"19" серпня 2008 р.
Справа № 30/106-08-1854
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - Величко Т.А.
суддів: Бойко Л.І., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від ТОВ “ЖИЛСТРОЙСЕРВІС-2»-Цинєв А.О.;
від Одеської міської ради -Дягілєв О.В.;
від Управління архітектури та містобудування ОМР -Романадзе Л.Д.;
представники ДП “Центр державного земельного кадастру при Держкомземі по земельних ресурсах» та Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР - не з'явились;
розглянувши апеляційні скарги ДП “Центр державного земельного кадастру при Держкомземі по земельних ресурсах» та Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР
на рішення господарського суду Одеської області від 17.07.2008р.
зі справи № 30/106-08-1854
за позовом ТОВ “ЖИЛСТРОЙСЕРВІС-2»
до: ДП “Центр державного земельного кадастру при Держкомземі по земельних ресурсах», Одеської міської ради
3-ті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: Одеське міське управління земельних ресурсів ОМР, Управління архітектури та містобудування ОМР
про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.07.08р. ( суддя Рога Н.В.) задоволено позовну заяву ТОВ “Жилстройсервис-2». Встановлено на користь ТОВ “Жилстройсервис-2» безстроковий безоплатний земельний сервітут площею 0,5013 га на право проведення будівельних робіт та подальшої експлуатації 24-поверхового оздоровчого комплексу з апартаментами та паркінгом, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1. Зобов'язано ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» в особі Одеської регіональної філії зареєструвати на користь ТОВ “Жилстройсервис-2» у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, безстроковий безоплатний земельний сервітут площею 0,5013 га на право проведення будівельних робіт та подальшої експлуатації 24 поверхового оздоровчого комплексу з апартаментами та паркінгом, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1. Стягнуто з Одеської міської Ради на користь ТОВ “Жилстройсервис-2» витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 59 грн. Стягнуто з ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» на користь ТОВ “Жилстройсервис-2» витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 59 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що позивач правомірно вважає за необхідне встановлення безстрокового безоплатного сервітуту на земельну ділянку площею 0,5013 га, яка оточує земельну ділянку площею 0,4361 га, розташовану в м. Одеса, Французький бульвар,60/1, що належить позивачу на праві власності та на якій ведеться будівництво оздоровчого комплексу, і правомірно вимагає його державної реєстрації.
Не погодившись з висновками суду, ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» в особі Одеської регіональної філії КП, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, в задоволенні позову відмовити. Доводи скаржника ґрунтуються на такому:
- позовні вимоги заявлені в частині зобов'язання зареєструвати земельний сервітут до Одеської регіональної філії Центру ДЗК, а рішенням зобов'язано ДП ЦДЗК зареєструвати на користь позивача земельний сервітут, що свідчить про безпідставний вихід суду за межі позовних вимог без відповідного клопотання з боку заінтересованої сторони;
- судом не враховано, що на даний час Центром ДЗК не здійснюється ведення державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень, система органів державної реєстрації прав не створена, Державний реєстр прав не сформований, а тому реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації;
- судом не проаналізована необхідність встановлення саме безстрокового безоплатного сервітуту на користь позивача, тоді як згідно положень ст. 2 Закону України “ Про плату за землю» використання землі в Україні є платним;
- помилковим є посилання суду на ст. 402 ЦК України, оскільки Одеська міська Рада не є ані власником спірної земельної ділянки, ані її володільцем, а має тільки повноваження щодо розпорядження нею.
Одеське міське управління земельних ресурсів також звернулося з апеляційною скаргою на вказане рішення суду, просить його скасувати, в позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом вимог п. 3 ст. 100 ЗК України, ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 402 ЦК України, що є підставою для скасування рішення суду.
Як вважає скаржник, судом не прийнято до уваги саме безпідставність встановлення безстрокового земельного сервітуту на користь позивача площею 0,5013 га на право проведення будівельних робіт та подальшої експлуатації 24 поверхового оздоровчого комплексу з апартаментами та паркінгом, оскільки проведення таких робіт носить тимчасовий характер, а розташування самого комплексу дає можливість обслуговувати його і без такої площі земельної ділянки, яку зазначено в позові.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
ТОВ “Жилстройсервис-2» є власником земельної ділянки площею 0,4361 га, розташованої за адресою: м. Одеса, пр. Французький, 60/1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 950729 від 29.12.06р.
24.05.07р. за № 544 виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення “Про надання дозволу ТОВ “Жилстройсервис-2» на подальше проектування та будівництво 24 поверхового оздоровчого комплексу з апартаментами та паркінгом за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1". Протягом 2007р. проект будівництва було розглянуто та узгоджено з відповідними дозвільними установами, отримано позитивний комплексний експертний висновок № 14 від 28.12.07р. Одеської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи.
ТОВ “Геоконсалтинг» на вимогу ТОВ “Жилстройсервис-2» була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Вказаною організацією визначені межі земельної ділянки, розташованої по Французькому бульвару, 60/1, на яку встановлюється сервітут ( схема зони дії сервітуту). Оскільки земельна ділянки пл. 0,5013 га, на яку встановлюється сервітут на вимогу ТОВ “Жилстройсервис-2» знаходиться в розпорядженні Одеської міської Ради, рекомендовано ТОВ “Жилстройсервис-2» з посиланням на ст. 99, ст. 100, 101, 102 ЗК України, укласти з Одеській міською Радою договір на встановлення строкового земельного сервітуту із урахуванням обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки і на підставі розробленої технічної документації на спірну земельну ділянку.
10.04.08р. за вих. № 33-08/01 ТОВ “Жилстройсервис-2» звернулося до міського голови з проханням встановити безстроковий земельний сервітут на право проведення будівельних робіт та подальшої експлуатації 24 поверхового оздоровчого комплексу з апартаментами та паркінгом, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1 площею 0,5013 га, оскільки проведення будівельних робіт в межах земельної ділянки, яка знаходиться у власності ТОВ “Жилстройсервис-2», дуже скрутне. До листа додано схему земельного сервітуту.
Листом від 21.04.08р. за вих. № 01-15/742т Управління архітектури та містобудування Одеської міської Ради за дорученням міського голови повідомило, що ст. 99 ЗК України вказаний підприємством вид сервітута не встановлено, а питання про надання ТОВ “Жилстройсервис-2» додаткової земельної ділянки для будівництва вказаного об'єкта може бути розглянуто після надання дозвільної, розробленої і узгодженої у встановленому порядку проектної документації з обґрунтуванням необхідності збільшення площі земельної ділянки.
05.05.08р. ТОВ “Жилстройсервис-2» звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської регіональної філії ДП “ Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах», Одеської міської Ради, 3-і особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської Ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської Ради про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту площею 0,05013 га на право проведення будівельних робіт та подальшої експлуатації 24 поверхового оздоровчого комплексу з апартаментами та паркінгом, розташованого в м. Одесі, Французький бульвар, 60/1 і про зобов'язання Одеську регіональну філію ДП Центр ДЗК в порядку, передбаченому для реєстрації договорів оренди, зареєструвати цей сервітут, пославшись на відсутність можливості спору в іншій спосіб, виходячи з отриманої відповіді на заяву від 10.04.08р. № 33-08/01.
Господарський суд приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодившись з доводами позивача, послався на ст. 98, ЗК України, ст. ст. 401, 402, 404 ЦК України, на підтвердженність позивачем необхідності встановлення безстрокового безоплатного сервітуту на земельну ділянку площею 0,5013 га, яка оточує земельну ділянку пл. 0,4361 га, розташовану по Французькому бульвару, 60/1 в м. Одесі, що належить позивачу на праві власності та на якій ведеться будівництво оздоровчого комплексу, і на обов'язковість його державної реєстрації ДП Центр ДЗК.
З обґрунтованістю висновків суду погодитися не можна, виходячи з такого.
Згідно ст. 98 ЗК України -право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.
Встановлення сервітутного права спричиняє обмеження в реалізації права власності на земельну ділянку. Підставою виникнення такого обмеження є домовленість між власниками сусідніх земельних ділянок
ЗК України затверджено вичерпаний перелік підстав встановлення земельного сервітуту -це договір та рішення суду.
Якщо між сторонами - власником земельної ділянки та особою, яка вимагає встановлення сервітуту, буде досягнута домовленість щодо усіх вимог стосовно сервітуту, виникнення цього права можливе на підставі договору. Істотними умовами для такого договору є предмет сервітутного права і, за змістом п. 3 ст. 101 ЗК України, плата за його встановлення.
Предмет сервітуту визначає те, що сервітутне право надає його суб'єкту право обмеженого користування чужою земельною ділянкою, яке може мати різний обсяг в залежності від конкретного виду встановленого сервітуту. Користування чужою ділянкою має бути узгодженим з її цільовим призначенням, і ділянка не може бути використана з іншою метою.
У випадку недосягнення домовленості щодо встановлення сервітуту в цілому або окремих умов, сервітутне право може виникати на підставі відповідного судового рішення. Особа, зацікавлена в встановлені сервітуту (власник земельної ділянки або землекористувач) вправі надати до суду відповідну заяву з посиланням на п. 1 ст. 100 ЗК України. Позивач в такому випадку повинен довести в суді, що нормальне господарче використання його земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужого майна (земельної ділянки), та що задоволення його потреб неможливе іншим способом.
Як свідчать матеріали справи, позивачем вказаний порядок, визначений законом і технічною документацією із землеустрою, розробленого ТОВ “Геоконсалтинг» - не виконано.
Звернення з листом про встановлення земельного сервітуту не можна вважати дотриманим порядком узгодження запропонованих обмежень щодо користування земельною ділянкою пл. 0,5013 га, яка належить до земель комунальної власності м. Одеси.
Змістом сервітуту ( в залежності від його конкретного виду) є обсяг прав і обов'язків сервітуарія щодо обмежень користування чужою земельною ділянкою. Зміст сервітуту ( в залежності від його конкретного виду) складають повноваження щодо проходу, проїзду через сусідню земельну ділянку, прокладки лінійних комунікацій тощо.
Ні із позовної заяви, ні із наданих до неї документів не вбачається, на яких умовах позивач вимагає встановлення земельного сервітуту, як визначає обсяг своїх прав і обов'язків, зобов'язання власника земельної ділянки, обтяженої сервітутом, не обґрунтував необхідність встановлення саме безстрокового та безоплатного сервітуту і на площі 0,5013 га.
За таких обставин, у суду були відсутні правові підстави для примусового становлення земельного сервітуту в редакції, вказаній позивачем.
Також апеляційна інстанція вважає за необхідне вказати на те, що при розгляді справ у суді про встановлення сервітуту необхідно чітко встановлювати коло зацікавлених осіб, які будуть на боці позивача та відповідача. Фактично, спір про встановлення сервітуту -це спір між власником та землекористувачем чи власником, а тому участь державних та комунальних органів, таких як Держкомзем, БТІ та інші, які не мають заінтересованості у такій справі, є недоцільною.
Державні органи мають виконувати загальнообов'язкові рішення суду і без участі у процесі.
Позивачем безпідставно визначено відповідачем 1 -Одеську регіональну філію ДП Центр ДЗК, при відсутності будь-яких спірних відносин щодо предмету позову з нею, а господарським судом безпідставно і неправомірно зобов'язано ДП Центр ДЗК ( як належного відповідача) здійснити державну реєстрацію земельного сервітуту.
З урахуванням зазначеного, рішення господарського суду в даній справі не відповідає фактичним обставинам справи і не ґрунтується на чинному законодавстві, а мотиви скаржників із яких подані апеляційні скарги, є підставою для його скасування, оскільки спростовуються викладеним.
Керуючись ст. 99, 101, 103 -105 ГПК України,
колегія суддів постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 17.07.08р. у справі №30/106-08-1854 -скасувати, в позові відмовити.
Стягнути з ТОВ “Жилстройсервис-2» на користь ДП “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Одеської регіональної філії і на користь Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської Ради -по 42 грн. 50 коп. - держмита за апеляційне провадження.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Величко
судді: Л.І. Бойко
Л.В. Поліщук