн. держмита та 7,91 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія ВУСО" (83001, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Постишева, буд. 60, сьомий поверх, ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (01601, м. Київ, Центральна Частина Києва, Печерський узвіз, буд. 3, код ЄДРПОУ 33688465) у якості страхового відшкодування 12 621,58 грн., пені -980,85 грн., 3% річних -280,10 грн., інфляційних втрат -530,10 грн., 144,24 грн. держмита та 221,04 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Меденцев П.А.
Повний текст рішення складено 12 грудня 2011 року.