01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.06.2011 № 30/129-10-3529-45/314
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Отрюха Б.В.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
від прокуратури: Некрасов О.М. - прокурор відділу
від позивача: ОСОБА_1 - юрист
від відповідача -1: ОСОБА_2 - юрист
від відповідача -2: не з»явився
від відповідача-3: ОСОБА_3 - юрист
від третьої особи -1: не з»явився
від третьої особи -2: ОСОБА_4 - юрист
від третьої особи -3: не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Одеської обласної ради
на рішення Господарського суду м.Києва
від 07.02.2011
у справі № 30/129-10-3529-45/314
за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров»я
до Одеської обласної ради, Одеської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю Експерне агенство «Укрконсалт»
третя особа 1: Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об»єктів нерухомості
третя особа 2: Фонд Державного майна України
третя особа 3: Медичний центр реабілітації дітей з соматичними захворюваннями
про скасування рішення, визнання права власності, скасування свідоцтва про право власності, зобов»язання вчинити дії, визнання недійсним договору купівлі-продажу
Прокурор звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Одеської обласної ради № 154-XXIV від 24.04.2003 в частині включення до переліку об'єктів спільної власності громад шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, а також пункту 11.1.96 додатку до пункту 1 рішення Одеської обласної ради № 154- XXIV від 24.04.2003; визнання будівлі Медичного центру реабілітації дітей з соматичними захворюваннями МОЗ України, розташовану на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі власністю держави в особі Міністерства охорони здоров'я України; скасування свідоцтва на право власності на нежитлову будівлю на праві комунальної власності серії САА № 273025 від 20.01.2005; зобов'язання КП "ОМБТІ і РОП" скасувати запис про реєстрацію частини майна (частини майна: підвалу приміщення шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської, в м. Одесі площею 114 кв.м. та першого поверху даної будівлі площею 55 кв.м.) за територіальною громадою в особі Одеської обласної ради; визнання незаконним та скасування рішення Одеської обласної ради № 932-V від 11.09.2009 про включення будівлі шпиталю, розташованої на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі до об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу; визнання недійсним договору купівлі-продажу серії ВММ № 859916 від 27.04.2010 року, укладеного між Управлінням Одеської обласної ради з майнових відносин та ТОВ ЕА "Укрконсалт"; зобов'язання КП "ОМБТІ і РОН" скасувати запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно (частини майна: підвалу приміщення шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської, в м. Одесі площею 114 кв.м. та першого поверху даної будівлі площею 55 кв.м.) за ТОВ ЕА "Укрконсалт"; зобов'язання ТОВ ЕА "Укрконсалт" звільнити приміщення будівлі шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської, в м. Одесі.
Прокурор уточнив позовні вимоги, просив визнати незаконним та скасувати рішення Одеської обласної ради № 154-XXIV від 24.04.2003 в частині включення до переліку об'єктів спільної власності громад шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, а також пункту 11.1.96 додатку до пункту 1 рішення Одеської обласної ради № 154- XXIV від 24.04.2003; визнати будівлю Медичного центру реабілітації дітей з соматичними захворюваннями МОЗ України, розташовану на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі власністю держави в особі Міністерства охорони здоров'я України; визнати незаконним та скасувати рішення Одеської обласної ради № 932-V від 11.09.2009 про включення будівлі шпиталю, розташованої на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, до об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу; визнати недійсним договір купівлі-продажу серії ВММ № 859916 від 27.04.2010 року, укладений між Управлінням Одеської обласної ради з майнових відносин та ТОВ ЕА "Укрконсалт"; зобов'язати ТОВ ЕА "Укрконсалт" звільнити приміщення будівлі шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської, в м. Одесі. Вказані уточнення прийняті судом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2010 № 30/129-10-3529 справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2011р. № 30/129-10-3529-45/314 позовні вимоги прокурора задоволено частково, визнано недійсним рішення Одеської обласної ради № 154-XXIV від 24.04.2003 "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада" в частині включення до переліку об'єктів спільної власності громад шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, а також пункту 11.1.96 Додатку до пункту 1 рішення Одеської обласної ради № 154-XXIV від 24.04.2003 "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада".
Визнано будівлю Медичного центру реабілітації дітей з соматичними захворюваннями МОЗ України, розташовану на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, власністю держави в особі Міністерства охорони здоров'я України.
Визнано недійсним рішення Одеської обласної ради № 932-V від 11.09.2009 V "Про внесення змін та доповнень до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації" в частині включення будівлі шпиталю, розташованої на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, до об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.
На підставі рішення суду з Одеської обласної ради підлягає стягненнню до Державного бюджету України 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Одеська обласна рада звернулась до суду з апеляційню скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги Одеська обласна рада посилається на те, що розмежування державного майна між загальнодержавною власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць було здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 року № 311, якою було затверджено перелік державного майна України, що передавалося у власність областей, міст Києва та Севастополя. Також вказаною постановою було визначено, що подальше розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя проводиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами за участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів. Згідно з додатком до зазначеної постанови КМУ до комунальної власності областей було передано, зокрема, майновий комплекс виконкомів місцевих Рад народних депутатів, їх відділів і управлінь. Відповідно до вищезазначеної Постанови КМУ № 311 Одеською обласною Радою народних депутатів було прийнято Рішення від 25.11.1991 року № 266-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування і районів області», яким затверджено перелік державного майна, що передавалося у власність області, районів і міст обласного підпорядкування. Відповідно до розділу «Майно виконкомів місцевих Рад народних депутатів» додатку 1 до рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від 25 листопада 1991 року № 266-ХХІ до переліку державного майна, переданого у власність обласної Ради народних депутатів, був віднесений майновий комплекс виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів, його відділів, управлінь та комітетів.
Апелянт зазначає, що на момент прийняття вищезазначених постанови КМУ №311 та рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від № 266-ХХІ спірна будівля як пам'ятка архітектури місцевого значення перебувала на балансі Головного управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Одеської обласної Ради народних депутатів та входила до складу майнового комплексу зазначеного управління.
Крім того, спірна будівля станом на 1991 рік перебувала на балансі Головного управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Одеської обласної Ради народних депутатів та входила до майнового комплексу зазначеного управління, вона була передана у власність Одеської обласної Ради народних депутатів
Апелянт також зазначає, що у 1993 році окремим рішенням Одеської обласної ради до комунальної власності Одеської області було прийнято пам'ятки культурної спадщини місцевого значення області. Так, відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» нерухомі пам'ятки історії і культури були поділені на пам'ятки загальносоюзного, республіканського та місцевого значення. Перелік пам'яток історії і культури республіканського значення затверджувався Радою Міністрів Української РСР, а переліки пам'яток історії і культури місцевого значення затверджувалися виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Відповідно до вищезазначеного Закону 05.05.1983 року Одеською обласною Радою народних депутатів було прийнято рішення № 409 «Про затвердження додаткового переліку пам'яток архітектури і деяких засобів щодо покращення їх схоронності», на підставі якого будівлі, розташованій за адресою: м. Одеса, ріг Італійського бульвару та вул. Маріїнської (в минулому ріг вул. Томаса та вул. Крупської), було надано статус пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення.
Рішенням Одеської обласної Ради народних депутатів від 12.05.1993 року № 449-ХХІ «Про заходи для охорони і використання нерухомих пам'яток історії і культури в Одеській області» нерухомі пам'ятки історії та культури в Одеській області, які перебували у державній власності, були прийняті у комунальну власність Одеської обласної Ради народних депутатів.
Апелянт звертає увагу суду, що на момент прийняття зазначеного рішення будівля, розташована на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської, вже мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення і, відповідно, теж була прийнята у комунальну власність Одеської обласної Ради народних депутатів.
Також апелянт звертає увагу суду на те, що рішеням Одеської обласної ради від 24.04.2003р №154-ХХІV «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада» був затверджений Перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області станом на 1 квітня 2003 року. Згідно п. 11.1.96. Переліку до числа таких об'єктів належить будинок, розташований за адресою: м. Одеса, ріг Італійського бульвару та вул. Маріїнської, враховуючи, що його було передано із державної власності до спільної власності територіальних громад Одеської області. Рішенням обласної ради від 22.09.2006 року № 73-V затверджено нову редакція Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, даний розділ (об'єкти культурної спадщини) залишено без змін.
