Справа № 2-а-8730/11
"23" серпня 2011 р.
Суддя Сніжнянського міського суду Донецької області Варнавська Л.О., розглянувши в у скороченому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 В*ячеслава Вікторовича до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій не правомірними та забов»язання проведення перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011року,
Позивач звернувся до суду з справжнім позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій відповідача неправомірними у відмові виплати державної щорічної разової допомоги та просить покласти обов»язок на відповідача провести перерахунок цього виду допомоги до 5 травня з виплатою різниці не донарахованих сум за 2011 рік.
При цьому мотивує позовні вимоги тим, що він є інвалідом 3 групи 1 категорії , є ліквідатором наслідків на ЧАЕС, має статус інваліда війни. В порушення вимог законодавства, які регулюються зокрема Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідач виплатив йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2011 році - 510 грн., а виходячи з розрахункового розміру встановленого законом мінімальної пенсії за віком йому необхідно як інваліду війни виплатити інші суми, тому вважає йому виплачена сума у значно меншому розмірі. При зверненні до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради із заявою про виплату щорічної разової грошової допомоги в розмірах, встановлених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” отримав відмову.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі повідомлених сторонами обставин.
Дослідивши матеріали справи і надані в ній сторонами докази на обґрунтування і спростування вимог, суд вважає що позов у частині вимог про визнання дій неправомірними та перерахунок щорічної допомоги за 2011 рік підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 В*ячеслав Вікторович, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом третьої групи 1 категорії внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -інвалідів війни. Вказані обставини підтверджуються посвідченням Б №391315 від 04.08.08 р, виданим ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення м. Сніжне в Донецькій області.
Позивачу була здійснена виплата щорічної грошової, яка виплачується до 5 травня за 2011 рік у сумі 510 грн. Виплата проведена 22.04.11 р. Зазначена виплата здійснена у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.11 р №341 Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань". Зазначені обставини підтверджуються листом УПтСЗН №007-2037 від 19.05.11 р
Положення частини 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що встановлені в первісній редакції Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №367-ХІV від 25.12.98 р, визначають щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи -сім мінімальних пенсій за віком.
З початку 2009 року та до теперішнього часу спеціальна норма закону - норма статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” будь-яким нормативно-правовим актом вищої сили не є скасованою або зупиненою, є чинною і діє на протязі часу по всій території України по колу осіб.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин діючою регулюючою нормою є частина п»ята статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і відповідні Закони України про державний бюджет, а не Постанова КМ України №341 від 04.04.11 р
Наявність у позивача передбаченого Законом України № 3551-ХІІ від 22.10.93 р права на виплату йому щорічної допомоги до Дня Перемоги в розмірі семи мінімальних пенсій за віком є визначальною для вирішення даного спору і гарантується частиною 2 статті 46 Конституції України.
Викладені в запереченнях доводи відповідача, що розмір допомоги повинен визначатись у відповідності з зазначеною постановою Кабінету Міністрів України суд вважає необґрунтованими, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами.
Крім того, Закон України № 3551-ХІІ від 22.10.93 р «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»є спеціальним Законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Також відсутність бюджетного фінансування щодо передбаченої Законом №3551-ХІІ щорічної допомоги до Дня Перемоги не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.99 р №966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 р №2017-III, відповідно до ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Відповідно до положень ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Грошова допомога позивачу сплачена 22.04.2011 р. Розмір прожиткового мінімуму на 2011 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлена з 1 квітня 2011 р. по 01.10.2011 р. в розмірі 764 гривні. Розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня 2011 року, який повинен бути сплачений позивачеві, становить 5348 гривень (764 х7), а фактично виплачено 510 гривен, тобто в значно меншому розмірі від належного.
За таких обставин, убачається наявність підстав визнати бездіяльність відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради у частині не проведення позивачеві нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року у належному розмірі, право позивача, який як учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС прирівняний до учасників бойових дій, на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі сьоми мінімальних пенсій за віком порушеним і таким, що підлягає відновленню шляхом покладання забов»язання на відповідача провести перерахунок і виплатити різниці не донарахованих сум цього виду соціальної допомоги за вказаний період.
На підставі п.п. 4, 11 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93 р з наступними змінами і доповненнями сторони звільнені при зверненні з позовом до суду від сплати державного мита, таким чином судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 92 п. 6 Конституції України, ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. ст. 11, 71, 159, 161, 162, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 В*ячеслава Вікторовича до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про забов»язання проведення перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011року - задовольнити
Забов»язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради здійснити нарахування та виплатити різницю недонарахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року у сумі 4 838 грн. ОСОБА_1 В*ячеславу Вікторовичу, який прирівняний до інвалідів війни, інвалідність якого пов*язана з наслідками участі в ліквідації на ЧАЕС.
Постанова може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.
Суддя ОСОБА_3