Підлягає публікації в ЄДРСР
"07" грудня 2011 р.Справа № 10/17-4055-2011
за позовом Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол”
до відповідача Одеської залізниці
про стягнення 7011,19 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю
Суть спору: ПАТ „Концерн Стирол” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці вартості недостачі вантажу в сумі 7011,19 грн.
Відповідач надав до суду заперечення на позов від 09.11.2011р. №НЮ-14/1422, які залучені судом до справи 16.11.2011р., та згідно з якими відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що відповідно до записів у залізничній накладній №53049326 завантаження вагону проводилося на підприємстві вантажовідправника, його силами та засобами і ним же самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці, а в комерційному акті станції Знамянка встановлено, що ЗПП відправника №М-916050 справне і доступу до вантажу не має.
На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.12.2011р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
02.07.2011р. зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці ПАТ „Концерн Стирол” (відправник, позивач) на адресу Одеського припортового заводу (одержувач) відправлений вантаж -карбамід (мочевина штучна) у кількості 3370640 кг, в т.ч. у вагоні №59240069 у кількості 55620 кг, що підтверджується накладною №53049326, згідно з якою, вантаж у вагони завантажений насипом та вагони запломбовані ЗПП відправника.
Поряд з цим судом встановлено, що 03.07.2011р. на станції Знам'янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №19341 щодо вагону №59240069, в якому встановлено, що по документу значиться 1 ЗПП відправника № М-916050. Фактично на штанзі, яка фіксує верхні завантажувальні люки, відбито одне пломбувальне вушко. ЗПП відправника М-916050 справне. Наявний доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунений шляхом накладення 4 свинцевих пломб ст. Знам'янка Одеської залізниці к.ц. 065 „А” на верхні завантажувальні люки. Вагон відчеплений на ваги перевірку. Також на станції Знам'янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №1660 від 03.07.2011р., згідно з яким вагон №59240069 відчеплений на станції Знам'янка Одеської залізниці по комерційному браку.
Після вагової перевірки вищевказаного вагону на станції Знам'янка Одеської залізниці складений комерційний акт АА №057050/491/97 від 03.07.2011р., в якому встановлено, що недостача вантажу у вагоні №59240069 становить 3260 кг, а також встановлено, що фактично ЗПП відправника №М-916050 справне, на штангі верхніх завантажувальних люків відбито одне пломбувальне вушко, маються 4 справні свинцеві пломби ст. Знам'янка КЦ 065 „А”, не пошкоджені, доступу до вантажу не має.
За залізничною накладною №41393934 (досилка) вагон №59240069 відправлений зі станції Знам'янка на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці.
Після надходження вагону з вантажем на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці, різниці між комерційним актом, складеним на станції Знам'янка Одеської залізниці і фактичною наявністю вантажу не виявлено, про що свідчить відповідна відмітка станції Чорноморська Одеської залізниці на комерційному акті і вантаж виданий одержувачу, який, в свою чергу передав право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній №41393934 (досилка).
Згідно з розрахунком позивача, маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі 1,5% для мінеральних добрив, становить 2425, 7 кг, а її вартість становить 7011,19 грн., виходячи із вартості 1 тони карбаміду 2408,65 грн., про що свідчить наявна у справі довідка вантажовідправника. Відповідач на вимогу суду також надав розрахунок вартості недостачі вантажу, який аналогічний розрахунку позивача.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між позивачем і відповідачем договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким після одержання вантажу за вказаною залізничною накладною, право пред'явлення претензії та позову до залізниці переуступлене вантажовідправнику, що відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України.
Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
В силу вимог ст.38 Статуту залізниць України, завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством, організацією, засобами яких провадиться навантаження. Перелік вантажів, що допускаються до перевезення у вагонах без пломб, технічні умови виготовлення пломб, а також порядок пломбування вагонів і контейнерів встановлюються Правилами.
У Правилах пломбування вагонів і контейнерів, затверджених наказом Мінтрансу України №542 від 20.08.2001р. та зареєстрованих в Мінюсті України за №793/5984 10.09.2001р. встановлено, що завантажені криті вагони, ізотермічні, хопери-зерновози, цистерни і контейнери пломбуються ЗПП (пломбами) відправника, коли вантаж завантажено відправником.
Як вище встановлено господарським судом, завантаження вантажу у вагон №59240069 здійснено відправником і ним же вказаний вагон запломбований ЗПП. В свою чергу перевізником жодних зауважень щодо неправильного накладення ЗПП на вагон, або відсутності ЗПП на вагоні не надано і вантаж прийнятий до перевезення.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника.
Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що при перевезенні вантажу у вагоні №59240069 залізницею виявлено недостачу вантажу, відбиття одного пломбувального вушка на штанзі, що фіксує верхні завантажувальтні люки та наявність доступу до вантажу, який усунений залізницею шляхом накладення чотирьох свинцевих пломб станції Знам'янка і на станцію призначення вантаж надійшов вже з чотирма свинцевими пломбами станції Знам'янка, що підтверджується відповідним актом загальної форми та комерційним актом.
З огляду на такі обставини справи, а також відсутність жодних доказів, які б підтверджувати обставини відбиття одного пломбувального вушка на штанзі, що фіксує верхні завантажувальтні люки на вагоні №59240069 під час його здавання до перевезення залізниці, господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу у вищевказаному вагоні слід покласти на перевізника.
При цьому господарським судом перевірені розрахунок вартості відповідальної недостачі вантажу, який здійснений позивачем, та встановлено, що маса і вартість відповідальної недостачі вантажу у вагоні №59240069 правильно розрахована позивачем.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ПАТ „Концерн Стирол”, а отже, і їх задоволення.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол” задовольнити.
2.Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26031100003 в Одеській філії А.Б. „Експрес-Банк”, МФО 328801) на користь Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол” (84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, код ЄДРПОУ 05761614, р/р 26002002789001 у ПАТ КБ “Надра”, МФО 320003) вартість недостачі вантажу в сумі 7011 (сім тисяч одинадцять) грн. 19 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Суддя Смелянець Г.Є.
Повне рішення складено 09 грудня 2011 року.