Справа № 2-а-8974/11
"22" серпня 2011 р.
Суддя Сніжнянського міського суду Донецької області Варнавська Л.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірною відмови в виплаті щорічної грошової допомоги, стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги , -
22.07.2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що є учасником Великої Вітчизняної війни, нагородженим медаллю колишнього СРСР «За самовіддану працю у Великіій Вітчизняній війні»і відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ ( далі -Закон № 3551) має право на виплату щорічно до 5 травня одноразової грошової допомоги в розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком. Всупереч цим положенням Закону зазначену допомогу у 2011 році йому виплачено в значно меншому розмірі.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Судове рішення приймається суддею на підставі повідомлених позивачем, відповідачем обставин.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, що позивач є учасником війни .
Позивач , як учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений медаллю колишнього СРСР «За самовіддану працю у Великіій Вітчизняній війні « відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551 має право на отримання щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги (повинна виплачуватись до 5 травня) в розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Оскільки з 22 травня 2008 року остаточно відновлено дію статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а у 2009-2011 роках положення вказаної статті не скасовувались та не змінювались, позивачка має право на отримання щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги (повинна виплачуватись до 5 травня) в розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком.
Всупереч вимогам Закону № 3551 відповідачем допомога до Дня Перемоги у 2011 році виплачена відповідно до Постанови КМУ від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" в розмірі 120 гривень.
Наявність у позивача передбаченого Законом № 3551 права на виплату йому щорічної допомоги до Дня Перемоги в розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком є визначальною для вирішення даного спору і гарантується частиною 2 статті 46 Конституції України.
Доводи відповідача, що розмір допомоги повинен визначатись у відповідності з зазначеною постановою Кабінету Міністрів України суд вважає необґрунтованими, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами.
Крім того, Закон № 3551 є спеціальним Законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відсутність бюджетного фінансування щодо передбаченої Законом № 3551 щорічної допомоги до Дня Перемоги не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача грошових сум згідно наступного розрахунку.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Грошова допомога позивачу сплачена 22.04.2011 р. Розмір прожиткового мінімуму на 2011 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлена з 1 квітня 2011 р. по 01.10.2011 р. в розмірі 764 гривні. Розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня 2011 року, який повинен бути сплачений позивачеві, становить 3056 гривень (764 х 4), фактично виплачено 120 гривен.
Розмір недоплати за 2011 рік, який підлягає стягненню, складає 2 936 гривні, виходячи з наступного розрахунку: 3056 грн. - 120 грн.= 2936 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-15,159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірною відмови в виплаті щорічної грошової допомоги, стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги -задовольнити..
Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради в виплаті ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену суму щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік в розмірі 2 936 гривні.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_2