Підлягає публікації в ЄДРСР
"23" листопада 2011 р.Справа № 27/17-3169-2011
Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Невінгловська Ю.М.,
судді: Горячук Н.О., Літвінов С.В.
при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Об'єднання підприємств "Український музичний альянс";
до відповідача: Приватного підприємства "Партнер плюс"
про стягнення 16564,19 грн.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача -Приватного підприємства "Партнер плюс", в якій просить суд стягнути з відповідача винагороду у вигляді відрахувань (відсотки) за імпорт обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, в сумі 10 000,00 грн.
06.10.2011 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. ГСОО №34589/2011), в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого позивач просить суд для встановлення повної та об'єктивної істини по справі витребувати у Південної митниці копії вантажних митних декларацій та інші документи про факти митного оформлення ПП „Партнер плюс” товарів, визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року, з кодом згідно з УКТЗЕД 8523 (крім виробів групи 37 (крім товарної підкатегорії 8523 30 00 00), ввезених ним у митному режимі імпорту в період з березня 2010р. по жовтень 2010р.
Ухвалою суду від 07.10.2011р. клопотання позивача про витребування доказів задоволено господарським судом частково та на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано Південну митницю надати належним чином завірені копії вантажних митних декларацій та інші документи про факти митного оформлення ПП „Партнер плюс” товарів, визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року, з кодом згідно з УКТЗЕД 8523900000 (крім виробів групи 37 (крім товарної підкатегорії 8523 30 00 00), ввезених ним у митному режимі імпорту в період з березня 2010р. по жовтень 2010р.
06.10.2011 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №34590/2011), в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на припинення юридичної особи та заборонити Відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов'язані з припиненням ПП „Партнер плюс”.
Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд відмовив у його задоволенні, виходячи з того, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування поданого клопотання та жодним чином не доведено підстав неможливості виконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття зазначених заходів, а лише зазначено про систематичне нез'явлення відповідача у судові засідання, яке, на думку позивача, може свідчити про наміри останнього ухилитися від сплати відрахувань, що призведе до неможливості виконання рішення господарського суду у випадку його ухвалення на користь позивача.
У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 30.12.2008 року за № 5-05/759, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом спору, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ПП „Партнер плюс” вчиняти будь-які дії, направлені на припинення юридичної особи та заборони Відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов'язані з припиненням ПП „Партнер плюс”.
24.10.2011 року представник позивача надав до суду заяву (вх. ГСОО №36616/2011 від 24.10.2011р.), в порядку ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просить суд призначити справу до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
Зазначене клопотання було задоволено судом та ухвалою суду від 24.10.2011р. справу №27/173169-2011 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Відповідно до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу, на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 24.10.2011 року про призначення справи № 27/17-3169-2011 до колегіального розгляду, з метою визначення складу колегії суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи № 27/17-3169-2011, в зв'язку з чим визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи №27/17-3169-2011: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Горячук Н.О., Літвінов С.В.
Ухвалою суду від 25.10.2011р. справу № 27/17-3169-2011 прийняти до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Горячук Н.О., Літвінов С.В. та призначено її колегіальний розгляд у судовому засіданні.
18.11.2011р. позивач надав до суду заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог (вх. ГСОО №39640/2011), згідно якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 16564,19 грн., з яких 14745,87 грн. - винагорода у вигляді відрахувань (відсотки) за імпорт обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, 506,73 грн. -3% річних та 1311,59 грн. -інфляційних, які нараховані відповідачу за порушення строків сплати винагороди.
У судовому засіданні 23.11.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 13.09.2011р. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “частный дом адресат не найден”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Згідно до статуту ОП "Український музичний альянс" (нова редакція), який зареєстрований Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва від 19.12.2001р., номер запису 10741200000000467, із змінами, державну реєстрацію яких проведено 30.04.2009р., позивач у справі є об'єднанням підприємств, створеним на підставі рішення установчих зборів засновників 03.09.2001р. з метою розвитку і підтримки законного обігу і використання об'єктів авторського та суміжного прав в Україні, в т.ч. шляхом здійснення колективного управління майновими правами суб'єктів авторського та суміжних прав.
20.12.2007р. позивач одержав Свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності №2/У, згідно з яким, позивач уповноважений здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до постанови КМУ від 27.06.2003р. №992 “Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах”.
12.12.2009 року між ПП „Партнер плюс” (покупець), та „Huron Management Services S.A.” Британські Віргінські острови (продавець) укладений контракт № 1209, згідно умов якого покупець зобов'язався сплатити, а продавець зобов'язався продати товар покупцю на умовах відповідно до рахунків-фактури або специфікацій, які є невід'ємною частиною цього контракту по кожній окремій поставці.
Відповідно до п. 11.2 контракту, даний контракт складений у двох примірниках та вступає в силу після його підписання та діє до 31.12.2010р.
14.12.2010 року між ПП „Партнер плюс” (покупець), та Conrexx Technology B.V. Нідерланди (продавець) укладений контракт № 1509, згідно умов якого покупець зобов'язався сплатити, а продавець зобов'язався продати товар покупцю -компакт диски CD, DVD без запису. Кожна окрема поставка буде здійснюватись на умовах відповідно до інвойсів (рахунками-фактурами), які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 11.2 контракту, даний контракт складений у двох примірниках та вступає в силу після його підписання та діє до 14.12.2010р.
Як встановлено матеріалами справи, протягом періоду з березня по жовтень 2010 року, включно, на митну територію України в режимі імпорт, відповідачем ввезені товари народного споживання за кодом УКТЗЕД 8523900000 (крім виробів групи 37 (крім товарної підкатегорії 8523 30 00 00), що підтверджується ватажними митними деклараціями, які на вимогу суду надані Південною митницею.
Так, за вказаний період ПП „Партнер плюс” за кодом УКТЗЕД 8523900000 (крім виробів групи 37 (крім товарної підкатегорії 8523 30 00 00) ввезені товари загальною вартістю 294917,28 грн., згідно ВМД №4739 від 31.08.2010р. на суму 54035,50 грн., №4741 від 01.09.2010р. на суму 54039,67 грн., №4764 від 01.10.2010р. на суму 49049,91 грн., №4765 від 08.10.2010р. на суму 49049,29 грн., №4778 від 13.10.2010р. на суму 44374,54 грн. та №4787 від 15.10.2010р. на суму 44368,37 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Зазначене право позивача цілком кореспондується з обов'язком суду порушити провадження за оформленими належним чином позовами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Згідно з ч.2 ст.42 Закону України “Про авторські і суміжні права”, яка містить вимоги щодо обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення, допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.
Водночас частинами 4, 5, 6, 7 статті 42 Закону України “Про авторські і суміжні права” передбачено, що виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
Розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.
Установа і визначені нею для збору коштів уповноважені організації мають право вимагати від виробників та імпортерів інформацію про виробництво, імпорт і реалізацію (продаж) зазначеного у частині четвертій цієї статті обладнання і матеріальних носіїв.
Зібрані кошти, що зазначені у частинах другій і четвертій цієї статті, розподіляються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями колективного управління не передбачено інше, то ці кошти розподіляються у таких пропорціях: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) - 25 відсотків.
Аналогічні положення щодо виплати винагороди містяться і у Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, який затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України, Держаного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003р. №780/123/561 та зареєстрований в Мінюсті України 12.12.2003р. за №1153/8474 (надалі -Порядок).
При цьому, у п.п.5, 7 вказаного Порядку передбачено, що розмір відрахувань застосовується до обладнання та матеріальних носіїв (без податку на додану вартість), зазначених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 N 992 “Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення у домашніх умовах творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах”: для імпортерів - у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті); для виробників - у відсотках їх відпускної ціни. Під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року N 992 перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003р. №992, із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №581 від 13.07.2005р. затверджено розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.
Відповідно до вимог цієї Постанови Кабінету Міністрів України розмір відрахувань для товарів за кодом УКТЗЕД 8523 „носії для запису звуку або аналогічного запису інших явищ (зокрема аудіокасети, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування), але незаписані, крім виробів групи 37 (крім товарної підкатегорії 8523 30 00 00)” становить 5%.
Як встановлено матеріалами справи, саме такі товари за кодом УКТЗЕД 8523, а саме 8523900000 ввезені відповідачем на митну територію України в режимі імпорт на підставі укладеного між ПП „Партнер плюс” та „Huron Management Services S.A.” Британські Віргінські острови контракту № 1209 від 12.12.2009р. та контракту № 1509 від 14.12.2009р. укладеного між ПП „Партнер плюс” та Conrexx Technology B.V. Нідерланди, у період з березня по жовтень 2010 року.
Положеннями ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Вимогами ч.ч.2, 4 ст.4 Цивільного кодексу України передбачено, що актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції та цього Кодексу та постанови Кабінету Міністрів України.
Отже, виходячи із вимог вищевикладеного законодавства, відповідач зобов'язаний виплатити винагороду виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права за відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм) у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв шляхом їх перерахування позивачу у справі, як особі яка має відповідне Свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності №2/У, згідно з яким позивач уповноважений здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003р. №992 “Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах”.
Згідно з розрахунком позивача, розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах становить 14745,87 грн.
Відповідно до п.7 Порядку, сума відрахувань перераховується уповноваженим організаціям імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв під час їх ввезення на митну територію України.
Водночас в силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з розрахунком позивача, розмір 3% річних становить 506,73 грн., а індексу інфляції -1311,59 грн., при цьому, нарахування 3% річних та індексу інфляції здійснено позивачем по кожній ВМД окремо з дати ввезення товарів на митну територію України, тобто з наступного дня за днем митного оформлення матеріальних носіїв.
З огляду на вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 14745,87 грн. винагороди у вигляді відрахувань (відсотки) за імпорт обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, 506,73 грн. 3% річних та 1311,59 грн. інфляційних, які нараховані відповідачу за порушення строків сплати винагороди, вважає його вірним, здійсненим відповідно до норм чинного законодавства, а отже, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог ОП "Український музичний альянс" та стягнення з відповідача суми винагороди у вигляді відрахувань (відсотки) за імпорт обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах у розмірі 14745,87 грн., 3% річних у розмірі 506,73 грн. та інфляційних у розмірі 1311,59 грн.
На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1411,50 грн. покладаються на відповідача та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Партнер плюс" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Островського, буд. 23, кв. 92, код ЄДРПОУ 36680249) на користь Об'єднання підприємств “Український музичний альянс”(04053, м. Київ, вул. Артема, буд.1-5, приміщення 814, код ЄДРПОУ 31815383, р/р 26007014254001 в АТ “Український інноваційний банк”, МФО 300142) 14745/чотирнадцять тисяч сімсот сорок п'ять/грн. 87 коп. винагороди у вигляді відрахувань (відсотків), що виплачується суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав виробниками або імпортерами обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, 506/п'ятсот шість/грн. 73 коп. 3% річних та 1311/одна тисяча триста одинадцять/грн. 59 коп. інфляційних.
3.Стягнути з Приватного підприємства "Партнер плюс" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Островського, буд. 23, кв. 92, код ЄДРПОУ 36680249) до Державного бюджету України (одержувач: ГУ ДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: ГУ ДКУ в Одеській області, р/р 31215206700008, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001 „Судовий збір”) 1411/одна тисяча чотириста одинадцять/грн. 50 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 28.11.2011р.
Головуючий суддя Невінгловська Ю.М.
Суддя Горячук Н.О.
Суддя Літвінов С.В.