79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.11.11 Справа№ 5015/6392/11
За позовом: публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів,
до відповідача:фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м. Стрий,
про: стягнення 9 311,05 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:ОСОБА_2 -довіреність №502-2084/2 від 29.04.2011 р.,
відповідача:не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Львівтеплоенерго" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9 311,05 грн. Ухвалою від 31.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.11.2011 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання електричної енергії №40477 від 29.10.2007 р. перевищив заявлену величину споживання електроенергії. У відповідності з абзацом 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідачу нарахована двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини спожитої електроенергії у сумі 9 311,05 грн.
В судове засідання 23.11.2011 р. позивач повідомив, що відповідач частково погасив заборгованість за понаддоговірне споживання електроенергії у сумі 6 900,00 грн. У зв'язку з цим просить припинити провадження у справі в цій частині та стягнути 2 411,05 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання -03.11.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи, причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.
Відкрите акціонерне товариство "Львівобленерго" перейменовано у публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" відповідно до вимог закону України "Про акціонерні товариства". Про це свідчить Статут публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", затверджений загальними зборами акціонерів (протокол №7 від 14.04.2011 р.).
Між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії №40477 від 29.10.2007 р. (надалі -Договір). За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з Додатком №1 до Договору "Обсяги споживання електричної енергії" на квітень 2011 року обсяг постачання електроенергії відповідачу складає 3 500 кВт/год. За розрахунковий період квітень 2011 року відповідачем фактично спожито 15 246 кВт/год., тобто перевищено заявлену величину споживання електроенергії на 11 746 кВт/год.
Споживачеві було надіслано повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2011 року (вих. №222-0410 від 15.04.2011 р.)
Внаслідок перевищення заявленої величини споживання електроенергії у відповідача виникла заборгованість у сумі 9 311,05 грн., що підтверджується рахунком за понадлімітне споживання №322104/4944-5 за квітень 2011 року від 13.04.2011 р. Відповідачем частково погашено заявлену до стягнення суму, про що свідчить банківська виписка від 10.11.2011 року на суму 6 900,00 грн. Доказів погашення решти 2 411,05 грн. відповідачем не представлено.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, визначаються положеннями Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормативно-правовими актами у сфері виробництва, постачання і використання електричної енергії. Такими спеціальними актами є Закон України "Про електроенергетику", Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністра України від 09.04.2002 р. №475 (надалі -Порядок), Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. №28 (із наступними змінами і доповненнями).
Зокрема, пунктом 11 Порядку передбачено, що граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що споживач зобов'язаний дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору. Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
Згідно з п. 4.2.2 Договору споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год і більше.
У відповідності до абзац 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
За понадлімітне споживання електроенергії на підставі абзацу 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідачу нараховано 9 311,05 грн.
За обставин, коли відповідачем після подання позову частково погашено заборгованість у сумі 6 900,00 грн., провадження у справі в цій частині потрібно припинити, керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В решіт позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, борг частково погашено після подання позову до суду, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі в частині стягнення 6 900,00 грн. припинити.
2. Позов задоволити повністю.
3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 82400; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: вулиця Козельницька, будинок 3, Сихівський район, місто Львів Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 00131587) 2 411,05 грн. за понаддоговірне споживання електроенергії, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2011 року.
Суддя Рим Т.Я.