19.08.2008 Справа № 19/61-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Павловського П.П, Швеця В.В.
при секретарі судового засіданні: Пруднікової Г.В.
за участю представників від:
відповідача-2: Скринник Н.М. юрисконсульт, довіреність №11 від 08.01.08;
відповідача-3: Лапшик М.П. представник, довіреність №У/2954/10 від 20.06.08;
представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2008р. по справі №19/61-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Медінтранс», м.Дніпропетровськ
до відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
до відповідача-2: Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Дніпропетровської регіональної філії, м.Дніпропетровськ
до відповідача-3: Управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області
про визнання договору оренди від 25.03.2005р. поновленим та зобов'язати вчинитидії
У травні 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Медінтранс» звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання договору оренди землі від 25.03.2005р. поновленим на три роки і на тих самих умовах, які були передбачені зазначеним договором оренди. Позивач також просив зобов'язати Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Дніпропетровської регіональної філії та Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах провести державну реєстрацію рішення суду про визнання договору оренди землі від 25.03.2005р. поновленим на три роки і на тих самих умовах.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2008р. по справі №19/61-08 (суддя Петренко І.В.) позов задоволено повністю.
Рішення прийнято на підставі вимог статей 6, 33, 35 Закону України “Про оренду землі» та статті 764 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням, відповідач-3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також, відповідач-3 в апеляційній скарзі просив замінити Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів його правонаступником - Управлінням земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області на підставі наказу Дніпропетровського обласного головного управління земельних ресурсів від 22.05.2007р. №41 про реорганізацію першого. (а.с.69)
Відзивів на апеляційну скаргу не надано.
Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи вказану норму, наказ Дніпропетровського обласного головного управління земельних ресурсів від 22.05.2007р. №41, яким реорганізовано Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів шляхом перетворення в Управлінням земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області, свідоцтво про державну реєстрацію правонаступника (а.с.73), довідку з ЄДРПО України (а.с.74-79), колегія суддів вважає за необхідне замінити Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів його правонаступником - Управлінням земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області.
На адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18.08.2008р. від представника позивача -Миргородського Д.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням цього представника у відпустці. (а.с.87-89)
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів залишає його без задоволення, оскільки позивач не був позбавлений можливості доручити ведення даної справи іншому представнику: як вбачається з довіреності від 18.01.2008р. (а.с.89) повноважними представниками позивача можуть бути крім Миргородського Д.Ю: Ішуткіна О.В, Петушков І.С, Лещенко Д.О.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
На адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18.08.2008р. від представника відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-1 в зв'язку з великим навантаженням представництва в судових установах міста. (а.с. 90)
Колегія суддів вважає можливим розглянути матеріали справи за відсутності представника відповідача-1, на підставі чого задовольняє заявлене клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача-1.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення відповідачів -2, -3, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача-3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 13 і 41 Конституції України від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтями 142 - 145 Конституції України встановлено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Приписами статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.02.2005р. №213/25 було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,9175 га (кадастровий номер 1210100000:03:294:0014) в районі вул.6-ої стрілецької дивізії та пров. Радянського, 1 міста Дніпропетровська і передано її в оренду позивачу строком на три роки для проектування та будівництва торговельно-офісного комплексу. (а.с.15-16)
Згідно статті 6 Закону України “Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, зокрема, договору оренди землі.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (Стаття 93 Земельного кодексу України).
На підставі вказаного рішення, 25.03.2005р. між відповідачем-1 та позивачем було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на три роки. (а.с.17-20)
Пунктом 12.3 Договору сторони погодили, що дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно пункту 14.1 договір оренди набрав чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, тобто з 11.04.2005р. та строк його дії складав до 11.04.2008р.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач 14.01.2008р. письмово звертався до міського голови з проханням продовження строк дії договору оренди землі без рішення сесії міської ради. (а.с.22)
Тоді як відповідно до пункту 13 четвертого статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема, статтею 764 цього Кодексу визначено: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до частини 2 статті 759 та частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною 6 статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини 1 статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 25.03.2005р. (який було зареєстровано 11.04.2005р.) припинив свою дію 11.04.2008р.
Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України "Про оренду землі" містить положення, які не є тотожними відповідним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, на що суд першої інстанції не звернув уваги.
Зокрема, стаття 33 вказаного Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку орендодавця, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Разом з тим, відповідно до пункту 34 статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідачів про обов'язкову необхідність наявності рішення сесії міської ради, мотивуючи тим, що таке рішення приймається лише при первинній передачі землі в оренду, а в даному випадку має місце лише поновлення строку.
З таким висновком апеляційний суд не погоджується зважаючи на те, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Враховуючи те, що господарський суд першої інстанції залишив без уваги спосіб волевиявлення ради - прийняття рішення сесії, колегія суддів апеляційної інстанції вважає цю обставину підставою для скасування прийнятого рішення у першій інстанції.
На підставі чого спірний договір оренди землі не може бути визнаний поновленим, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що міська рада приймала рішення про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, обов'язок якого визначений вищезазначеними нормами законодавства.
Задовольняючі позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача-3 провести державну реєстрацію рішення суду про визнання договору оренди поновленим на три роки та на тих самих умовах, суд першої інстанції не врахував положення статті 125 Земельного кодексу України та статті 18 Закону України “Про оренду землі», а саме: державній реєстрації підлягає договір оренди, а не рішення господарського суду про визнання договору оренди поновленим.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2008р. по справі №19/61-08 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому на підставі пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2008р. по справі №19/61-08 - задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2008р. по справі №19/61-08 -скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Головуючий суддя М.П.Неклеса
Судді П.П.Павловський
В.В.Швець