27 серпня 2008 р. № 11/28
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П.- головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Мачульського Г.М.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиМіністерства юстиції України в інтересах держави в особі Державного казначейства України
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомМіністерства юстиції України в інтересах держави в особі Державного казначейства України
доЯлтинського суду АР Крим
Апеляційного суду АР Крим
Державної судової адміністрації України
провідшкодування збитків, завданих Державному бюджету України на суму 9631, 57 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Загребний О.О. (дов. від 29.12.07 № 29-22),
відповідача-1: не з'явились,
відповідача-2: не з'явились,
відповідача-3: не з'явились,
Рішенням від 21.03.2008 господарського суду м. Києва в задоволенні позову Міністерства юстиції України в інтересах держави в особі державного казначейства України до Ялтинського суду АРК, Апеляційного суду АРК, Державної судової адміністрації України про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України на суму 9631,57 грн. відмовлено.
Постановою від 19.06.08 Київського апеляційного господарського суду зазначене вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Міністерство юстиції України в особі Державного казначейства України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, рішенням Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі № 63566/00 "ОСОБА_1 проти України" державу Україна зобов'язано виплатити ОСОБА_1 1500 євро відшкодування моральної шкоди в зв'язку з порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судами з'ясовано, що суму 9631,57 грн. виплачено 06.12.2006 з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 за платіжним дорученням № 2083 від 05.12.06.
Вказані обставини стали підставою для звернення Міністерства юстиції до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державного казначейства України про стягнення 9631,57 грн. в порядку регресу.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередні інстанцій обгрунтовано взято до уваги рішення № 12-рп/2001 від 03.10.2001 року Конституційного суду України у справі № 1-36/2001 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст. 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2000 рік" та ст. 25 Закону України "Про державний бюджет України на 2001 рік" (справа про відшкодування шкоди державою), в якому вказано, Україна, згідно з Конституцією України, є правовою державою ( ст. 1), а людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю(ст. 3). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і саме держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Матеріальна та моральна шкода, завдана громадянам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави ( ст. 56).
При цьому суди правомірно послались на ст. 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.94 № 266/94 -ВР, згідно якої відшкодування шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому судами обгрунтовано взято до уваги той факт, що структура бюджетної класифікації України у функціональній структурі видатків України не передбачає видатків (коштів) на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судів та правоохоронних органів, за рахунок видатків на їх утримання, а ст.ст. 56, 62 Конституції України гарантується громадянам у таких випадках право на відшкодування шкоди за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання цих органів.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 19.06.2008 Київського апеляційного господарського суду у справі № 11/28 залишити без змін.
Головуючий: Коробенко Г.П.
Судді: Костенко Т. Ф.
Мачульський Г.М.