Апелянт вважає, що оскільки спірний об'єкт було передано до комунальної власності області, то територіальні громади Одеської області були належними власниками даного об'єкта (до його відчуження у встановленому законом порядку на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2010 року), а отже рішення обласної ради від 24 квітня 2003 року № 154-ХХІV щодо включення до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області спірного об'єкта є законним.
Крім того, апелянт звертає увагу суд на те, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, що спірна будівля є власністю держави в особі Міністерства охорони здоров'я України, оскільки згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, підтвердженням наявності права власності, насамперед, можуть бути правовстановлювальні документи, перелік яких наведено у додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення. Однак, жодного правовстановлювального документа, який би підтверджував право власності Міністерства охорони здоров'я України на спірний об'єкт, прокуратурою не надано до суду першої інстанції.
В свою чергу, право спільної власності територіальних громад Одеської області в особі Одеської обласної ради на спірний об'єкт підтверджується свідоцтвом про право власності від 20 січня 2005 року серії САА № 273025, яке є правостановлювальним документом, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12 липня 2006 року № 11205864.
Апелянт зазначає, що учасникам спору та Медичному центру реабілітації дітей з соматичними захворюваннями МОЗ України з 2005 року було відомо про те, що спірний об'єкт знаходиться у спільній власності територіальних громад області та у користуванні Медичного центру, однак не висловлювали претензій щодо права власності на цей об'єкт. Зазначене підтверджується також тим фактом, що листом від 14 березня 2005 року № 83 Медичний центр реабілітації дітей з соматичними захворюваннями звернувся до голови Одеської облдержадміністрації з проханням змінити п. 1 вищезазначеного розпорядження щодо приміщень, які передані у користування Медичному центру, та закріпити право користування приміщеннями загальною площею 169,3 м2 за ТОВ ЕА «Укрконсалт», а приміщеними загальною площею 1350,6 м2 - за Медичним центром реабілітації дітей з соматичними захворюваннями. Прохання Медичного центру було задоволено та розпорядженням облдержадміністрації від 17 квітня 2006 року № 267/А-2006 «Про передачу в користування нежитлових приміщень в будівлі- пам'ятці архітектури та містобудування у м. Одеса» Медичному центру були передані у користування приміщення спірної будівлі загальною площею 1350,6 м , а ТОВ ЕА «Укрконсалт» - приміщення загальною площею 169,3 м (строком на 10 років). Саме щодо цих приміщень (площею 169,3 м2) ТОВ ЕА «Укрконсалт» як орендар здійснив невід'ємні поліпшення та отримав право на їх викуп. Оскаржуваним рішенням обласної ради від 11 вересня 2009 року № 932-У ці приміщення були внесені до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2010 року передані у власність ТОВ ЕА «Укрконсалт». Таким чином, рішення суду першої інстанції щодо визнання недійсним вищезазначеного рішення обласної ради від 11.09.2009 року № 932-У порушує гарантовані законодавством України про приватизацію права ТОВ ЕА «Укрконсалт» на викуп орендованого майна, щодо якого здійснено невід'ємні поліпшення.
Заступник прокурора Одеської області, не погодившись з прийнятим рішеннм, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посиь рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги Заступник прокурора Одеської області посилається на те, що оскаржуваний договір купівлі-продажу будівлі шпиталю, укладений на підставі визнаних судом недійсними рішень Одеської обласної ради від 24.04.2003 №154-ХХІУ та від 11.09.2009 № 932 V.
Апелянт зазначє, що місцевим судом в порушення ст.83 ГПК України відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора щодо визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, незважаючи на те, що суд дійшов вірного висновку, що спірне нерухоме майно до комунальної власності територіальної громади в особі Одеської обласної ради не передавалось та визнано будівлю державною власністю в особі Міністерства охорони здоров'я України.
Пунктом 1 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству. Встановивши, що зміст договору суперечить чинному законодавству, господарський суд, згідно з п. 2 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.99 р. N 02-5/111, та керуючись ч. 1 ст. 83 ГПК України, може за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або частково.
Зазначене право суду Вищий господарський суд України також відзначає у інформаційному листі від 14.07.2004 N 01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", вказуючи, що якщо при вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині. При цьому, таке право суду, на відміну від права виходу за межі позовних вимог, не залежить від наявності відповідного клопотання.
В судове засідання представники відповідача-2, третьої особи1 та третьої особи-3 не з»явились, про час і місце розяглду справи повідомлені належним чином. Від представника третьої особи-3 надійшло клопотання провідккладення розгляду справи у зв»язку з перебуванням повноважного представника в суді Санкт-Петербурга.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія приходить до висновку про розгляд справи у відсутності повноважних представників відповідача-2, третьої особи1 та третьої особи-3.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, та заслухавши представника прокуратури, представників сторін та третіх осіб, колегія встановила наступне:
Рішенням Одеської обласної ради від 24.04.2003 № 154-XXIV "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада" (далі -Рішення від 24.04.2003) вирішено затвердити нову редакцію переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, станом на 1 квітня 2003 згідно з додатком.
Відповідно до п. 11.1.96. Додатку до Рішення від 24.04.2003 до об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, обласною радою віднесено Шпиталь (бул. Італійський ріг вул. Маріїнської).
20.01.2005 Одеською обласною державною адміністрацією видано Свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою м. Одеса на бул. Італійському, буд. 7 та складається з нежилих приміщень будівлі літ "А" підвалу загальною площею 114,4 кв. м. та І поверху загальною площею 54,9 кв. м., відображених у технічному паспорті від 11.01.2005.
Відповідно до витягу Комунального підприємств "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 12.07.2006 об'єкт за адресою Одеська обл. ,м. Одеса, б. Італійський, буд. 7, належить до комунальної форми власності, а власником є територіальна громада сіл, селищ, міст Одеської області, в особі Одеської обласної ради.
Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 17.04.2006 № 267/А-2006 "Про передачу в користування нежитлових приміщень у будівлі-пам'ятці архітектури у м. Одеса" вирішено передати в користування ТОВ Експертне агентство "Укрконсалт" приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 169,3 кв.м., у будівлі-пам'ятці архітектурі, яка розташована за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7 (ріг вул. Маріїнської, 2), під розміщення офісу агентства строком на 10 років.
Рішенням Одеської обласної ради від 11.09.2009 № 932-V "Про внесення змін та доповнень до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації" (далі -Рішення від 11.09.2009) вирішено затвердити нову редакцію переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, станом на 1 квітня 2003 згідно з додатком.
Згідно п. 1.3. Рішення від 11.09.2009 доповнено Перелік новим пунктом такого змісту "8. Нежитлові приміщення будівлі загальною площею 169,3 кв. м., які знаходяться на балансі управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації", що розміщені за адресою м. Одеса, Італійський бульвар, 7, яке підлягає викупу орендарем ТОВ Експертне агентство "Укрконсалт".
27.04.2010 між Одеською обласною радою в особі Управління обласної ради з майнових відносин та ТОВ Експертне агентство "Укрконсалт" укладено договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом викупу (далі -спірний Договір).
Відповідно до п.1.1. укладеного договору продавець (Одеська обласна рада) зобов'язався передати у власність покупцю (ТОВ Експертне агентство "Укрконсалт") нежитлову будівлю, а саме приміщення підвалу та І поверху, загальною площею 169,3 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, Італійський бульвар, буд. 7, що в цілому складається з нежилих приміщень будівлі літ "А" підвалу, загальною площею 114,4 кв. м. та І поверху загальною площею 54,9 кв. м., а покупець зобов'язувався прийняти об'єкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору.
Відповідно до витягу Комунального підприємств "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 07.07.2010 об'єкт за адресою Одеська обл. ,м. Одеса, б. Італійський, буд. 7, належить до приватної форми власності, а власником є ТОВ Експертне агентство "Укрконсалт".
07.02.1991 року був прийнятий Закон УРСР "Про власність". Згідно ст. 31 вказаного Закону до державної власності в Українській РСР належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
В статтях 34, 35 вказаного Закону визначено об'єкти права загальнодержавної (республіканської) та загальнодержавної (комунальної) власності. При цьому зі ст. 35 Закону випливає, що такі об'єкти мають бути передані до комунальної власності.
Згідно з п. 5. Постанови Верховної Ради УРСР "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" Раду Міністрів Української РСР зобов'язано до 1 травня 1991 року забезпечити з участю Уряду Кримської АРСР, а також виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів розмежування майна між власністю Української РСР і власністю відповідно Кримської АРСР, областей, міста Києва. При цьому виходити з того, що у власність Кримської АРСР, областей, міста Києва, крім майна підприємств, установ та організацій республіканського (АРСР), обласного, (міського) підпорядкування, повинно входити також майно підприємств, установ та організацій загальносоюзного і республіканського (Української РСР) підпорядкування, які передаються у власність Кримської АРСР, областей, міста Києва.
З вказаної норми вбачається, що майно до загальнодержавної (комунальної) власності передається Радою Міністрів Української РСР.
Виходячи із змісту Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" перелік майна, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) затверджується Кабінетом Міністрів України. Також вказаною постановою встановлено правило, згідно якого все державне майно є загальнодержавною (республіканською) власністю, окрім того майна, яке належить до комунальної власності.
З викладеного випливає, що все майно належить державі на праві загальнодержавної (республіканської) власності, окрім того майна, яке передане до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).
Одеською обласною радою не надано суду доказів передачі Кабінетом Міністрів України спірного нерухомого майна до власності територіальних громад, відповідно до норм Закон УРСР "Про власність" та Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)".
Як вбачається з матеіралів справи, дитяча басейнова лікарня на водному транспорті Українського науково-практичного об»єднання (УНПО) «Медицина транспорту» ( наданий час Медичний центр реабілітації дітей з соматичними захворюваннями) створена у 1945р.
Відпоідно до наказу № 90 від 02.98.1996р УНПО «Медицина транспорта» Міністерства охорони здоров»я України станом на 01.08.1996р. затведжено перелік лікувально-профілактичних установ, що перебува.ть на його балансі, до якого включено дитячу басейнову лікарню на водному транспорті (відповідно до акту б/н від 01.08.1996р.
Рішеням виконавчого комітету Одеської міськради від 22.11.1997р. № 671 дитячій лікарні надано земельну ділянку загальною площею 0,1694 га по Італійському бульвару, 7 в м.Одесі в постійне користування, що підтверджується Державним актом серії 1-ОД № 001822.
Внаслідок ліквідації УНПО «Медицина транспорта» пунктом 2 його наказу № 86 від 12.05.1999р. дитяча басейнова лікарня на водному транспорті перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров»я України.
Відповідно до наказу Міністерства озорони здоров»я України № 65 від 18.02.2002 р. Одеську дитячу басейнову лікарню на водному транспорті реорганізовано і Медичний центр реабілітації дітей з соматичними захворюваннями Міністерства охорони здоров»я України та його визнано правонаступником майнових прав і обов»язків Одеської дитячої басейнової лікарні на водному транспорті.
Крім того, у 1998 році прийнято Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", згідно ст.ст. 2, 4 якого (в редакції, що діяла на час прийняття Рішення від 24.04.2003) передача нерухомого майна (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення) з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном. Аналогічена норма міститься у Положенні про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482.
Статтею 3 вищезазнаечного Закону передбачено, що ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Статтею 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передбачено, що передача об'єктів нерухомого майна будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Цією статтею передбачено порядок передачі об'єктів з державної до комунальної власності. А саме, передбачено, що пропозиція щодо передачі об'єктів з державної у комунальну масність, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджується з органом, уповноваженим управляти державним майном, тобто, у даному випадку Міністерством охорони здоров'я України, який є органом управління у відповідності до вимог статті 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності». Потім зазначені пропозиції щодо передачі об'єкту з державної до комунальної власності погоджуються ініціатором такої передачі та подаються до Міністерства економіки України.
Передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном.
Статтею 7 вищезазначеного Закону закріплено, що передача об'єктів з державної у комунальну власність оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами Комісії з питань передачі об'єктів. Форма акта затверджується Кабінетом Міністрів України. Право комунальної власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта.
Проте, процедура передачі об'єкту, - Медичного центру, з державної до комунальної власності дотримана не була. В Міністерстві охорони здоров'я, Регіональному відділені Фонду державного майна України по Одеській області та фонді державного майна України відсутні будь-які документи, які б підтверджували дотримання порядку передачі майна з державної до комунальної власності.
Згідно листа Міністерства охорони здоров'я України від 01.02.2007 № 9-03-12/90 двоповерхова будівля, яка розташована за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар,7 в якій розміщене поліклінічне відділення медичного центру реабілітації дітей з соматичними захворюваннями є державною власністю Міністерства охорони здоров'я України та знаходиться на балансі Медичного центру на правах оперативного управління.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України) є центральним органом -виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство охорони здоров'я України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Підпунктом 6 п. 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України передбачено, що Міністерство хорони здоров'я України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління
Фонд державного майна України листом № 15-4/773 від 16.09.2009р. повідомляє, що на час надання листа в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності обліковується Медичний центр реабілітації дітей з соматичними захворюваннями МОЗ України (код ЄДРПОУ: 24536739, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Маріїнська,2, орган державного управління: Міністерство охорони здоров'я України) та нерухоме державне майно, яке перебуває на його балансі.
Згідно п.3.2 статуту Медичного центру реабілітації дітей з соматичними захворюваннями МОЗ України, затвердженого МОЗ України, остання реєстрація 20.03.2002 виконкомом Одеської міської ради, майно Медичного центру є державною власністю і належить йому на праві оперативного управління.
Підтвердженням того, що майно Медичного центру - державна власність підтверджується також фактом передачі у постійне користування Дитячій басейновій лікарні на водному транспорті земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД №001822, виданого 29.12.2001 року відповідно до рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 22.11.1997 №671, в якому зазначено, що землекористувачеві надається у постійне користування 0,6693 га землі за адресою: м. Одеса, вул. Маріїнська,3 та Італійській бульвар,7.
Також, пунктом 11.1.96 додатку до пункту 1 рішення Одеської обласної ради №154-ХХІУ від 24.04.2003 порушені вимоги ст.128 ЦК України ( в редакції 1963 року, який діяв на момент виникнення правовідносин), так як згідно вимог цієї статті право власності (право оперативного управління) у набувача майна виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Вказана будівля, як зазначено раніше, Одеській обласній раді актом приймання-передачі не передавалася, а навпаки, актом від 01.08.1996 передана на баланс Дитячій басейновій лікарні на водному транспорті.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що Одеською обласною радою не надано суду доказів передачі спірного нерухомого майна до власності територіальних громад, відповідно до норм Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482. Оскільки спірне нерухоме майно до комунальної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Одеської області, в особі Одеської обласної ради не передавалося у порядку передбаченому законодавством України, у територіально громади не виникло право власності на спірне майно, яке залишилось у державній власності, що, в свою чергу, унеможливлює як прийняття вказаного майна до комунальної власності за Рішенням від 24.04.2003 так і розпорядження вказаним майном з боку Одеської обласної ради, як представника територіальних громад за Рішенням від 11.09.2009.
Враховуючи вищенаведене, колегія погоджуєтьсіз висновокм місцевого суду, що позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Одеської обласної ради № 154-XXIV від 24.04.2003 в частині включення до переліку об'єктів спільної власності громад шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, а також пункту 11.1.96 додатку до пункту 1 рішення Одеської обласної ради № 154-XXIV від 24.04.2003; визнання будівлі Медичного центру реабілітації дітей з соматичними захворюваннями МОЗ України, розташовану на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі власністю держави в особі Міністерства охорони здоров'я України; визнання незаконним та скасування рішення Одеської обласної ради № 932-V від 11.09.2009 про включення будівлі шпиталю, розташованої на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, до об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Позивач просить також суд визнати недійсним договір купівлі-продажу серії ВММ № 859916 від 27.04.2010 року, укладений між Управлінням Одеської обласної ради з майнових відносин та ТОВ ЕА "Укрконсалт". Зазначена вимога підлягає також задоволенню, оскільки оспорюваний догвір укладено підставі визнаних судом недійсними рішень Одеської обласної ради від 24.04.2003 №154-ХХІV та від 11.09.2009 № 932 V.
Відповідно до ст. 648 ЦК України зміст договору, уладеного на підставі правового акта органу державної алади, органу влади Автономної Ркспубліки Крим, органу місцевого саморядування, обов»язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Статтею 658 ЦК України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановдених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Оскільки нерухоме майно, яке було продано за договором купівлі-продажу серії ВММ № 859916 від 27.04.2010 року не належало до комунальної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Одеської області, відповідно у Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради було відсутнє право продажу майна, яке є державною власністю.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Згідно п.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, визначених законом, такий правочин млже бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу серії ВММ № 859916 від 27.04.2010 року, укладеного між Управлінням Одеської обласної ради з майнових відносин та ТОВ ЕА "Укрконсалт", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимога прокурора про зобов'язання ТОВ ЕА "Укрконсалт" звільнити приміщення будівлі шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської, в м. Одесі є похідною від вимоги про визнання недійсним спірного договору.
Оскільки спірний договір визнано недійсним, у ТОВ ЕА «Укрконсалт» відстуні правові підстави знаходитьсь у спірному приміщенні, отже позовні вимоги про зобов'язання ТОВ ЕА "Укрконсалт" звільнити приміщення будівлі шпиталю також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ч.1-2 ст. 101 ГПК України у процесі справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатковими поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, в даному випадку Одеською обласною радою не надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх вимог, а доводи викладені у апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва підлягає зміні, апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області підлягає задоволенню, у задоволенні апеляційної скарги Одеської обласної ради слід відмовии.
В зв'язку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської обласної ради залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2011 року по справі № 30/129-10-3529-45/314 змінити.
Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
Позовні вимоги Зступника прокурора Одеської області задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення Одеської обласної ради № 154-XXIV від 24.04.2003 "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада" в частині включення до переліку об'єктів спільної власності громад шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, а також пункту 11.1.96 Додатку до пункту 1 рішення Одеської обласної ради № 154-XXIV від 24.04.2003 "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада".
Визнати будівлю Медичного центру реабілітації дітей з соматичними захворюваннями МОЗ України, розташовану на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі власністю держави в особі Міністерства охорони здоров'я України.
Визнати недійсним рішення Одеської обласної ради № 932-V від 11.09.2009 V "Про внесення змін та доповнень до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації" в частині включення будівлі шпиталю, розташованої на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської в м. Одесі, до об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу серії ВММ № 859916 від 27.04.2010 року, укладений між Управлінням Одеської обласної ради з майнових відносин та ТОВ Експерне агенство "Укрконсалт".
Зобов'язати ТОВ Експерне агенство "Укрконсалт" (інд. код 31502604, м.Одеса, вул. Маріїнська буд. 2) звільнити приміщення будівлі шпиталю, розташованого на розі Італійського бульвару та вул. Маріїнської, в м. Одесі.
Стягнути з Одеської обласної ради (65032, .м Одеса-32, пр.. Шевченка, 4, з будь-якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200; символом звітності 095; № рахунку: 31110095700011; банк: ГУ УДК у м. Києві; отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва; МФО: 820019; код ЄДРПОУ 26077968) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позову та 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Стягнути з Одеської обласної ради (65032, .м Одеса-32, пр.. Шевченка, 4, з будь-якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України (рахунок: № 31218264700001; Одержувач: УДК у Шевченківському районі; код 24262621; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019; код платежу: 22050003) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.
Матеріали справи № 30/129-10-3529-45/314
Головуючий суддя Тищенко А.І.
Судді Отрюх Б.В.
Михальська Ю.Б.
14.06.11 (відправлено)