донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.10.2006 р. справа №36/428
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Стойки О.В.
суддів
Гези Т.Д., Діброви Г.І.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Коваль Ю.А. за довіреністю,
від відповідача:
Дибов О.В. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Відкритого акціонерного товариства «Ясинуватський машинобудівний завод» м.Ясинувата Донецької області та Колективного підприємства «Трест Донецькжитлобуд №1» м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
21.07.2006 року
по справі
№36/428
за позовом
Колективного підприємства "Трест Донецькжитлобуд №1" м.Донецьк
до
Відкритого акціонерного товариства «Ясинуватський машинобудівний завод» м.Ясинувата Донецької області
про
стягнення заборгованості в сумі 51532,17 грн.
У листопаді 2005 року до господарського суду звернулось Колективне підприємство «Трест Донецькжитлобуд №1»м.Донецьк (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Ясинуватський машинобудівний завод»м.Ясинувата Донецької області (відповідач) про стягнення орендної плати, комунальних послуг та відшкодування податку на землю у сумі 51 532,17грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.2006р. позовні вимоги частково задоволені та з відповідача стягнуто заборгованість в сумі 29 815,09 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 21.07.2006р. по справі №36/428 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог позивача.
В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на той факт, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наявним матеріалам справи.
Позивач також не погодився з прийнятим рішенням та подав апеляційну скаргу в якій просить частково скасувати рішення господарського суду від 21.07.2006р. по справі №36/428 та прийняти нове рішення, яким стягнути на його користь 21338,85 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заявив клопотання про зупинення розгляду справи у зв»язку з розглядом у Господарському суді справи про визнання спірного договору недійсним. На його думку прийняття рішення по зазначеній справі може вплинути на розгляд справи та прийняття постанови у справі №36/428.
Зазначене клопотання судовою колегією задоволено не було, оскільки можливі встановлені майбутнім рішенням суду факти по іншій справі не можуть вплинути на оцінку апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, що оскаржується по даній справі.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди №1 від 01.10.2004р. (далі-Договір) строком до 31.12.2004р., відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу у тимчасове користування приміщення, яке розташовано за адресою м.Донецьк, пр. Комсомольський 15, загальною площею 157,84 кв.м.
Також п.3.2. Договору сторони передбачили, що відповідач сплачує позивачу вартість комунальних послуг (опалення, вода, сміття, газ) та відшкодовує податок на землю.
Розмір орендної плати у п.п. 3.3.Договору сторонами встановлено 8397,09 грн. в т.ч. ПДВ 1 399,51 грн., відшкодування податку на землю - 129,40 грн.
Відповідач за умовами Договору зобов»язався сплачувати орендні платежі, комунальні послуги та податок на землю щомісячно, не пізніше 5 числа наступного місяця.
Сторонами була укладена Додаткова угода №1 від 01.10.2004р. до Договору, якою змінено строк закінченя дії Договору -після шести місяців з дня підписання обома сторонами акта приймання-передачі приміщення в оренду.
Оскільки відповідний акт приймання-передачі був підписаний сторонами 15.10.04р., то строк дії Договору було подовжено до 15.04.05р, тобто в межах річного строку.
15.04.2005р. сторонами була укладена Додаткова угода №2 якою було змінено обсяг орендованої площі до 77,6м.кв., а також суми орендної плати до 4 128,32 грн., строк дії договору продовжений до 31.12.2005р.
Вказані зміни до Договору укладені відповідно до вимог діючого законодавства, судова колегія не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно незаконності продовження строку Договру понад 1 рік, оскільки діючим законодавстовм не встановлено обмежень за кількістю на продовження дії Договору оренди, строк продовження дії Договору за кожною Угодою без нотаріального посвідчення не суперечить можливому строку дії, встановленому ст. 793 ЦК України.
Факт справжності підпису на Додатковій угоді уповноважених представників сторін перевірявся судом першої інстанції, це підтверджено висновком судової-почеркознавчої експертизи №2383\02 від 14.06.06р.
Отже вказана Додаткова угода є такою, що породжує відповідні правові наслідки для сторін, доказів спростування цієї оцінки відповідачем не надано.
За приписами п.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.6 цього кодексу до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
За приписами ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідач свої зобов»язання за спірним Договором виконував не належним чином, у зв»язку з чим за ним виникла заборгованість за орендними платежами за травень-жовтень 2005р.
Позивач листом від 11.07.05р. №01/03-138 запропонував відповідачу повернути орендоване приміщення, відповідно до умов Договору 15.04.05р та Додаткової угоди №2.
За приписами п.2.2. Договору орендоване майно вважається повернутим позивачу відповідачем з моменту підписання двосторонньою комісією акту приймання -передачі.
Доказів дострокового розірвання сторонами Договору оренди з урахуванням змін Додаткової угоди за згодою сторін, відповідачем не надано.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за травень 2005р. у сумі 8 397,09 грн., податок на землю в сумі 129,40 грн., за червень 2005р. в сумі 4129,32 грн., податок на землю -129,40 грн., за липень 2005р. в сумі 4129,32 грн., податок на землю - 129,40 грн., за серпень 2005р. в сумі 4129,32 грн., податок на землю -129,40грн., за вересень 2005р. в сумі 4129.32грн., податок на землю - 129,40 грн., а всього - 29 815,09 грн., оскільки укладеною Додатковою угодою №2 від 15.04.05р. сторони передбачили суму орендних платежів у розмірі 4 129,32 грн. на місяць з 01.06.2005 року.
Доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі про те, що він не користувався орендованим приміщенням з травня 2005р. не мають правового значення, оскільки спірне приміщення за двостороннім актом позивачу не передано, доказів припинення дії Договору оренди у встановленому законом порядку не надано.
Також судова колгеія вважає безпідставними посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату виходячи із загальної площі приміщення у розмірі 157,84 кв.м., оскільки Додатковою угодою №2 встановлений загальний розмір орендуємого приміщення у розмірі 77,6 кв.м. Будь-яких законних підстав до стягнення орендної плати за іншу частину площі у розмірі 80,24кв.м. за вказаною адресою не встановлено. Позовних вимог до стягенння вказаної суми на інших підставах позивачем не заявлено.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від від 21.07.2006р. по справі №36/428 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційних скарг покласти на сторони, з урахуванням фактично понесених витрат.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Ясинуватський машинобудівний завод»м.Ясинувата Донецької області та Колективного підприємства «Трест Донецькжитлобуд №1»м.Донецьк залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2006р. по справі №36/428 залишити без змін.
Головуючий Стойка О.В.
Судді: Геза Т.Д.
Діброва Г.І.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС