Постанова від 05.12.2011 по справі 2-а-11525/11

Справа № 2-а-11525/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2011 року м.Одеса

Суддя Суворовського районного суду м.Одеси Середа І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності незаконною і зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати дії відповідача по нарахуванню і виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у заниженому розмірі такими, що були здійснені помилково, та зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату вказаної допомоги у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з 29 травня 1997 року до моменту винесення судового рішення, виплачувати дану допомогу і в майбутньому, а також стягнути на її користь кошти на правову допомогу у розмірі 500 грн., посилаючись на те, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до І категорії, має другу групу інвалідності і відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але відповідач виплачує їй дану допомогу у значно меншому розмірі.

Ухвалою суду від 18 листопада 2011 року частина позовних вимог, пред'явлених з 29 травня 1997 року до 27 квітня 2011 року, залишені без розгляду.

18 листопада 2011 року у справі було відкрито скорочене провадження. 28 листопада 2011 року департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради надав суду заперечення, в яких вони посилалися на те, що позивачка перебуває у них на обліку і отримує разову щорічну грошову допомогу на оздоровлення, яка у 2011 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 12 липня 2005 року №562 склала 120 грн., виходячи з меж бюджетного фінансування, що правомірним, оскільки відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, що не суперечать Конституції України і Закону України «Про державний бюджет України», розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання і проводять видатки лише в межах бюджетних асигнувань, крім того, виходячи із положень до ст.95 Конституції України усі суспільні потреби, які тягнуть видатки з Державного бюджету, мають бути задоволені, виходячи з фінансових можливостей держави. Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги за 2011 рік підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесеною до першої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А № 068539 від 12 квітня 1997 року, вкладка № 662157 від 12 березня 2007 (а.с.12), є інвалідом другої групи (а.с.13). На даний час позивачка перебуває на обліку в департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради та відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р.»про зупинення дії ст.48 Закону України № 796-ХІІ визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Частиною 1 статті 67 Закону України № 796-ХІІ було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості житла і зростання мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України у 2006 році доповнила Закон України № 796-ХІІ статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може зупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 05 жовтня 2006 року).

Також, згідно ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Суд погоджується з письмовими запереченнями департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в тій частині, що за наявності нормативно-правових актів, які мають однакову юридичну силу, але по-різному регулюють спірні правовідносини -визначають розмір щорічної допомоги на оздоровлення, а саме Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та відповідний Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік, підлягає застосуванню закон за принципом пріоритету норми, яка прийнята пізніше, тобто Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Зокрема, Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами.

Разом з тим, таке право Кабінету Міністрів України було надано лише з прийняттям вказаних законів.

Тому нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Мінстрів України № 562 від 12.07.2005 р., яку видано до прийняття Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», є необґрунтованим та здійсненим в порушення вимог ст.19 Конституції України.

За таких обставин вимоги позивачки зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги у частині призначення і виплати щорічної допомоги на оздоровлення у майбутньому задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду не може забезпечувати охорону порушених, невизнаних або оспорюваних прав на майбутнє з урахуванням можливих змін в діючому законодавстві, яке регулює виникле спірне питання.

Не підлягають задоволенню і вимоги у частині стягнення витрат на правову допомогу, понесених позивачкою за надання консультаційно-правових послуг по складанню адміністративного позову, оскільки відповідно до підп. 2 п. 1 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, не повинен перевищувати суми, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день. Отже, з урахуванням того, що позивачці не надавалася правова допомога у судовому засіданні, тому підстав для стягнення даних витрат немає.

Керуючись ст.ст.19,64 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 19.12.2006 року, ст.ст.7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 1832, абз.2 ч.1 ст.256 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, виходячи із розміру п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

Попередній документ
19954955
Наступний документ
19954957
Інформація про рішення:
№ рішення: 19954956
№ справи: 2-а-11525/11
Дата рішення: 05.12.2011
Дата публікації: 20.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.07.2023)
Результат розгляду: подання (заяву, клопотання) задоволено
Дата надходження: 10.07.2023
Розклад засідань:
20.07.2023 10:35 Володимирецький районний суд Рівненської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОТИК Л О
суддя-доповідач:
КОТИК Л О
заінтересована особа:
Управління соціального захисту Вараської РДА
заявник:
Мельник Катерина Віталіївна