донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.08.2008 р. справа №29/128
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Степанчук Є.М., представник за дов. №99/02
від 15.04.2008 року;
від відповідача:
не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської Ради "Маріупольтепломережа" м.Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
03.07.2008 року
по справі
№29/128
за позовом
Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської Ради "Маріупольтепломережа" м.Маріуполь Донецької області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Стар" м.Маріуполь Донецької області
про
стягнення 6 125 грн. 77 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2008 року по справі №29/128 позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської Ради "Маріупольтепломережа" м.Маріуполь Донецької області (далі по тексту - ККП "Маріупольтепломережа") до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Стар" м.Маріуполь Донецької області (далі по тексту - ТОВ "М-Стар") про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 4 182 грн. 89 коп. та пені в розмірі 1 942 грн. 88 коп. - задоволені частково.
Згідно рішення, з ТОВ "М-Стар" на користь ККП "Маріупольтепломережа" стягнуто пеню в розмірі 115 грн. 76 коп. Провадження щодо стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 4 182 грн. 89 коп. припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору. Провадження щодо стягнення решти заявленої до стягнення пені в розмірі 1 827 грн. 12 коп. припинено у зв'язку із безпідставністю заявлення.
-2-
В обґрунтування рішення, суд першої інстанції послався на погашення відповідачем заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 4 182 грн. 89 коп. та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, на підставі якого зменшив розмір пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача пеню в заявленому первісно розмірі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд необґрунтовано, у якості підстави для зменшення суми пені, зазначив Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, тоді як відповідач у відповідності з свідоцтвом про державну реєстрацію є суб'єктом підприємницької діяльності, тому підлягає застосуванню Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-ХIV від 20.05.1999 року. Крім того, пунктом 4.3 договору №104 від 01.10.2005 року, що укладений між сторонами, передбачено нарахування 1% пені за кожний день прострочки при несвоєчасній оплаті за спожиту теплову енергію у відповідності з Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-ХIV від 20.05.1999 року.
Представник відповідача до судового засідання не прибув, незважаючи на те, що про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином та відзив на апеляційну скаргу не надав.
Представник позивача не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між сторонами по справі був укладений договір на постачання теплової енергії №104 від 01.10.2005 року, згідно якого ККП "Маріупольтепломережа" (постачальник) зобов'язується постачати теплову енергію для об'єктів ТОВ "М-Стар" (споживача), а останній зобов'язується щомісяця оплачувати одержану теплову енергію у відповідності з об'ємами теплоспоживання.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по фіксованим тарифам в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду.
У відповідності з п.5.1, договір укладений строком на два роки та вважається пролонгованим на той же строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заяви від однієї із сторін про припинення.
Договір укладено без протоколів розбіжностей та додаткових угод.
На виконання умов договору №104, позивач поставляв на об'єкт відповідача теплову енергію, що підтверджується актами на включення центрального опалення від 18.10.2005 року, від 12.11.2006 року, від 29.10.2007 року, рахунками-фактурами (а.с. 13-19, 38).
У зв'язку з несвоєчасною оплатою теплової енергії у період січень-травень 2008 року, ККП "Маріупольтепломережа" звернулось до суду з позовом до ТОВ "М-Стар" про стягнення заборгованості в сумі 4 182 грн. 89 коп. та пені в розмірі 1 942 грн. 88 коп.
-3-
У відповідності зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України, заявою від 03.07.2008 року, позивач зменшив позовні вимоги у зв'язку з тим, що заборгованість в сумі 4 182 грн. 89 коп. відповідачем погашена та просив провадження по справі в цій частині припинити (а.с. 24).
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2008 року позовні вимоги задоволені частково у сумі 115 грн. 76 коп., провадження щодо стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 4 182 грн. 89 коп. припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору, провадження щодо стягнення решти заявленої до стягнення суми пені в розмірі 1 827 грн. 12 коп. припинено у зв'язку із безпідставністю заявлення.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності з урахуванням пояснень представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності з договором на постачання теплової енергії №104 від 01.10.2005 року, що укладений між сторонами по справі, Постачальник зобов'язується постачати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, зобов'язується щомісяця оплачувати одержану теплову енергію у відповідності з об'ємами теплоспоживання. Договір укладений строком на два роки та може бути пролонгованим на той же строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заяви від однієї із сторін про припинення.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент виникнення заборгованості, сторони перебували у договірних відносинах.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 4 182 грн. 89 коп. та пені в розмірі 1 942 грн. 88 коп. за договором №104 від 01.10.2005 року.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по фіксованим тарифам в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду.
Платіжним дорученням №285 від 01.07.2008 року, відповідачем сплачена заборгованість за постачання теплової енергії (а.с. 36).
З огляду на викладене та враховуючи приписи п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких провадження у справі припиняється в зв'язку з відсутністю предмету спору, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку відносно необхідності припинення провадження по справі у цій частині.
Відносно вимог щодо стягнення пені судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Донецький апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції залишив без уваги те, що за приписами ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Умовами пункту 4.3 договору №104 від 01.10.2005 року сторони передбачили, що у випадку несплати рахунку у визначений строк Споживачеві нараховується пеня відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
-4-
Однак цей самий пункт передбачає, що Споживачу - суб'єкту підприємницької діяльності, пеня нараховується у відповідності до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-ХIV від 20.05.1999 року у розмірі 1% за кожний день прострочки.
У відповідності з ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-ХIV від 20.05.1999 року, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, установленому законодавством.
З договору №104 від 01.10.2005 року вбачається, що його предметом являється постачання теплової енергії. Тобто, у даному випадку відповідач отримує комунальні послуги у вигляді теплової енергії, яку йому надає позивач.
Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" - є спеціальним нормативним актом, який регулює саме відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності.
З огляду на зазначене та у зв'язку з тим, що відповідач, ТОВ "М-Стар", є суб'єктом підприємницької діяльності згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 17.08.1998 року (а.с. 20), судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарський суд Донецької області безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення пені частково, перерахувавши суму пені виходячи з вимог ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути пеню за період з 11.02.2008 року по 21.05.2008 року у сумі 1 942 грн. 88 коп.
Враховуючи той факт, що сума пені за період з 11.02.2008 року по 21.05.2008 року згідно розрахунку пені, який є додатком до позовної заяви, складає 1 942 грн. 88 коп., сума основної заборгованості, яка виникла в зв'язку з невиконанням умов договору, складала 4 182 грн. 89 коп., а Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено максимальний розмір пені, що може бути нарахована суб'єктам підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги -100% загальної суми боргу, сума пені, яка підлягає стягненню становить 1 942 грн. 88 коп.
Крім того, Донецький апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що провадження по справі припиняється на підставі ст.80 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено певний перелік обставин для її застосування.
Господарським судом Донецької області провадження щодо стягнення решти заявленої до стягнення суми пені в розмірі 1 827 грн. 12 коп. припинено у зв'язку із безпідставністю заявлення, що не відповідає вимогам зазначеної статті. Якщо суд зменшує розмір заявленої до стягнення суми, то у резолютивній частини рішення, у відповідності з ст.84 Господарського процесуального кодексу України, вказується, зокрема, про відмову в задоволенні решти суми.
-5-
За таких обставин, апеляційна інстанція, вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2008 року по справі №29/128 підлягає частковому скасуванню, оскільки винесене з порушенням норм матеріального права.
Позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 1 942 грн. 88 коп.
В решті, рішення від 03.07.2008 року по справі №29/128 є законним та обґрунтованим, а тому залишається в силі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської Ради "Маріупольтепломережа" м.Маріуполь Донецької області - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2008 року по справі №29/128 за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської Ради "Маріупольтепломережа" м.Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Стар" м.Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 4 182 грн. 89 коп. та пені в розмірі 1 942 грн. 88 коп. - скасувати в частині стягнення пені в розмірі 115 грн. 76 коп.
Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської Ради "Маріупольтепломережа" м.Маріуполь Донецької області в частині стягнення пені в сумі 1 942 грн. 88 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Стар" м.Маріуполь Донецької області (87500, м.Маріуполь, пр. Леніна, 95а, 87528, р/р 26008900175550 в філії ЗАТ "ПУМБ" в м.Маріуполі, МФО 335742, ЄДРПОУ 30073345) на користь Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" м.Маріуполь Донецької області (87518, м.Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, р/р 26003480234000 в ЗАТ "Донгорбанк", МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) пеню в сумі 1 942 грн. 88 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позову в розмірі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51 грн. 00 коп.
В решті рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2008 року по справі №29/128 - залишити без змін.
Припинити дію наказу від 14.07.2008 року про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2008 року по справі №29/128.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Головуючий
Судді:
Надруковано 6 прим.: 1-позивачу; 2 -відповідачу; 4-ГСДО; 5-ДАГС; 6-у справу.