Справа № 4-с-82/11
13 грудня 2011 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді -Науменко А.В.,
при секретарі -Дьяченко Є.В.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології «Аргохолод» до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про накладення штрафу,
Скаржник звернувся до суду з заявою до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про накладення штрафу .
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології «Аргохолод»- ОСОБА_2 подану скаргу підтримала та просить її задовольнити.
Представник Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, про місце, час розгляду справи належним чином повідомлений, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншою посадовою особою державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
З наданих матеріалів вбачається, що 26.05.2010 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 було поновлено на посаді заступника директора інституту по науковій роботі з відновленням належної йому за контрактом заробітної плати.
В ході примусового виконання рішення суду заступником начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про накладення штрафу № 26806674 від 19.07.2011 року, відповідно до якої за невиконання боржником ОСОБА_1 та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології «Аргохолод»в особі посадової особи -директора ОСОБА_5 рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі № 23449/10 від 20.01.2011 року накласти на боржника ОСОБА_1 та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології «Аргохолод»в особі посадової особи -директора ОСОБА_5 штраф у розмірі 680,0 грн.
Заявник посилається на те, що поновити ОСОБА_3 на посаді заступника директора інституту по науковій роботі з відновленням належної йому за контрактом заробітної плати не є можливим з поважних причин, а саме у зв'язку з тим, що у штатному розкладі ОСОБА_1 та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології «Аргохолод»на 2011 рік відсутня така посада, але відсутність посади у штатному розкладі не є повноважною причиною.
Згідно п.10.2 Наказу Міністерства юстиції України №74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена у начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду в 10-денний строк (додаток 24). Абзац другий пункту 10.2 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 170/5 від 10.04.2007
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
Такі ж вимоги зазначені в п.10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про виконавче провадження" за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника директора інституту по науковій роботі з відновленням належної йому за контрактом заробітної плати є чинним та не скасоване, тому підлягає обов'язковому виконанню. Предмет розгляду скарги не передбачає дослідження поважності чи неповажності не виконання цього рішення суду, виходячи с того що скаржник не звертався до суду за роз'ясненням вказаного рішення чи встановленням порядку його виконання. Крім того суд зазначає, що відсутність на цей час посади з якої незаконно звільнили працівника з посади не є підставою для невиконання рішення суду про поновлення на посаду.
Таким чином дії заступника начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 по виконанню Приморського районного суду м. Одеси у справі № 23449/10 від 20.01.2011 року були проведені з дотриманням норм чинного законодавства і суду немає підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології «Аргохолод»до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про накладення штрафу не ґрунтуються на законі, тому необхідно відмовити у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 п.4 ст. 121, ч.2 ст. 384 ЦПК України,
В задоволенні скарги ОСОБА_1 та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології «Аргохолод»до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про накладення штрафу - в і д м о в и т и.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 5 -денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.В. Науменко
13.12.2011