79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.12.11 Справа№ 5015/6911/11
Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Маїк С.Б. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора м. Червонограда Львівської області в інтересах держави в особі: Червоноградської міської Ради, Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний регіональний консалтинг центр», м. Червоноград,
про: стягнення 4 120,38 грн.
За участю представників:
від прокуратури: Куцик В.Б. (посвідчення № 233);
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: не з”явився.
Суть спору: Позов заявлено Прокуратурою м. Червонограда Львівської області в інтересах держави в особі: Червоноградської міської Ради, Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний регіональний консалтинг центр»про стягнення 4 120,38 грн.
Обставини справи: Ухвалою суду від 08.11.11 р. порушено провадження у справі та призначено слухання на 01.12.11 р.
Судовий розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалах суду.
Представник прокуратури у судовому засіданні 13.12.11 р. позовні вимоги підтримав повністю.
Представник позивача у судовому засіданні 13.12.11 р. позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач явки повноважного представника у судове засідання 13.12.11 р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення.
Відповідно ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника прокуратури та позивача, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:
13 вересня 2005 року між ТзОВ «Західний регіональний консалтинг центр»(надалі споживач) та Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго»(надалі Енергопостачальна організація) укладено Типовий договір Договір № 553 про постачання теплової енергії в гарячій воді. За умовами договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов»язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов»язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до даного договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.
Згідно з п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729, а при їх виході з ладу, ремонтів, повірці -розрахунковим способом.
Відповідно до п. 3.3 Договору Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 2 до даного договору.
Згідно розділу 6 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в даному договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Відповідно до п. 6.5 Договору, при відсутності приладів обліку, оплату за опалення та гаряче водопостачання буде проводитись згідно пред'явлених рахунків з боку Постачальника без додаткового узгодження із Споживачем. Різниця між заявленою та фактично спожитою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
На адресу Відповідача позивачем направлялась претензія від 02.06.11 р. № 680 з вимогою добровільно сплатити за надані послуги в сумі 3 781,31 грн. та пеню в сумі 178,14 грн., індекс інфляції в сумі 124,91 грн., 3 відсотки річних в сумі 36,02 грн.
Однак, дана претензія залишена Відповідачем без відповіді та реагування.
Енергопостачальною організацією виконано свої договірні зобов»язання належним чином, зокрема з жовтня 2010 року по квітень 2011 року надано послуги з теплопостачання на загальну суму 3 781,31 грн.
Однак, Споживачем своїх договірних зобов»язань по оплаті за надані послуги не виконано, чим спричинено заборгованість перед Позивачем в сумі 3 781,31 грн.
Позивачем відповідно до п. 7.2.3 Договору та ст. ст. 549 -551 ЦК України, ст. ст. 230, 231 ГК України нараховано пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення платежу за кожний день прострочення, в розмірі 178,14 грн.
Позивачем нараховано відповідачу:
- індекс інфляції в розмірі 124,91 грн.
- три відсотки річних в розмірі 36,02 грн.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до умов Договору № 553 про постачання теплової енергії в гарячій воді, Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго»з жовтня 2010 року по квітень 2011 року надано послуги ТзОВ «Західний регіональний консалтинг центр»з теплопостачання на загальну суму 3 781,31 грн.
Згідно ст. ст. 526, 530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Енергопостачальною організацією виконано свої договірні зобов»язання належним чином, зокрема з жовтня 2010 року по квітень 2011 року надано послуги з теплопостачання на загальну суму 3 781,31 грн.
На адресу Відповідача позивачем направлялась претензія від 02.06.11 р. № 680 з вимогою добровільно сплатити за надані послуги в сумі 3 781,31 грн. та пеню в сумі 178,14 грн., індекс інфляції в сумі 124,91 грн., 3 відсотки річних в сумі 36,02 грн.
Однак, дана претензія залишена Відповідачем без відповіді та реагування.
Споживачем своїх договірних зобов»язань по оплаті за надані послуги не виконано, заборгованість в сумі 3 781,31 грн. не перерахована.
Відповідно до п. 7.2.3 Договору Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення платежу за кожний день прострочення, в розмірі 178,14 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу індекс інфляції в розмірі 124,91 грн. та три відсотки річних в розмірі 36,02 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами і підлягають до задоволення повністю, в сумі 4 120,38., з яких: 3 781,31 грн. -основна заборгованість; 178,14 грн. - пеня; 36,02 грн. -3 % річних; 124,91 грн. - індекс інфляції.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»розмір ставки за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Відповідно до зазначеного та ст. 49 ГПК України з Відповідача підлягає до стягнення в доход державного бюджету 1 411,50 грн. судового збору.
Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, 4-3, 33, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, суд -
1.Позовні вимоги задоволити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний регіональний консалтинг центр»(80100, м. Червоноград, вул. Сокальська, 2, ЄДРПОУ 32088898) на користь Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго»(80100, м. Червоноград, вул. Промислова, 1, ЄДРПОУ 23966248) 3 781,31 грн. -основної заборгованості; 178,14 грн. - пені; 36,02 грн. -3 % річних; 124,91 грн. - індексу інфляції.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний регіональний консалтинг центр»(80100, м. Червоноград, вул. Сокальська, 2, ЄДРПОУ 32088898) в доход державного бюджету 1 411,50 грн. судового збору.
4.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст. ст. 91 -95 ГПК України.
6. Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.12.11 р.
Суддя Запотічняк О.Д.