01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.11.2011 № 05-5-47/12141
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів:
при секретарі: Рибаруку М.М.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1 - дов. №288 від 04.08.2011р.;
від відповідача не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 14.10.2011р.
у справі №05-5-47/12141 (суддя Станік С.Р.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ян Дженерал Продактс Україна” з іноземними інвестиціями”
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 37 865,75 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. №05-5-47/12141 позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” повернуто без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. №05-5-47/12141 скасувати та направити справу на розгляд Господарського суду міста Києва.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2011р.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Новікова М.М., Мартюк А.І.
Представник позивача у судовому засіданні 23.11.2011р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. №05-5-47/12141 скасувати та передати позов на розгляд по суті вимог до місцевого господарського суду.
Представник відповідача у судове засідання 23.11.2011р. не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, зважаючи на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, а також приймаючи до уваги наявні у справі докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ян Дженерал Продактс Україна” з іноземними інвестиціями” (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 37 865,75 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. №05-5-47/12141 вищевказану позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що згідно з доданим до позову фіскальним чеком №3022 від 10.10.2011р. та опису вкладення у цінний лист позивач направив відповідачу копії позовних матеріалів за адресою: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 66. Однак з доданих до позовної заяви матеріалів, зокрема, довідки ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду №8158961 вбачається, що місцезнаходженням відповідача у вказаній довідці зазначено: м. Київ, вул. Жмеринська, 11, але доказів направлення позовної заяви саме за цією адресою або доказів зміни відповідачем місцезнаходження позивач не надав.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній ухвалі, вважає його помилковим з наступних підстав.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
В п.2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відносно посилання місцевого господарського суду на те, що адреса, вказана у позові, не співпадає з адресою, вказаною в довідці ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду №8158961, а також відсутність доказів зміни місцезнаходження відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (аналогічна правова позиція наведена в Інформаційних листах Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»; від 18.03.2008р. №01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»).
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Якщо ж господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи вважає за потрібне з'ясувати фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу, то він не позбавлений права і можливості після порушення провадження у справі здійснити це, зокрема, шляхом витребування відповідних доказів (аналогічна правова позиція наведена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»).
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Тобто, суд першої інстанції не був позбавлений права і можливості витребувати оригінали необхідних документів у процесі підготовки справи до розгляду, в т.ч. установчі документи відповідача, довідку з ЄДРПОУ, тощо, з метою з'ясування чи відповідають дійсності відомості щодо найменування та місцезнаходження відповідача, вказані у позовній заяві.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що до апеляційної скарги позивачем було додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 66 (том справи - 1, аркуші справи - 13-15), тобто та ж сама адреса, яка була вказана у позовній заяві.
Таким чином, доданий до позовної заяви фіскальний чек №3022 від 10.10.2011р. та опису вкладення у цінний лист може вважатись належним доказом надіслання позивачем позовної заяви відповідачу.
Отже, підстави для застосування п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у місцевого господарського суду були відсутні.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. №05-5-47/12141 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, у зв'язку з чим вказана ухвала підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до положень ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. - скасуванню, з направленням справи №05-5-47/12141 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 63, 75, 86, 99, 102-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. №05-5-47/12141 скасувати.
3. Справу №05-5-47/12141 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді