Іменем України
12.08.08 Справа №8/486д/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кричмаржевський В.А. , Мірошниченко М.В.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю:
представників позивача: Шмиголь О.М. довіреність № ВКВ 699265 від 03.12.2007 року;
представників відповідача-1:
Зюзіна С.А.- довіреність № 1/1-09 від 12.01.2007 року;
представників відповідача-2:
Зюзіна С.А.- довіреність № 03/2711 від 08.12.2006 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської міської ради, м. Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 24.01.2008р. по справі № 8/486д/07
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності Піндюріної Олени Олександрівни, м.Мелітополь Запорізької області
до відповідача-1: Мелітопольської міської ради, м. Мелітополь Запорізької області
до відповідача-2: Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради, м.Мелітополь Запорізької області
про спонукання до укладення договору
Розпорядженням першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1480 від 11.08.2007 року справа № 8/486д/07 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Яценко О.М.; суддів: Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
24.01.2008 року господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі №8/486д/07 (суддя Попова І.А.). Зазначеним рішенням позовні вимоги до відповідача-1 Мелітопольської міської ради задоволені, в позові до відповідача-2 Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради відмовлено. При прийнятті рішення суд послався на положення Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Закону України «Про державну програму приватизації» та Господарського Кодексу України. На виконання рішення господарським судом Запорізької області видано наказ.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 24.01.2008р. по справі № 8/486д/07, Мелітопольська міська рада, м. Мелітополь Запорізької області (відповідач-1 у справі) оскаржує його до апеляційної інстанції. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: приймаючи оскаржуване рішення суд не надав правової оцінки наданого позивачем проекту договору оренди, у якому вартість об'єкту визначено позивачем самостійно, незважаючи на той факт, що у відповідності до положень діючого законодавства необхідно дотриматись процедури конкурсного відбору суб'єкта оціночної діяльності. Крім того, Мелітопольською міською радою не приймалось рішення про визначення способу приватизації, а відтак не є можливим спонукати останню до укладення договору купівлі-продажу в рамках процедури приватизації шляхом викупу. Судом не в повної мірі були досліджені умови, на яких Мелітопольську міську раду спонукають до укладення договору купівлі-продажу та чи не суперечать умови, викладені позивачем в проекті договору купівлі-продажу нормам діючого законодавства. Звертає увагу на той факт, що площа орендованого позивачем майна та майна, яке позивач хоче викупити в процесі приватизації є різною, а тому звернення позивача із даними позовними вимогами є передчасним. Суд приймаючи оскаржуване рішення, перевищив свої повноваження та одноособово вирішив всупереч п. 67 Методики оцінки майна питання компенсації позивачу за виконані їм невід'ємні поліпшення, виключивши з загальної ринкової вартості об'єкта ринкову вартість невід'ємних поліпшень та визначив суму, за яку об'єкт приватизації повинен бути проданий. Позивач з заявою про компенсацію невід'ємних поліпшень не звертався, рішення Мелітопольською міською радою не приймалось.
Повноважний представник у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Просить рішення господарського суду Запорізької області скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та повноважний представник у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги. Зазначає, що рішення господарського суду Запорізької області від 24.01.2008 року по справі № 8/486д/07 є правильним, а апеляційна скарга необґрунтована і тому не підлягає задоволенню. Зазначає, що ні при розгляді цієї справи господарським судом, ні в апеляційній скарзі відповідачами не оспорювалося ціни об'єкта приватизації визначеної незалежною оцінкою, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Відповідачами, під час розгляду справи, не заявлялося клопотань, щодо визначення вартості об'єкта приватизації шляхом проведення судової експертизи, не ставилося під сумнів вартість об'єкта приватизації, правильність звіту про незалежну оцінку. Звертає увагу, що постановою господарського суду Запорізької області від 19.10.2006р. по справі № 4/419/06-АП Мелітопольську міську раду зобов'язано прийняти рішення про включення окремо розташованої будівлі загальною площею 221,1 кв.м по вул. Шмідта 1\1 в м. Мелітополі в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу приватним підприємцем Піндюріною О.О.. Мелітопольською міською радою повністю проігноровано цю постанову суду, хоча вона є обов'язковою для виконання. Спосіб приватизації орендованого позивачем приміщення площею 331,7 кв.м по вул. Шмідта, 1/1 в м. Мелітополі визначається законом і прийняття додаткового рішення Мелітопольською міською радою про визначення способу приватизації непотрібно. Господарським судом не перевищено своїх повноважень і не порушено вимог діючого законодавства при вирішенні питання компенсації невід'ємних поліпшень орендарю при ухваленні 24.01.2008 року рішення по справі № 8/486д/07. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради, м. Мелітополь Запорізької області відзиву на апеляційну скаргу не направило. Повноважний представник у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з тих самих підстав. Просить задовольнити апеляційну скаргу, рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Господарським судом Запорізької області у справі № 4/419/06-АП від 19.10.2006 р. прийнята постанова, якою зобов'язано Мелітопольську міську раду прийняти рішення про включення окремо розташованої будівлі загальною площею 221,1 кв. м. по вул. Шмідта, 1/1 у м. Мелітополі до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. Постанова суду не оскаржена сторонами та набрала законної сили. На виконання постанови видано виконавчий лист. Як пояснив у судовому засіданні позивач, відповідач-1 відмовляється виконувати судове рішення як в добровільному порядку, так і в примусовому в межах виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа по справі № 4/419/06-АП. Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовними вимогами про спонукання відповідача до укладення договору купівлі-продажу. Перегляд рішення прийнятого за результатами розгляду позовних вимог в суді першої інстанції є предметом розгляду в апеляційній інстанції.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» викуп застосовується до тих об'єктів, які не були продані на аукціоні чи за конкурсом і були включені до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу і були здані в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України “Про оренду державного і комунального майна».
Тобто, вищезазначеним Законом конкретно визначені випадки, коли у орендаря виникає право викупу майна, відносно якого є рішення про приватизацію.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2003 року Мелітопольською міською радою (орендодавець за договором, відповідач-1 за даною справою) та СПД Піндюріною Оленою Олександрівною (орендар за договором, позивач за даною справою) укладено договір оренди № 188. Згідно умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування окремо розташовану будівлю загальною площею 221,1 кв.м. за адресою м. Мелітополь, вул. Шмідта, 1-а. Згідно з розділом 10 договору, договір діє з 01.06.2003 р. по 01.06.2013 р.
На виконання договору оренди від 01.06.2003 р. № 188 позивачу фактично передано за актом прийому -передачі окремо розташовану будівлю загальною площею 221,1 кв.м., експертна оцінка якої складала 38424 грн.
У зв'язку зі зміною адресного номеру об'єкта оренди сторонами по справі укладено додаткову угоду від 19.04.2005 р., якою внесено зміни до договору оренди № 188 від 01.06.2003 р., а саме: замість адреси вул. Шмідта, 1-а, вказали вул. Шмідта, 1/1.
Згідно із п. 51 Закону України “Про державну програму приватизації», у випадку прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна , орендар має право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою з орендодавцем здійснені за власні кошти поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкту без завдання йому шкоди, вартістю не менш , як 25% залишкової вартості майна. Оцінка вартості об'єкту приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки, при цьому таке право одержує орендар у випадку прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України. Як свідчать матеріали справи, і цей факт не заперечується сторонами, необхідні поліпшення позивачем проведені.
Мелітопольською міською радою 29.01.2004 року прийнято рішення № 6 про затвердження програми та плану приватизації об'єктів комунальної власності у 2004 році та затверджено перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2004 року, відповідно до Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні» та “Про внесення змін та доповнень до закону України “Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Вказаним рішенням внесено до переліку об'єктів комунальної власності, зокрема, окремо розташовану будівлю по вул. Шмідта, 1-а в м. Мелітополь.
29 вересня 2004 р. суб'єкт підприємницької діяльності Піндюріна О.О. звернулась до Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради з проханням внести на розгляд Мелітопольської міської ради питання щодо затвердження способу приватизації орендованого приміщення. СПД Піндюріній відмовлено у визначені способу приватизації. Наслідком відмови Мелітопольської міської ради в задоволенні заяви про визначення способу приватизації було звернення СПД Піндюріної О.О. до господарського суду.
Як вище зазначалось Мелітопольською міською Радою в добровільному порядку не виконується постанова господарського суду Запорізької області у справі № 4/419/06-АП від 19.10.2006 р року якою зобов'язано Мелітопольську міську раду прийняти рішення про включення окремо розташованої будівлі шляхом викупу загальною площею 221,1 кв. м. по вул. Шмідта, 1/1 у м. Мелітополі.
Згідно статі 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини існуючі в державі.
Як пояснили у судовому засіданні повноважний представник позивача, відповідач-1 відмовляється виконувати судове рішення як в добровільному порядку, так і в примусовому в рамках виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа по справі № 4/419/06-АП.
Відповідно до ст. 255 КАС України, постанова, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України .
Статтею 16 Цивільного Кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Наслідком невиконання відповідачем-1 постанови господарського суду яка набула чинності по справі № 4/419/06-АП, стало звернення позивача із даним позовом. З урахуванням набрання чинності вищезазначеною постановою, колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги щодо неприйняття Мелітопольською міською Радою рішення про визначення способу приватизації спірного об'єкту викупом, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили є правовою підставою для укладення договору.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеними обставинами, а також наступним:
Стосовно ціни об'єкту приватизації, колегія суддів зазначає, що ринкова ціна приміщення з урахуванням виконаних орендатором поліпшень відповідно до ст. 12 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначена експертним шляхом і станом на 31.05.2007 року складає 459 983 грн. (без ПДВ) (а.с. 44, т.3). Ринкова вартість невід'ємних поліпшень виконаних орендатором дорівнює 281 578,78 грн. без ПДВ (а.с. 44, т.3). З урахуванням висновків експертизи вирахувано ціну об'єкту нерухомості перемету спірного договору - 178404,22 грн.: (459 983, 00 грн. (ринкова ціна приміщення з урахуванням виконаних орендатором поліпшень) - 281 578,78 грн. (ринкова вартість невід'ємних поліпшень виконаних орендатором) = 178 404,22 грн.)
Оцінка майна проведена на замовлення позивача незалежним суб'єктом оціночної діяльності -ПФ “LKI». Посилання відповідачів на п.п. 4 п.8 Методики оцінки майна та п.23 Постанови КМ від 10.12.2003 року № 1891 є безпідставними, оскільки експертиза по оцінці майна проведена незалежною експертною організацією з застосуванням норм, передбачених Методикою оцінки майна та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", про що зазначено в експертній оцінці.
Оскільки відповідач-1 не бажав всупереч 16 Методики оцінки майна виступити замовником експертної оцінки та не надав суду своїх заперечень в частині вартості майна, враховуючи той факт, що майно перебуває у позивача на законних підставах за договором оренди, то позивач мав право виступити замовником оцінки майна.
Посилаючись на непроведення органом приватизації відбору на конкурсних засадах суб'єкта оціночної діяльності, як на підставу незаконності рішення господарського суду, заявник апеляційної скарги, всупереч положенням статті 33 ГПК України, не зазначає негативних наслідків відсутності конкурсного відбору, ніяким чином не вказується та не доводиться доказами факт того, що відсутність конкурсного відбору призвела до неправильного, або упередженого визначення ціни об'єкта приватизації і, як наслідок прийняття неправильного рішення.
У разі незгоди з оцінкою майна, відповідач-1 не був позбавлений права визначити оцінку майна самостійно, ніяких заперечень суду по вартості об'єкту на момент розгляду справи у суді першої інстанції не надав.
Одним з аргументів заявника апеляційної скарги є твердження, що розмір приміщення отриманого позивачем в оренду за договором № 188 від 01.06.2003р. та приміщення яке є предметом спірного договору купівлі-продажу відрізняються. Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди позивач прийняв у користування приміщення площею 221,1 кв.м.. З дозволу орендодавця позивачем здійснено реконструкцію. Рішенням виконкому Мелітопольської міської ради № 198/6 від 13.09.2007 р. затверджено акт Державної приймальної комісії “Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» щодо завершення будівельно-монтажних робіт з реконструкції приміщень по вул. Шмідта, 1/1 під художній салон з підприємством громадського харчування замовником (забудовником) якого є Піндюріна О.О.. Крім того, договором оренди визначено, що орендар є власником поліпшень, здійснених ним за рахунок власних коштів за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди.
Як пояснив повноважний представник позивача у судовому засіданні, саме внаслідок здійснених позивачем погоджених поліпшень, площу орендованого об'єкта збільшено Згідно експертної оцінки здійснені поліпшення є невід'ємними та саме цей об'єкт підлягає приватизації шляхом викупу.
Судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог правомірно прийнято до уваги положення інформаційного листа № 01-8/500 від 25.04.2001 р. ВАС України “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, про відсутність у відповідача правових підстав для відмови позивачеві у реалізації його законного права на приватизацію приміщення, оскільки, згідно з приписами чинного законодавства відмова у приватизації можлива виключно у випадках, зазначених у абз.2 ч.5 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а саме: якщо особа, яка подала заяву на приватизацію, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом, якщо є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства або якщо не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статі.
Отже, з аналізу зазначеної норми можна дійти висновку, що за відсутності передбачених цією нормою виключного переліку підстав для відмови у приватизації, така відмова не допускається, тому у решті випадків, тобто коли державним органом приватизації у встановленому порядку прийняте рішення щодо приватизації об'єкта, такий орган в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а у разі його ухилення від укладення такого договору господарський суд за позовом покупця вправі спонукати продавця укласти договір.
При цьому суд апеляційної інтенції вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 4 Закону України “Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» продавцями об'єктів малої приватизації є відповідно ФДМУ, його регіональні представництва або органи приватизації створені місцевими радами. Як пояснив повноважний представник Мелітопольської міської ради, згідно Положення про Управління приватизації, останньому не надано повноважень укладати договори купівлі продажу. Продавцем за такими договорами вступає безпосередньо Мелітопольська міська рада.
Крім того, колегія суддів наголошує, що в апеляційній скарзі заявником продубльовані аргументи зазначені в запереченнях на позов. Цим аргументам суд першої інстанції дав повну та об'єктивну оцінку. Подібні спори, що виникли з вини Мелітопольської міської ради є в практиці Запорізького апеляційного господарського суду, непоодинокими. Аргументи ради ті самі, спростовані судами неодноразово, але незважаючи на це рада продовжує ухилятись від покладених на нею державною функцій, що є неприпустимим та призводить до соціальних напружень у суспільстві.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Мелітопольської міської ради, м. Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 24.01.2008р. по справі № 8/486д/07 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 24.01.2008р. по справі №8/486д/07 - без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кричмаржевський В.А. Мірошниченко М.В.