01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.11.2011 № 58/188
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Борисенко І.В.
суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Комунального підприємства „Міськтеплокомуненерго”
на рішення Господарського суду міста Києва
від 22.07.2011
у справі № 58/188 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Комунального підприємства „Міськтеплокомуненерго”
до Дочірньої компанії „Газ України”
Національної акціонерної компанії
„Нафтогаз України ”
про стягнення 28 251,37 грн.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1 - дов. № 612/1-10 від 01.08.2011
відповідача ОСОБА_2 - дов. № 169/10 від 23.12.2010
Комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго» (надалі - позивач, апелянт) у травні 2011 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 28 251,37 грн. за договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-766 від 18.09.2006.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 у справі № 58/188 у позові відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи з переробки природного газу в розмірі 28 251,37 грн. грн. задоволенню не підлягають, оскільки заявлені позивачем із пропуском строку позовної давності. Судом першої інстанції відхилені посилання позивача на довідку від 06.08.2008 (щодо визнання відповідачем заборгованості у сумі 28 251,37 грн.), оскільки зазначена довідка підписана зі сторони відповідача керівником та головним бухгалтером ДП “Газ-тепло” та скріплена печаткою саме ДП “Газ-тепло”, проте, відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 538 від 12.11.2007 ДП “Газ-тепло” припинило свою діяльність шляхом реорганізації - приєднання до ДК “Газ України”, а тому місцевий суд дійшов висновку, що довідку від 06.08.2008 вже мали підписувати керівник та головний бухгалтер ДК “Газ України”. Також, місцевий суд дійшов висновку, що розрахунки по договору переробки та транспортування природного газу № 17/06-766 від 18.09.2006 пов'язані з виконанням укладеного сторонами договору комісії № 12/06-767 від 18.09.2006, зобов'язання по якому позивачем належним чином не виконані.
Комунальне підприємство „Міськтеплокомуненерго”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 у справі № 58/188 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності та безпідставно не прийнято до уваги довідку ДП «Газ-Тепло» від 06.08.2008 (щодо визнання заборгованості у сумі 28 251,37 грн.), оскільки відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація припинення ДП «Газ-Тепло» в результаті приєднання ДК “Газ України” була проведена 02.02.2010, а тому, довідка 06.08.2008 є чинної, підтверджує вчинення дії, що свідчить про визнання боргу, а тому при зверненні до суду позивачем не пропущений строк позовної давності щодо стягнення спірної заборгованості за договором.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між позивачем - Комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго» (як підрядником) та Дочірнім підприємством «Газ-тепло», правонаступником якого є відповідач, (як замовником) був укладений договір про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-766 від 18.09.2006 (копія договору - т.1, а.с.45).
Відповідно до умов названого договору:
- підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів (п.1.1 договору);
- замовник, зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів (п.1.2 договору).
У відповідності до п.3.4 договору підрядник надає замовнику на підписання не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, акт прийому-передачі готової продукції та розрахунок кількості виробленої і протранспортованої готової продукції до межі балансової належності підрядника за формою, встановленою сторонами в додатках №3 та №3.1 до цього договору.
Згідно п.8.3 договору замовник сплачує підряднику вартість отриманих послуг в розмірі та порядку, встановленому цим договором, згідно акту, вказаного в п.9.1 цього договору.
Пунктом 9.1 договору № 17/06-766 від 18.09.2006 встановлено, що підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний сторонами акт виконаних робіт за формою, встановленою сторонами в додатку № 6 до цього договору.
Розрахунок із підрядником за виконані роботи з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, враховуючи положення ст.10 цього договору, здійснюються шляхом перерахування підряднику відповідних грошових коштів з поточного рахунку, відкритого на виконання умов п.5.1 ст. 5 договору комісії № 13/06-767 від 18.09.2006, укладеного між підрядником та замовником, відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого сторонами в додатку № 5 до даного договору (п. 9.2).
Згідно п.9.5 названого договору з метою ведення постійного обліку розрахунків по договору сторони домовилися проводити відповідну щомісячну звірку розрахунків шляхом підписання акту звірки розрахунків.
Відповідно до п.15.1 цей договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє в частині надання послуг з 01.10.2006 по 30.09.2007, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.
На виконання умов договору № 17/06-766 від 18.09.2006 позивачем у жовтні 2006 були виконані послуги з переробки природного газу, наданого ДП «Газ-Тепло», загальною вартістю 29 269,51 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними позивачем та ДП «Газ-тепло» актом № 10 Т/766 прийому-передачі готової продукції за жовтень 2006 (т.1, а.с.86) та актом виконаних робіт за жовтень 2006 (т.1, а.с. 87).
ДП «Газ-тепло» за виконані роботи розрахувалось з позивачем частково - на суму 1 016,14 грн., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача (т.1, а.с.108).
З довідки від 06.08.2008 щодо наявності дебіторської та/або кредиторської заборгованості, підписаної ДП «Газ-Тепло» і позивачем та скріпленої печатками підприємств (копія - т.1, а.с.85) вбачається, що заборгованість ДП «Газ-тепло» перед позивачем за договором № 17/06-766 від 18.09.2006 станом на 06.08.2008 складає 28 251,37 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем листом №117/1-10 від 11.02.2010 (т.1, а.с.9) на адресу відповідача було направлено акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.09 (т.1, а.с.8), відповідно до якого станом на 30.11.2009 загальний розмір дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-766 від 18.09.2006 становить 28 251,37 грн.
