Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
21.08.2008
Справа №2-22/7836-2008
21 серпня 2008 року Справа №2-22/7836-2008
За позовом Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павличенко, 2)
до Військового комісаріату АР Крим ( 95000, м.Сімферополь, вул. Київська, 152)
про стягнення 29531,07 грн.
Суддя Калініченко А.А.
Представники сторін:
Позивача : Поротіков І.В. - ю/к, дов. від 27.02.2008 р. № 06-юр
Відповідача:
Григорчук О.А. - - представник, дов. від 21.01.2008 р. № 203
Позивач - Комунальне підприємство «Севтеплоенего» Севастопольської міської ради - звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача - Військового комісаріату АР Крим 29531,07 грн., у тому числі 23599,51 грн. - заборгованості за отриману теплову енергію. 1195,64 грн. пені, 4155,45 грн. інфляційних втрат, та 3 % річних у сумі 580,48 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі.
Відповідач вимоги позивача не визнав та у письмовому відзиві зазначив, що не має заборгованості перед позивачем, оскільки договір між ним та позивачем не укладався. З його боку існує припущення, що договір був укладений між КП «Севтеплоенерго» та Севастопольським окружним військовим комісаріатом, тому платником має бути Севастопольська (морська) квартирно-експлуатаційна частина району.
У судовому засіданні 21 серпня 2008 року представник відповідача визнав, що доводи, які викладені у відзиві є необґрунтованими, визнав факт наявності заборгованості, але послався на неможливість її погашення у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
встановив:
Між Комунальним підприємством «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради та Військовим комісаріатом АР Крим 05.11.2003 р. укладеного договір № 13678, відповідно до якого КП «Севтеплоенерго» зобов'язався надавати споживачу теплову енергію, а останній повинен був своєчасно сплачувати за отриману теплоенергію у порядку та розмірі, передбачених умовами договору.
Позивач, у виконання умов договору, надав відповідачу теплову енергію.
Однак, відповідач порушив умови договору щодо своєчасності сплати за теплову енергію .
Так, за період з листопада 2006 р. по червень 2008 р. заборгованість відповідача склала 23599,51 грн.
На оплату спожитих відповідачем послуг з теплопостачання за договором № 1368 від 05.11.2003 р. позивач виставив рахунки-фактури № 1368 від 10.11.2006 р., № 1368 від 06.12.2006 р., № 1368 від 12.01.2007 р., № 1368 від 12.12.2007 р., № 1368 від 14.01.2008 р., № 1368 від 11.02.2008 р., 3 1368 від 13.03.2008 р
Згідно з п.6.1 розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються згідно з встановленими тарифами, затвердженими Севастопольською державною адміністрацією. Споживач здійснює оплату протягом 10-ти днів після отримання рахунку. Рахунок вважається доставленим, за адресою споживача, якщо останній протягом розрахункового місяця не сповістить про неотримання рахунку ( п.6.3 договору).
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згіно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Проте, відповідач порушує зазначену норму, не виконує належним чином умови вказаного договору, зокрема, по своєчасній сплаті за послуги водопостачання та водовідведення.
Таким чином, у частині стягнення основного боргу в розмірі 23599,51 грн. за Договором на теплопостачання № 1368 від 05.11.2003 р. Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Поряд з вимогами про стягнення основного боргу позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 580,48 грн., яка підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п.6.1 розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються згідно з встановленими тарифами, затвердженими Севастопольською державною адміністрацією. Споживач здійснює оплату протягом 10-ти днів після отримання рахунку. За несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. (п. 7.2.3 договору).
Розмір пені в сумі 1195,64 грн., нарахованої позивачем відповідно до договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 4155,45 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 580,48 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.
Відповідач у порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті наданої позивачем теплоенергії.
За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 1368 від 05.11.2003 р., тому згідно зі статтею 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 4155,45 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 580,48 грн.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов і у засіданні суду, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони документально не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.
Витрати по сплаті держмита та витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, 82-84 ГПК України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військового комісаріату АР Крим (95000, м.Сімферополь, вул. Київська, 152, п/р 35218016000264 УДК арк. У м.Сімферополі МФО 824026, ЄДРПОУ 07785820) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенего» Севастопольської міської ради (99011, м.Севастополь, вул.Л.Павличенко, 2, р/р 26030945206831 СФ АКБ «Укрсоцбанк» у м.Севастополі МФО 324195, ЄДРПОУ 03358357) 23599,51 грн. основного боргу, 1195,64 грн. пені, 4155,45 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 580,48 грн., а також 295.31 грн. державного мита та 188 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.