79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.12.11 Справа№ 5015/3112/11
За позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, в особі Львівської філії ПАТ АКБ “Індустріалбанк”, м. Львів
до відповідача : Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд”, м. Львів
про стягнення 4 607 245 грн. 29 коп.
Суддя Морозюк А.Я.
При секретарі Чопко К.М.
Представники сторін
від позивача: ОСОБА_1 -провідний юрисконсульт Львівської філії
від відповідача: ОСОБА_2 -юрисконсульт
Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
В судовому засіданні 12.12.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 15.12.2011 року.
Позов заявлено Публічним акціонерним товариством акціонерним комерційним банком “Індустріалбанк”, м.Запоріжжя, в особі Львівської філії ПАТ АКБ “Індустріалбанк”, м.Львів, до Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд”, м.Львів, про стягнення суми боргу за договором кредитної лінії(в національній валюті) №КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 року у розмірі 4 795 429,44 грн, а саме, 3 705 681,60 грн -суми кредиту, 75 481,20 грн -заборгованості по відсотках, 1 014 266,64 грн - суми пені.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 21.06.2011 р.
Заявою про уточнення позовних вимог від 20.06.2011 р., поданою до суду 21.06.2011 р., у зв'язку із частковим погашенням відповідачем 16.06.2011 р. кредитного боргу та здійсненням банком перерахунку, позивач просить стягнути з ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд” на його користь суму боргу за договором кредитної лінії(в національній валюті) №КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 року у розмірі 4 707 030,56 грн, а саме, 3 670 519,05 грн -суми кредиту та 1 036 511,51 грн -суми пені.
Ухвалою суду від 21.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 04.08.2011 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
02.08.2011 р. на адресу суду від позивача надійшло пояснення до позовної заяви від 02.08.2011 р. з повідомленням про те, що у зв'язку із поступленням 28.07.2011 р. на банківський рахунок позивача грошових коштів в рахунок часткового погашення кредитного боргу банком здійснено перерахунок заборгованості, яка станом на 01.08.2011 р. становить 4 607 245,29 грн. (з яких, згідно доданого розрахунку, 3 440 261,46 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 66 929,87 грн -заборгованість по відсотках за липень 2011 р. та 1 100 053,96 грн -заборгованість по пені).
04.08.2011 р. позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову від 04.08.2011 р., в якій він просив суд вжити заходів до забезпечення позову у справі та накласти арешт в межах позовних вимог та судових витрат у загальній сумі 4 632 745,29 грн на грошові суми у будь-якій валюті, що належать ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд” та знаходяться на будь-яких рахунках ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд”, відкритих у будь-яких банківських установах, виявлені державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження.
В судовому засіданні 04.08.2011 р. представник позивача подав суду для огляду оригінали документів долучених до позовної заяви, які судом оглянуто, після чого оригінали повернуто представнику позивача.
Ухвалою суду від 04.08.2011 року за письмовим клопотанням представника відповідача продовжено строк розгляду спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.08.2011 року, вирішено розглянути заяву позивача про забезпечення позову в наступному судовому засіданні.
Ухвалою суду від 16.08.2011 року в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено, в задоволенні клопотання позивача про витребування ухвалою суду у відповідача інформації про рух коштів по усіх рахунках ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд” в інших банках відмовлено, провадження у справі № 5015/3112/11 зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 5015/4595/11, що розглядається господарським судом Львівської області.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 р. у справі № 5015/3112/11 (яку залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011 р.) частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ АКБ “Індустріалбанк” в особі Львівської філії ПАТ АКБ “Індустріалбанк”, ухвалу господарського суду Львівської області від 16.08.2011 року в частині зупинення провадження у справі № 5015/3112/11 скасовано, матеріали справи передано на розгляд господарського суду Львівської області.
У зв'язку із надходженням до господарського суду Львівської області матеріалів справи № 5015/3112/11 з Вищого господарського суду України, ухвалою суду від 05.12.2011 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2011 р.
На адресу суду від позивача 21.11.2011 р. та 08.12.2011 р. надійшли заяви про забезпечення позову(в яких позивач просить ухвалою суду вжити заходів до забезпечення позову у справі та накласти арешт на грошові кошти відповідача на усіх банківських рахунках в межах позовних вимог та судових витрат) та довідка від 08.12.2011 р. до позовної заяви, про залишок непогашеної заборгованості кредитних зобов'язань відповідача.
В судове засідання 12.12.2011 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та матеріалах справи, просить стягнути з відповідача суму боргу за договором кредитної лінії(в національній валюті) №КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 року, у розмірі 4 607 245,29 грн (з яких 3 440 261,46 грн -заборгованість по кредиту, 66 929,87 грн -заборгованість по відсотках, 1 100 053,96 грн -заборгованість по пені) згідно поданого суду пояснення до позовної заяви від 02.08.2011 р. та заяви від 12.12.2011 р. Зокрема зазначив, що між позивачем та відповідачем 16.04.2008 року укладено договір кредитної лінії (в національній валюті) №КЛ/1000/7/08, відповідно до якого відповідачу(позичальнику) було надано кредитну лінію з встановленням ліміту кредитування в розмірі 5 000 000 грн. строком з 16.04.2008 р. по 30.03.2010 р. включно для поповнення обігових коштів зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 18% річних та з 15.10.2008 р., згідно внесених до договору змін по збільшенню розміру відсоткової ставки, з розрахунку 21% річних. В порушення умов договору позичальник своєчасно не повернув банку одержані кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, в результаті чого у нього виникла заборгованість, яка станом на 01.08.2011 р. становить: по кредиту 3 440 261,46 грн, по відсотках за липень 2011 р. 66 929,87 грн, також за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків банком нараховано пеню в розмірі 1 100 053,96 грн. Також представник позивача в судовому засіданні просив подані позивачем заяви про забезпечення позову від 21.11.2011 р. та 08.12.2011 р. задоволити та накласти арешт на грошові кошти відповідача на усіх банківських рахунках в межах позовних вимог та судових витрат.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, письмового пояснення по суті позовних вимог чи письмових заперечень по суті позовних вимог, а також доказів погашення заборгованості суду не надав.
В судове засідання 12.12.2011 року представник відповідача з'явився, в усних поясненнях просив суд розгляд справи відкласти у зв'язку з тим що даний представник відповідача не знайомий з матеріалами справи і не може надати пояснень щодо наявної заборгованості. Також усно просив суд у разі задоволення позову розстрочити виконання рішення строком на шість місяців.
Представник позивача проти розстрочки виконання рішення заперечив.
Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Між Акціонерним комерційним банком „Індустріалбанк”, в особі керуючого Львівської філії АКБ „Індустріалбанк” (правонаступником АКБ „Індустріалбанк” є Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», згідно п.1.3 статуту ПАТ АКБ «Індустріалбанк» зареєстрованого 11.09.2009 року) та Закритим акціонерним товариством «Фірма «Нафтогазбуд»(позичальником) 16.04.2008 року укладено договір кредитної лінії (в національній валюті) №КЛ/1000/7/08.
14.07.2009 р. сторонами укладено договір про внесення змін до Договору кредитної лінії(в національній валюті) від 16.04.2008 р. №КЛ/1000/7/08, яким внесено зміни до договору кредитної лінії в частині зміни найменування Закритого акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» на Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд».
Відповідно до п. 1.1 договору кредитної лінії банк надає позичальнику кредитну лінію(кредит), з встановленням ліміту кредитування в розмірі 5 000 000,00 грн. у порядку передбаченому п. 3.1 договору на цілі: для поповнення обігових коштів строком з 16.04.2008 р. по 30.03.2010 р. включно, зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 18% річних (договором про внесення змін до договору кредитної лінії (в національній валюті) від 16.04.2008 р. №КЛ/1000/7/08 укладеним 15.10.2008 р. збільшено плату за користування кредитними коштами до 21% річних).
Відповідно до п. 3.1 договору кредитної лінії банк зобов'язується надати позичальнику в користування грошові кошти в сумі, на строки та цілі, визначені цим договором, шляхом перерахування коштів, зазначених в письмовій заявці позичальника, але не більше визначеного ліміту, з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням цих коштів з поточного рахунку згідно з документами позичальника.
На виконання своїх зобов'язань за договором кредитної лінії(в національній валюті) №КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 року, позивачем було відкрито відповідачу кредитну лінію в розмірі 5 000 000,00 грн. з терміном погашення до 30.03.2010 року, та відповідними траншами було видано кредит, що підтверджується меморіальними ордерами та випискою з особового рахунку позичальника, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4.1 договору позичальник зобов'язався забезпечити повернення одержаного кредиту на позичковий рахунок в АКБ «Індустріалбанк», строком не пізніше 30 березня 2010 року. Погашення здійснюється щомісячно, з листопада 2009 р. по березень 2010 року, протягом п'яти робочих днів, рівними частинами по 1 000 000,00 грн, із відповідним зменшенням ліміту кредитування, та з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 30.03.2010 року.
Відповідно до п. 4.6 договору позичальник зобов'язується сплачувати банку проценти за користування кредитом щомісяця в останній робочий день поточного місяця, за який проводиться розрахунок, але не пізніше двох робочих днів наступного місяця на рахунок банку, а при повному погашенні кредиту -одночасно з його погашенням. В останній робочий день поточного року проценти сплачуються по останній календарний день року включно.
Відповідно до п. 8.1 договору проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок коштів на позичковому рахунку за методом «факт/факт»з розрахунку фактичного числа днів в місяці та в році в останній робочий день місяця по передостанній робочий день включно. В останній робочий день поточного року проценти нараховуються по останній календарний день включно. День видачі і день повернення кредиту при розрахунку процентів вважається як один день. Відповідно до п.7.3 договору за порушення термінів повернення кредиту банк може нараховувати проценти на суму боргу за весь час прострочення, в розмірі зазначеному у пункті 1.1.цього договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором(ч.1 ст.1049 ЦК України).
Приписами ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З розрахунку основного боргу (кредиту) (том. І, а.с. 109) вбачається, що позивач відповідними траншами надав відповідачу кредитні кошти в сумі 11 427 000,00 грн., відповідачем погашено кредит частково в сумі 7 986 738,54 грн., заборгованість за кредитом станом на 04.08.2011 р. становить 3 440 261,46 грн.
Таким чином, в порушення умов договору відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав, доказів протилежного відповідач суду не представив, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 3 440 261,46 грн(основного боргу) є обґрунтованою і підлягає задоволенню повністю.
Також, в порушення умов договору відповідач заборгував позивачу сплату відсотків, заборгованість по відсотках за користування кредитом за липень 2011 р. складає 66 929,87 грн, доказів протилежного відповідач суду не представив. Відтак, позовна вимога в частині стягнення зазначеної суми є обґрунтованою і підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до п. 7.1 договору, за порушення термінів повернення кредиту і/або сплати нарахованих процентів, комісій, банк може нараховувати пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення платежу, але не більше подвійного розміру діючої облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (погашення кредиту і/або сплатити процентів) від суми заборгованості.
Позивачем нараховано відповідачу пеню по простроченій заборгованості по кредиту за період з 09.11.2009 року по 28.07.2011 року в розмірі 1 030 107,57 грн, пеню за простроченими відсотками за період з 11.01.2010 року по 28.07.2011 року в розмірі 69 946,39 грн, всього в сумі 1 100 053,96 грн.
Щодо нарахування пені, суд відзначає, що вищевказані суми пені нараховані позивачем без врахування вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Матеріали справи не містять доказів досягнення сторонами кредитного договору домовленості про нарахування пені іншим чином, аніж зазначає вказана норма закону. Таким чином, нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту повинно бути здійснено таким чином, щоб сума пені нараховувалася від дати виникнення обов'язку сплати кожної чергової частини кредиту(відповідно до умов п.4.1 договору кредитної лінії), від суми цієї частини за період не більше 6 місяців. Так само, нарахування пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом повинно бути здійснено таким чином, щоб сума пені нараховувалася від дати виникнення обов'язку сплати кожного місяця чергової суми відсотків, від вказаної чергової суми відсотків за період не більше 6 місяців. Судом здійснено перерахунок пені з врахуванням вищевказаного, за результатами чого обґрунтовані суми пені (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, згідно умов п.7.1 договору, вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України», та з врахуванням відсутності заяви сторони в порядку ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України про застосування позовної давності відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України) складають: по простроченій заборгованості по кредиту - 379 780,16 грн; за простроченими відсотками - 60 286,96 грн, а разом обгрунтована сума пені складає 440 067,12 грн.
Відтак, позовна вимога про стягнення пені в частині вказаної суми 440 067,12 грн є обгрунтованою і підлягає задоволенню, в решті частині позовна вимога про стягнення пені (а саме, в частині суми 659 986,84 грн) є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Щодо посилання позивача на норму другого речення ч.1 ст.1050 ЦК України(в якості обґрунтування підстав для нарахування пені за весь період без врахування шестимісячного терміну згідно ч.6 ст.232 ГК України), то таке посилання суд вважає помилковим, оскільки сплата визначеної у ч.1 ст.1050 ЦК України неустойки за весь період до дня фактичного повернення речі, стосується випадку несвоєчасного повернення речі визначеної родовими ознаками, яка в контексті правовідносин позики, параграф 1 «позика»глави 71 ЦК України (зокрема, в розумінні ст.1046, ч.1 та ч.3 ст.1049 ЦК України) не ототожнюється із сумою грошових коштів. На помилковість доводів позивача в цій частині вказує і наступне. Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «позика»глави 71 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, сутністю кредитного договору є надання позичальнику грошових коштів під процент, однак згідно п.2 ч.2 ст.1048 ЦК України(що знаходиться в параграфі 1 «позика»глави 71 ЦК України) встановлено імперативну норму про те, що договір позики вважається безпроцентним, якщо позичальнику передані речі, визначені родовими ознаками. З наведеного вбачається, що кредитний договір не являється договором, за яким позичальнику передаються речі визначені родовими ознаками(в контексті правовідносин позики, глава 71 ЦК України), а відтак до кредитного договору не може застосовуватися правило про неустойку, передбачене другим реченням ч.1 ст.1050 ЦК України(яка теж знаходиться в параграфі 1 «позика»глави 71 ЦК України).
Щодо посилання позивача на фразу «за кожний календарний день прострочення платежу», яка міститься в п.7.1 договору кредитної лінії, то дана фраза жодним чином не свідчить про встановлення договором можливості нарахування пені за період понад шість місяців, вона є тільки частиною встановленого даним пунктом договору алгоритму нарахування пені, який узгоджується із визначеним у Законі України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в загальній сумі 3 947 258,45 грн. В позові в частині стягнення пені в сумі 659 986,84 грн суд відмовляє.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки у даній справі було призначено чотири судових засідання (21.06.2011 року, 04.08.2011 року, 16.08.2011 року та 12.12.2011 року), за клопотанням відповідача було продовжено строк розгляду спору на 15 днів, а також 07.12.2011 р. повноважною особою відповідача отримано ухвалу суду від 05.12.2011 р. про призначення розгляду справи в засіданні на 12.12.2011 р. (повідомлення про вручення поштового відправлення долучено до справи), таким чином у відповідача було достатньо часу і можливості для ознайомлення з матеріалами справи та надання всіх необхідних доказів (в тому числі письмових) в обґрунтування правової позиції по суті спору. Доказів неможливості явки в судове засідання 12.12.2011 року іншого повноважного представника, обізнаного з матеріалами справи, відповідач суду не представив. Також суд констатує неможливість подальшого відкладення розгляду справи, оскільки в такому випадку мало-б місце порушення встановленого ст.69 ГПК України строку для вирішення спору по даній справі, з врахуванням його продовження на 15 днів (за винятком періоду з 16.08.2011 року по 05.12.2011 року). Також суд не вбачає правових підстав для розстрочки виконання рішення, позаяк відповідачем не подано суду ні відповідного письмового клопотання як такого, ні будь-яких доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Щодо заяв позивача про забезпечення позову від 21.11.2011 р. та 08.12.2011 р. (в яких позивач просить ухвалою суду вжити заходів до забезпечення позову у справі та накласти арешт на грошові кошти відповідача на усіх банківських рахунках в межах позовних вимог та судових витрат), то в обґрунтування заяв позивач посилається на несплату відповідачем боргу в добровільному порядку, надходження коштів на рахунки відповідача в інших банках, що суперечить договору кредитної лінії. Аналогічні підстави були заявлені позивачем у заяві про забезпечення позову від 04.08.2011 р., у задоволенні якої ухвалою суду від 16.08.2011 р. було відмовлено, та яка постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011 р. в цій частині не скасовувалася. Таким чином, у зв'язку із відсутністю доказів, які б вказували на утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення, доказів того що майно (кошти) відповідача можуть зникнути, зменшитись за кількістю чи погіршитись за якістю, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд відмовляє в задоволенні заяв позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 193,232 ГК України, ст.ст. 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 82 -85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 144, ідентифікаційний код 01293961) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39Д, ідентифікаційний код 13857564), в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк” (79058, м.Львів, вул.Липинського,12, ідентифікаційний код 26454106) заборгованість за договором кредитної лінії (в національній валюті) №КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 року у розмірі 3 440 261 грн. 46 коп. -заборгованості по кредиту, 66 929 грн. 87 коп. -заборгованості по відсотках, 440 067 грн. 12 коп. -пені, 21 847 грн. 13 коп. -державного мита, 202 грн. 19 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові в частині стягнення пені в сумі 659 986 грн. 84 коп. - відмовити.
4. В задоволенні заяв позивача про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.
5. Наказ, відповідно до ст.116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Морозюк А.Я.