"28" серпня 2008 р.
Справа № 5/48-08-1624
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів: Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.,
При секретарі Юзьковій А.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Мазур В.Л. по дов. №9 від 03.01.08р.
від відповідача - Герасименко Ю.Ф. паспорт серія КК №347021 від 27.01.99р.
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго» в особі Котовських електричних мереж
на рішення господарського суду Одеської області від 27 червня 2008р.
по справі № 5/48-08-1624
за позовом: ВАТ “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго» в особі Котовських електричних мереж
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Хлібна нива»
про стягнення 9189,50 грн.
Встановив:
В травні 2008р. ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Котовських електричних мереж (далі - Компанія) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ-Агрофірма "Хлібна Нива" (далі - Агрофірма) про стягнення 9189,50 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Компанія посилається на порушення умов договору №БА-484 від 25.04.2007р. щодо несвоєчасної оплати за використану електричну енергію.
Відповідач позовні вимоги не визнає зазначаючи у відзиві, що застосування штрафних санкцій здійснено без належних для цього підстав.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.06.2008р. винесеним суддею Могил С.К. позовні вимоги задоволені частково. Суд стягнув з Агрофірми на користь Компанії 1000грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, витрат по сплаті держмита в сумі 95грн. та ІТЗ судового процесу розміром 110 грн.
Приймаючи рішення щодо часткового задоволення позовних вимог, господарський суд застосував положення статті 233 Господарського Кодексу України та зменшив суму нарахованих санкцій за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Не погоджуючись з даним рішенням, Компанія звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між сторонами разом з додатками був укладений договір про постачання електроенергії №БА -484 від 25.04.2007 року предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем. (а.с.7-10).
У відповідності з умовами укладеного договору Агрофірму було зобов'язано проводити остаточний розрахунок за електроенергію самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Разом з тим, додатком №5 до договору було встановлено, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 25 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Сторонами за договором також було визначено, що при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважаються прирівняними.
В пункті 4.2.2 укладеного договору сторони домовились про те, що за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.
Згідно з Правилами користування електричною енергією договірна величина споживання електричної енергії, це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період. Гранична величина обсягу споживання -обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно -правовими актами. За положеннями Правил користування електричною енергією, договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Також між сторонами були узгоджені питання щодо стягнення санкцій в порядку ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» за перевищення договірної величини споживання електроенергії, а також умови проведення коригування величини споживання електроенергії у розрахунковому періоді та порядок їх доведення. Умовами п. п. 3, 4 додатку №1 до договору, визначено, що споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, але не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення розрахункового періоду, звернутись письмово до постачальника електроенергії за коригуванням договірної величини споживання електроенергії та потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електроенергії. Договірна величина споживання електроенергії та потужності на кожен місяць, визначені цим додатком, можуть бути скориговані постачальником при виконанні споживачем наступних умов: Надання споживачем письмового звернення постачальнику електроенергії згідно п. 3; виконання передоплати до дати звернення споживачем обсягу споживання електроенергії за розрахунковий період з урахуванням коригування у відповідності до умов визначених у додатку «Порядок розрахунків». У разі проведення споживачем передоплати нижче або на рівні договірного обсягу електроспоживання, коригування договірних величин споживання електроенергії не проводиться. При проведенні споживачем передоплати обсягу електроспоживання вищого за договірний, але нижчого ніж заявлений, коригування договірних величин споживання електроенергії проводиться до рівня здійсненої передоплати. Скоригована (гранична) величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Разом з тим, при встановленому ліміті споживання електроенергії на січень 2008 року на рівні 100000 кВт/г Агрофірмою фактично було спожито 120816 кВт/г. У розрахунковому періоді Агрофірмою було здійснено передоплату за електроенергію у сумі 47 000, 00 грн. та у розрахунковому періоді було спожито електроенергії на суму 59 673, 43 грн. Таким чином, станом на 25.01.2008 року несплаченою залишилась електроенергія на суму 12 673, 43 грн.
25.01.2008року Агрофірма звернувся до Компанії з листом від 24.01.2008 року №20 з проханням скоригувати договірну величину споживання електроенергії на січень 2008 року в сторону збільшення на 20000кВт/г. та того ж дня сплатив залишок спожитої у січні 2008 року електроенергії.(а.с.25-31)
Розглянувши лист Агрофірми щодо проведення коригування у сторону збільшення, Компанія своїм повідомленням від 31.01.2008 року №0118/36-02 відмовила відповідачу у проведенні коригування. Як визначено у повідомленні Компанії підставою для відмови у коригуванні стало неналежне виконання Агрофірмою умов договору про постачання електроенергії в частині виконання передоплати заявленого об'єму електроспоживання. (а.с.24).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Виходячи з наведеного, згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно неправильного нарахування Компанією пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних нарахованих на суму за ПДВ у розмірі 8567,87грн., та застосування положень п.3 ст.83 Господарського процесуального Кодексу про зменшенні розміру нарахованих штрафних санкцій.
Що стосується посилання скаржника на неправильне застосування судом ст.49 ГПК України то вони не заслуговують на увагу, оскільки місцевим господарським судом правомірно розраховані витрати по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Одесаобленерго» - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 27.06.2008р. у справі №5/48-08-1624 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до ВГСУ.
Головуючий суддя Н.В.Ліпчанська
Судді Е.І.Андрєєва
П.Ф.Мацюра