83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.09.08 р. Справа № 4/132
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.
при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія МДМ» м. Запоріжжя
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ
про стягнення 42297,16грн. заборгованості, 3%річних, інфляції та пені
за участю представників сторін:
від позивача - Овлах Р.В. - за довіреністю від 13.08.08р.,
від відповідача - Чумаков Д.В. - за довіреністю від 14.01.2008р.,
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 42297,16грн., з яких: 26763,29грн. - заборгованість, 938,02грн. - 3%річних, 8898,51грн. - інфляція, 5697,34грн. - пеня.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №15/1950 від 12.12.2007року, специфікацію до договору, видаткові накладні №1812 від 18.12.2007року на суму 144117,62грн., №2012 від 20.12.2007року на суму 57645,67грн. та довіреності серії ЯОН №930039 від17.12.2007року, №930059 від 19.12.2007року, по яких отриманий товар відповідачем, рахунки-фактури №1812 від 18.12.2007року на суму 144117,62грн., №2012 від 20.12.2007року на суму 57645,67грн., які виставлені відповідачу для оплати, витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати отриманого товару, претензію №19/05-08 від 19.05.2008року, яка направлена відповідачу з вимогою оплати, що отримана відповідачем 26.05.2008року.
Відповідач погодився із сумою боргу, але вважає, що позивач не вправі вимагати пеню за прострочку виконання грошового зобов'язання, так як позивач не виставляв йому рахунки для оплати одержаного ним товару, як передбачено п.10.3, після отримання яких на протязі 30 календарних днів наступає у позивача право на стягнення пені.
При дослідження матеріалів справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір купівлі-продажу №15/1950 від 12.12.2007року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.
За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання продавця, а саме: передати покупцю товар найменування, номенклатура, кількість, ціна, строки та умови передачі якого зазначаються у специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору), а покупець оплатити товар протягом 30 календарних днів з дня передачі продукції та отримання рахунку на оплату (п. 10.3 договору).
На виконання умов п. 1.1 договору сторони підписали специфікацію до договору, в якій узгодили найменування товару, його кількість, одиницю виміру та вартість.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідачем на підставі довіреностей серії ЯОН №930039 від17.12.2007року, №930059 від 19.12.2007року отриманий товар по видатковим накладним: №1812 від 18.12.2007р. на суму 144117,62грн. і №2012 від 20.12.2007р. на суму 57645,67грн. Всього на загальну суму 201763,29грн.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за договором щодо поставки товарів.
Накладними підтверджено факт одержання від позивача відповідачем товару на загальну вартість 201763,29грн., а також часткову оплату одержаного товару в сумі 175000грн., що підтверджено витягами з банківських рахунків. Неоплаченими залишився одержаний товар на суму 26763,29грн.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору., а саме п.10.3 - протягом 30 календарних днів з дня передачі продукції та отримання рахунку.
2
Доведений факт, що позивачем на виконання умов договору виставлені відповідачу для оплати рахунки-фактури: №1812 від 18.12.2007р. на суму 144117,62грн. і №2012 від 20.12.2007р. на суму 57645,67грн. Це підтверджується написом у видаткових накладних по яких відповідач одержав товар, зокрема, замовленням щодо одержання товару явились виставлені позивачем рахунки.
Суд вважає, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження, так як доведено, що він одержав від позивача рахунки, на які посилався у накладних як на замовлення поставки, після чого у нього виник обов'язок, передбачений п.10.3 - оплатити одержаний товар протягом 30 календарних днів з дня передачі продукції та отримання рахунку, який ним не виконаний.
Наслідком невиконання грошового зобов'язання є встановлена п.11.5 договору пеня в розмірі 0,04% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючого на період прострочки.
Приймаючи до уваги, що борг і факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання доведені, господарський суд вважає законними і підлягаючими задоволенню вимоги позивача щодо стягнення боргу в сумі 26763,29грн. і пені від цієї суми з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, діючого на період прострочки, яка становить 4565,08грн., суми якої затвердили представники сторін.
Сторонами передбачений договором досудовий порядок вирішення спору. На підставі ст.13.2 договору позивач направив на адресу відповідача претензію №19/05-08 від 19.05.2008р., яка отримана останнім 26.05.2008року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, яка становить 7673,59грн., а також 3% річних від простроченої суми, яка становить 938,02грн. Ці суми підлягають задоволенню, так як доведені їх арифметичні розрахунки і вони співпадають у сторін після їх обчислення.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі прямо пропорційно стягнутої судом суми.
На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія МДМ» м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ про стягнення 42297,16грн. заборгованості, 3%річних, інфляції та пені частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ-84306, ЗКПО 00210602, р/р №26005301510738 у філії відділення “Промінвестбанку в м. Краматорськ», МФО 334141 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія МДМ» м. Запоріжжя-69035, вул. 40 років Радянської України, буд. 49, к. 90, ЄДРПОУ 34749193, р/р №26001001537001 у філії АКБ “Надра» ЗРУ, МФО 313968 заборгованість в сумі 26763,29грн., 938,02грн. - 3%річних, 7673,59грн. - інфляції, 4565,08грн. - пені, 399,40грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, в решті позову відмовити за недоведеністю.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 02.09.2008року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи
1- позивачу
1- відповідачу