Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" серпня 2008 р. Справа № 60/02-08
вх. № 5415/4-60
Суддя господарського суду Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання Кисильова К.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Соколова Є.В. за посвідченням № 108 від 23.07.2007 р. позивача - Арцибашевої В.М. за довіреністю № 48/1-2-5952 від 24.12.2007 р. відповідача - Петиної С.Г. за довіреністю № 85 від 24.08.2008 р.
розглянувши справу за позовом Прокурора м. Харкова в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м.Харків
до Акціонерного товариства "Укртехсервіс", м. Харків
про стягнення 750,60 грн.
Прокурор м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (позивач) до Акціонерного товариства "Укртехсервіс" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги у сумі 750,60 грн., яка виникла за квітень та травень 2008 року на підставі договіру № 307-9427 від 14.08.2007 р. про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації, що встановлені на об"єктах, з реагуванням груп затриманих ДСО при надходженні сигналу "ТРИВОГА" та їх технічне обслуговування.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг за вказаним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за квітень та травень 2008 року в сумі 750,60 грн.
Позивач надав заяву (вих.48/1-2-2570 від 07.08.2008 р.), згідно якої повідомляє, що станом на 11.08.2008 р. заборгованість відповідача становить суму 328,50 грн.
26.08.2008 р. позивачем було надано заяву (вих.48/1-2-2727 від 21.08.2008 р.), в якій він повідомляє, що 21.08.2008 р. відповідачем було повністю погашено заборгованість, у зв'язку з чим позивач заявив клопотання про припинення провадження у справі. До заяви, в підтвердження відсутності заборгованості відповідача, позивач надав копії банківських виписок за період з 28 січня 2008 р. по серпень 2008 р., які залучені судом до матеріалів справи.
Відповідач 26.08.2008 р. надав відзив на позовну заяву (вх. № 15677), в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно акту звірки взаєморозрахунків, який було підписано сторонами, заборгованість з урахуванням платежів за квітень та травень станом на 19.06.2008 р. склала суму 422,10 грн., яка була сплачена 02.07.2008 р. згідно квитанції № 87791-11/1.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні прокурора та представників сторін, встановив наступне.
14 серпня 2007 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області та Акціонерним товариством "Укртехсервіс" було укладено договір за № 307-9427 про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації, що встановлені на об"єктах, з реагуванням груп затриманих ДСО при надходженні сигналу "ТРИВОГА" та їх технічне обслуговування.
Відповідно до п. 2.1.1. та розділу 4 вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання по спостереженню за станом та технічному обслуговуванню сигналізації, що встановлена на об'єктах відповідача, перелік та адреси яких зазначені у дислокації (додатку № 1 до договору). Відповідач, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання щомісячно здійснювати оплату за надані послуги не пізніше 15 числа кожного місяця за місяць ( розділ 3, п. 3.2. договору).
Позивач повинен був здійснювати спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах відповідача, а також здійснювати інші заходи, передбачені умовами договору. Відповідач відповідно до умов договору зобов'язався сплачувати надані охоронні послуги у розмірі плати за місяць, визначеної сторонами у розрахунку вартості (додаток № 2 до договору) та узгодженої протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 3 до Договору).
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Але, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, покладені на нього умовами договору.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, згідно наданих позивачем та відповідачем актів звірки взаєморозрахунків, за квітень відповідачу було нараховано платіж за надані послуги в сумі 328,50 грн., а за травень - 332,70 грн., всього за квітень та травень нараховано - 661,2 грн. За період з 01.01.2008 р. по 19.06.2008 р., позивачем було нараховано вартість наданих послуг на загальну суму - 2156,4 грн., до якої позивач включив вартість послуг наданих на початок року в сумі 505,5 грн., а також вартість послуг наданих з січня по травень включно. Як вбачається з зазначених актів, відповідач частково сплатив вартість наданих позивачем послуг в сумі 1734,3 грн., що також підтверджується копіями банківських виписок, наданих позивачем та платіжними дорученнями № 149 від 29.05.2008 р., № 76 від 19.03.2008 р., № 50 від 28.02.2008 р. та квитанцією від 25.01.2008 р. Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, та визнається позивачем та відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків, підписаному сторонами, станом на 20 червня 2008 року заборгованість відповідача за надані послуги з січня по травень включно склала суму 422,1 грн. Згідно квитанції № 87791-11/1 від 02.07.2008 р. відповідач сплатив заборгованість за надані позивачем послуги в сумі 422,1 грн., яка виникла за період з січня по травень включно.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що станом на 21 липня 2008 р. - на момент подачі прокурором позову до господарського суду, у відповідача була відсутня заборгованість за квітень та травень в сумі 661,2 грн. Крім того, решта частина заявленої до стягнення суми - 89,4 грн. є безпідставною та недоведеною суду документально.
У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При таких обставинах, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги у сумі 750,60 грн., яка виникла за квітень та травень 2008 року на підставі договіру № 307-9427 від 14.08.2007 р.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про припинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень не підлягають покладенню на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Повний текст рішення підписано 27.08.2008 року.
Суддя Чистякова І.О.
справа № 60/02-08