про повернення позовної заяви
"09" грудня 2011 р.№ 31/17-2011-2511
СУДДЯ РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ( СПД ФО ОСОБА_1 ) ( АДРЕСА_1, Ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) зареєстровану за № 7550/2011 про визнання банкрутом відсутнього боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю ( надалі ТОВ ) „УКРОПТТРЕЙД-ВС” ( 65011, м. Одеса, вул. Базарна 71, код ЄДРПОУ 37183917 )
ВСТАНОВИВ: 07.12.2011 р., СПД ФО ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „УКРОПТТРЕЙД-ВС” - банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон №2343-ХІІ ), у зв'язку з наявною заборгованістю у боржника на загальну суму у розмірі 20 000 грн. 00 коп. та відсутністю боржника за місцезнаходженням.
Заява СПД ФО ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ „УКРОПТТРЕЙД-ВС” підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.
Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” ( надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).
Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, однак, при звернені до господарського суду Одеської області, ініціюючим кредитором доказів внесення вказаного запису до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як і самого витягу до суду не надано.
Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.
Крім того, заявник - СПД ФО ОСОБА_1 обґрунтовує кредиторську заборгованість у розмірі 20 000 грн. 00 коп., яка виникла на підставі договору про надання інформаційних( консультаційних ) послуг від 24.06.2011 р., актом здачі-прийняття робіт ( надання послуг ) за № ОУ-1 від 29.07.2011 р., актом звірки взаємних розрахунків від 08.08.2010 р., та визнаних ТОВ „УКРОПТТРЕЙД-ВС” претензій від 11.08.2011 р. за № 1 та за № 2 від 15.11.2011 р.
Однак, при розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі за ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме -справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, справа про банкрутство може бути порушена господарським судом за заявою кредитора за наявності безспірних вимог до кредитора, які сукупно складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником менше ніж протягом трьох місяців, у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора мають додаватись відповідні документи, а саме: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.
Крім того, заявник - СПД ФО ОСОБА_1 не надав доказів підтвердження ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
За приписами ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів"(ДСТУ4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Звернувшись до господарського суду Одеської області СПД ФО ОСОБА_1 надав незавірені копії документів, на які заявник посилається при ініціюванні справи про банкрутство ТОВ „УКРОПТТРЕЙД-ВС”, у зв'язку з чим 07.12.2011 р. складено акт за № 1589. З огляду на вищевикладене, надані до суду документи не є належними доказами, оскільки вони не відповідають зазначеним вимогам.
Разом з тим загальний порядок направлення сторонам копії заяв визначений ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивачем при поданні до суду позовної заяви подаються документи, серед яких, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Між тим, як встановлено судом, матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „УКРОПТТРЕЙД-ВС” не містять належних доказів, підтверджуючих факт надсилання копії заяви та доданих до неї документів відповідачу, оскільки опис вкладення поштового відправлення відсутній, що також не відповідає ст. 7 Закону (№2343-ХІІ).
Таким чином, Заявником не надано доказів: відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, тому заява СПД ФО ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3, 6 ст. 63 ГПК України.
Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 3, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -
1. Заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, Ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРОПТТРЕЙД-ВС” ( 65011, м. Одеса, вул. Базарна 71, код ЄДРПОУ 37183917 ) - повернути без розгляду.
2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.
3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 20 аркушах та конверт.
Суддя < /підпис/ > Ровинський О.Ю.