26 серпня 2008 р.
№ 32/596
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів
Барицької Т.Л.
Подоляк О.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Дочірнього підприємства "Вікторія-трансгаз"
на рішення
від
та на постанову
від
господарського суду м. Києва
01.02.2008
Київського апеляційного господарського суду
21.05.2008
у справі
№ 32/596
за позовом
Дочірнього підприємства "Вікторія-трансгаз"
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансист"
про
визнання договорів недійсними
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.02.2008 у справі № 32/596 у позові Дочірнього підприємства "Вікторія-трансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансист" про визнання договорів недійсними відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 у справі № 32/596 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Вікторія-трансгаз" залишено без задоволення; рішення господарського суду м. Києва від 01.02.2008 у справі № 32/596 залишено без змін.
Позивач, не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали поданої касаційної скарги, прийшов до висновку про неможливість прийняття їх до провадження, враховуючи наступне.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) встановлено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Колегією суддів встановлено, що до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України.
Так, скаржником оскаржується дві вимоги немайнового характеру: визнання недійсним договору доручення № К-107-06 від 15.09.2006 та визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № вК-107-06 від 15.09.2006.
Згідно із підпунктами "в" та "г" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в останній редакції від 01.01.2008 із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів державне мито сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
50 відсотків ставки за двома позовними вимогами немайнового характеру становить 85,00 грн. (= (17 грн. *5)/2)*2). Відповідно до квитанції № 143 від 19.06.2008, доданої до касаційної скарги, скаржник перерахував 42,50 грн.
Таким чином, Дочірнім підприємством "Вікторія-трансгаз" державне мито сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові.
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Не приймати до розгляду та повернути Дочірньому підприємству "Вікторія-трансгаз" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського м. Києва від 01.02.2008 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 у справі № 32/596.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
О.А. ПОДОЛЯК