01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.11.2011 № 26/223
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вербицької О.В.
суддів:
за участю секретаря Горголь І.С.
за участю представників: позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1, - представник за довіреністю № 518 від 18.05.2011 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського державного геологорозвідувального інституту (державне підприємство) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
на рішення господарського суду міста Києва
від 08.09.2011 року
у справі № 26/223 (суддя - Пінчук В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"
до Українського державного геологорозвідувального інституту (державне підприємство) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
про стягнення 34 875,19 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2011 року у справі № 26/223 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (далі - позивач, ПАТ "Дніпрогаз") до Українського державного геологорозвідувального інституту (державне підприємство) (далі - УкрДГРІ) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (далі - відповідач, ДВ УкрДГРІ) про стягнення 34 875,19 грн. - позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, Український державний геологорозвідувальний інститут (державне підприємство) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить «скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду м. Києва по справі № 26/223 від 08.09.11р., а позов ПАТ «Дніпрогаз» залишити без розгляду. Судові витрати покласти на Позивача».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 15 хв. 01.11.2011 року.
01.11.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явився лише представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.11.2011 року. Зобов'язано відповідача до дня слухання справи надати до суду:
- завірену належним чином копію Статуту Українського державного геологорозвідувального інституту (державне підприємство);
- завірену належним чином копію Положення про філію Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту;
- інші докази на підтвердження правового статусу Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту;
01.11.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де ПАТ "Дніпрогаз" просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
17.11.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ДВ УкрДГРІ надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 01.11.2011 року.
22.11.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явився лише представник відповідача.
Представник позивача, вдруге, в судове засідання не з'явився, причини неявки в судове засідання не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ДВ УкрДГРІ не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010 року між ВАТ по газопостачанню і газифікації “Дніпрогаз” ( правонаступником якого є ПАТ “Дніпрогаз” ) та Дніпропетровським відділенням Українського державного геологорозвідувального інституту був укладений договір № 845/21/96967 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець ( позивач ) зобов'язався протранспортувати та передати покупцю у 2010 році природний газ для використання, а покупець ( відповідач ) зобов'язався прийняти та оплатити вказані послуги.
Згідно п. п. 5.1, 5.2 -5.2.5 вказаного договору, загальна ціна за 1000 м 3 природного газу складає 2 652, 79 грн., в тому числі ПДВ -20%, що складає 442, 13 грн.
Загальна ціна 1000 м 3 природного газу включає в себе:
- ціну природного газу в розмірі 2 424, 30 грн. ( разом з ПДВ -20 % )
- тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом в розмірі 33, 60 грн. ( разом з ПДВ -20 % )
- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 2%, що складає 48, 49 грн. ( разом з ПДВ -20 % )
- тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі 77, 04 грн. ( разом з ПДВ -20 % )
- тариф на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 69, 36 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за природний газ здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше 30 - го числа поточного місяця.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється до 1 - го числа місяця, слідуючого за звітним відповідно до актів приймання -передачі та актів виконаних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 845/21/96967 від 01.01.2010 р., ПАТ "Дніпрогаз" за період лютий -березень 2010 р. поставив ДВ УкрДГРІ природний газ в обсязі 11 361 м 3 на загальну суму 30 138,30 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт (№ 845/21/308091 від 22.02.2011 р. на суму 18 121,18 грн. та № 845/21/311598 від 23.05.2011 р. на суму 12 017,12 грн.).
Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач в порушення умов вказаного договору за поставлений позивачем природний газ не розрахувався, в результаті чого у ДВ УкрДГРІ виникла заборгованість в сумі 30 138, 30 грн.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо вказаної суми заборгованості.
Крім суми основного боргу, ПАТ "Дніпрогаз" заявлено до стягнення з ДВ УкрДГРІ 1 060, 80 грн. -3% річних та 3 676, 09 грн. збитків від інфляції, отже, всього - 34 875, 19 грн.
Згідно з вимогами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних витрат, та наявністю правових підстав для їх стягнення.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ПАТ «Дніпрогаз» підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В свою чергу, колегія суду не може прийняти до уваги доводи ДВ УкрДГРІ наведені в апеляційній скарзі щодо того, що відповідач є відокремленим підрозділом без повноваження юридичної особи, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року ДВ УкрДГРІ (далі - Відділення) надано суду копії Статуту УкрДГРІ (далі - Статут), Положення про Дніпропетровське відділення УкрДГРІ (далі - Положення).
Згідно з п. п. 3.3, 3.5, 3.6 Положення, Відділення не має статусу юридичної особи та несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна відповідно до чинного законодавства, не несе відповідальності за зобов'язаннями держави та УкрДГРІ, за погодженням з УкрДГРІ має право укладати угоди, набувати певних майнових та немайнових прав, представляти свої інтереси, та за дорученням УкрДГРІ, інтереси інституту в якості позивача або відповідача в суді, господарському та третейському судах.
Пунктом 5.1.1. Положення, зокрема передбачено, що Відділення вільне у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов науково-господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, Статуту УкрДГРІ, розпорядженням керівних органів управління інститутом та цьому Положенню.
Відповідно до п. 6.4 вказаного Положення, Директор Відділення несе повну відповідальність за стан справ у сфері діяльності Відділення, визначає ступінь відповідальності своїх заступників, головних спеціалістів та керівників структурних підрозділів; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства; укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; приймає на роботу та звільняє працівників; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів, за додержання порядку ведення і достовірність статистичної звітності, тощо.
Також, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року відповідачем надано суду копію довідки № 6590 про включення Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту до державного реєстру підприємств та організацій України, як юридичну особу.
Частиною 2 ст. 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням ч. 1-3 ст. 15 ГПК України залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 ГПК України повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справ від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
В свою чергу, джерелом формування фінансових ресурсів Відділення є прибуток, амортизаційні відрахування та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення і кредити. Відносини Відділення з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах наукової, виробничої діяльності здійснюються на основі договорів.
Постановою пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року зокрема, передбачено, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог ст. 15 ГПК України за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.
Оскільки, відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.
Статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
З урахуванням вищевикладеного колегія суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2011 року у справі № 26/223 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" до Українського державного геологорозвідувального інституту (державне підприємство) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту про стягнення 34 875,19 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу Українського державного геологорозвідувального інституту (державне підприємство) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту - без задоволення.
Справу № 26/223 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді