Підлягає публікації в ЄДРСР
"08" грудня 2011 р.Справа № 6/17-4493-2011
За позовом Одеської обласної державної хлібної інспекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Логістік”
про стягнення 32 291 грн. 22 коп.
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від позивача: НОМЕР_1 -довіреність від 31.10.2011 р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Одеська обласна державна хлібна інспекція (далі -Позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Логістік” (далі -Відповідач) про стягнення 32 291 грн. 22 коп. боргу.
Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.
Одеською обласною державною хлібною інспекцією протягом 2010 року були надані послуги Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Логістік” з огляду та оформлення сертифікатів якості зерна і продуктів його переробки при відвантажені, надходженні та транзиті крупи, що містилися в контейнерах.
Стягнення суми послуг відповідно до доданих до матеріалів справи копій гарантійних листів та актів здачі-приймання робіт не є предметом спору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за результатами проведеноїревізії фінансово-господарської діяльності Одеської обласної державної хлібної інспекції були виявлені порушення Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 року №848, а саме те, що під час розрахунків вартості за надані платні послуги за умови транспортування в контейнерах (в розрахунку за кожний контейнер), в Одеській обласній державній хлібній інспекції розраховувалась по цінам встановленим розділом II пункту 1 Порядку надання платних послуг державними хлібними інспекціями Автономної Республіки Крим та областей і використання коштів, що надходять як плата за їх надання, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23 липня 2009 №834 (далі -Порядок), яким встановлюється ціна на огляд та оформлення сертифікатів на одну тонну зерна і продуктів його переробки при транспортуванні водним транспортом, а не за кожний контейнер, як встановлено розділом 2 п.3 Порядку.
Здійснивши перерахунок вартості послуг за кожний контейнер, позивач просить стягнути з відповідача додатково за надані послуги 32 291 грн. 22 коп. боргу у вигляді різниці між вартістю послуг за огляд і оформлення сертифікатів на зерно, що перевозилось в контейнерах та вартістю, розрахованою за кожну тону зерна.
Таким чином, предметом позову по справі є стягнення суми за надані послуги, яка розрахована позивачем понад суму, що підтверджена відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт. Як зазначалось вище -її розмір становить 32 291 грн. 22 коп.
Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Пунктом 3 Порядку надання платних послуг державними хлібними інспекціями Автономної Республіки Крим та областей і використання коштів, що надходять як плата за їх надання, затвердженого Постановою КМ України №834 від 23.07.2009р., встановлено, що вказані платні послуги надаються виключно за письмовим зверненням юридичних і фізичних осіб на підставі відповідного договору.
Згідно частини 1 статті 181 ГК України -господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Протягом 2010 року відповідач неодноразово звертався до позивача з відповідними заявами (копії додані до матеріалів справи) про здійснення інспектування та видачу сертифікатів на зерно, що відправлялося морським транспортом в контейнерах.
Позивач на підставі вказаних заяв надавав відповідачу відповідні послуги.
Факт надання цих послуг підтверджується доданими до матеріалів справи Рахунками, що виставлялись позивачем відповідачу із зазначення в них вартості послуг та Актами здачі-приймання робіт.
Відповідач, погоджуючись з вартістю послуг, підписував вказані акти та здійснював по ним оплату заборгованості у повному обсязі, що не заперечується позивачем.
Таким чином, між позивачем та відповідачем існували договірні правовідносини щодо надання послуг з інспектування та видачі сертифікатів на зерно з погодженими договірними умовами в частині вартості вказаних послуг.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що 1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем не надано доказів погодження з відповідачем змін до умов договорів про надання вищевказаних послуг в частині зміни їх вартості, або вирішення питання про таку зміну в судовому порядку.
Крім того, безпідставним є перерахування позивачем вартості послуг з посиланням на розд.2 п.3 Порядку, яким передбачено тариф за огляд і оформлення сертифікатів якості зерна в контейнерах при відвантаженні автомобільним транспортом.
З матеріалів справи вбачається, що відвантаження зерна, його огляд і оформлення сертифікатів здійснювалось за відвантаження зерна в контейнерах для перевезення саме морським, а не автомобільним транспортом.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Демешин О.А.