Зазначений акт був отриманий відповідачем 15.02.2010, про що свідчить копія наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.9/зв.).
Однак, відповідачем зазначений акт підписано не було, про причини відмови від його підписання позивача не повідомлено.
У подальшому, листом № 31/18-5619 від 11.06.2010 (т.1, а.с.11) відповідач повідомив позивача про списання з обліку та врахування в складі доходів відповідача кредиторської заборгованості ДП «Газ-тепло» у сумі 370 297,18 грн. (до складу якої ввійшла й спірна заборгованість у розмірі 28 251,37 грн.).
Відповідач, заперечуючи проти заявленого позову, зазначає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 28 251,37 грн. за договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/06-766 від 18.09.2006 заявлені з пропуском позовної давності, оскільки відповідно до умов договору №17/06-766 від 18.09.2006 позивачем протягом жовтня 2006 були виконані роботи з переробки природного газу, у зв'язку з чим перебіг позовної давності розпочався з листопада 2006р. та, відповідно, сплинув у листопаді 2009р.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість висновку місцевого суду щодо пропуску позивачем строку позовної давності, виходячи з наступного.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Статтею 262 ЦК України передбачено, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Згідно з частинами 1, 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Судова колегія дійшла висновку, що з урахуванням наведених норм ЦК України та умов договору № 17/06-766 від 18.09.2006 (п.9.5), у зв'язку з вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу (а саме - підписанням з боку ДП «Газ-Тепло» довідки від 06.08.2008 щодо наявності заборгованості перед позивачем) перебіг позовної давності по даному спору починається з 07.08.2008.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з даним позовом звернувся до суду в травні 2011, тобто, в межах трирічного строку позовної давності.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що зазначена довідка підписана зі сторони відповідача керівником та головним бухгалтером ДП “Газ-тепло” та скріплена печаткою саме ДП “Газ-тепло”, тоді як таку довідку від 06.08.2008 вже мали підписувати керівник та головний бухгалтер ДК “Газ України”, а тому дана довідка не може бути належним доказом наявності у відповідача заборгованості перед позивачем.
Судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання (ч.3 ст.59 ГК України).
Згідно з ч.7 ст.59 ГК України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Міністерством палива та енергетики України був виданий наказ № 538 від 12.11.2007, у відповідності до якого Дочірнє підприємство “Газ-тепло” припиняло свою діяльність шляхом реорганізації - приєднання до Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.
З матеріалів справи вбачається, що:
- передавальний акт, за яким передавались всі активи та зобов'язання за даними бухгалтерського обліку від ДП «Газ-тепло» до юридичної особи-правонаступника - ДК «Газ України» НАК „Нафтогаз України”, був підписаний уповноваженими особами станом на 15.11.2009;
- державна реєстрації припинення юридичної особи ДП «Газ-тепло» (в результаті приєднання) була проведена 02.02.2010, що підтверджується наявною у справі довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Вказані факти відповідачем не заперечуються.
За таких обставин довідка від 06.08.2008 (щодо наявності заборгованості ДП «Газ-тепло» перед позивачем за договором № 17/06-766 від 18.09.2006 на суму 28 251,37 грн.) підписана уповноваженими на той час представниками ДП «Газ-тепло» та скріплена печаткою господарюючого на той час суб'єкта).
Отже, факт порушення відповідачем (який є правонаступником ДП «Газ-тепло») свого зобов'язання в частині розрахунків з позивачем за договором № 17/06-766 від 18.09.2006 підтверджений матеріалами справи та відповідачем жодними доказами не спростований.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за договором № 17/06-766 від 18.09.2006 у розмірі 28 251,37 грн. є підставними, обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг за договором № 17/06-766 від 18.09.2006 у відповідача ще не настало (тому, що розрахунки по договору переробки та транспортування природного газу № 17/06-766 від 18.09.2006 пов'язані з розрахунками по укладеному сторонами договору комісії № 12/06-767 від 18.09.2006) судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, з наявної в матеріалах справи постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2008 у справі № 14/255-07 вбачається, що постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.11.2007 у тій справі з Комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго» на користь ДП «Газ-Тепло» стягнуто 61 929,52 грн. заборгованості за договором комісії № 12/06-767 від 18.09.2006. Вказана постанова Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 14/255-07 постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2008 залишена без змін.
Крім того, доводи відповідача про те, що зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг за договором № 17/06-766 від 18.09.2006 у відповідача ще не настало, суперечать його ж доводам про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 28 251,37 грн. за договором №17/06-766 від 18.09.2006 заявлені позивачем з пропуском строку позовної давності.
Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 у справі № 58/188 - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.п.1, 3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 у справі № 58/188 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 у справі № 58/188 за позовом Комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго» до Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” скасувати та прийняти нове рішення.
3. Позов задовольнити повністю.
4. Стягнути з Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465; або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго» (75600, Херсонська область, Голопристанський район, м. Гола Пристань, вул. Покришева, 41, код ЄДРПОУ 21284482, р/р 26009702624621 у ХОАД АТ «Райффайзенбанк Аваль», МФО 380805) 28 251 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 37 коп. заборгованості, 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 52 коп. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 141 (сто сорок одну) грн. 26 коп. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 58/188 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді