01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.
тел. 230-31-77
І м е н е м України
"12" серпня 2008 р. Справа № А8/355-08
За позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.
Київ
до відповідача Комунального підприємства «Фастівтепломережа», м. Фастів
про стягнення 41 525,71грн.,
Суддя Чорна Л.В.
Представники:
від позивача: Масленнікова Г.А. -довір. №03-127/776 від 21.07.2008р. - представник;
від відповідача: Шилан Т.П. -довір. №37 від 11.01.2008р. - представник.
Суть спору:
Стягується 40 332грн. 32коп. адміністративно-господарські санкції за порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», 1 193грн. 39коп. пені.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на створення 9 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, звернення до центру зайнятості шляхом здачі звітів за формою №3-ПН. Щодо штрафу відповідач посилається на лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємства№1119 від 26.02.2004р.
Позов задоволенню не підлягає.
судом встановлено:
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на невиконання відповідачем нормативу встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» у 2007р., за що відповідач мав самостійно сплатити 40 332грн. 32коп. адміністративно-господарські санкції до 15.04.2008р. та 1 193грн. 39коп. пені за 90 днів відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», так як у відповідача 3 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до ч. 8 ст. 19 зазначеного Закону, відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ч. 10 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, звіти за формою №3-ПН про наявні вакантні місця.
Як свідчать матеріали справи відповідач вжив всіх заходів для працевлаштування інвалідів у 2007р., зокрема щомісячна подача звітів за формою №3-ПН до Фастівського міськрайонного центру зайнятості, копії звітів в матеріалах справи. Проти зазначеного відповідач не заперечив.
Обов'язок відповідача створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його обов'язком їх працевлаштувати, зазначене знайшло своє відображення у інформаційний лист «Про доповнення Інформаційного лист Вищого господарського суду України від 25.02.2004р. №01-8/345 «Про практику Верховного суду України у справа зі спорів за участю Фонду України соціального захисту інвалідів» від 13.04.2005р. №01-8/660.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин позовні вимоги не обґрунтовані, матеріалами справи не доведені, задоволенню не підлягають.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В позові відмовити.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Чорна Л. В.