донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.10.2006 р. справа №10/235
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Акулової Н.В., Стойки О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Боков О.П. (довіреність №352/06 від 20.10.2006р.)
Трекке А.С. (довіреність б/н від 16.10.2006р.)
,
від відповідача:
Вєдєнєєв С.О. (довіреність б/н від 04.04.2006р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерне товариство закритого типу "Фірма "Меблі" м.Донецьк
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
13.09.2006 року
по справі
№10/235
за позовом
Акціонерне товариство закритого типу "Фірма "Меблі" м.Донецьк
до
Товариство з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "BILIJARDAI"м.Донецьк
про
стягнення неустойки в розмірі 189 409,20грн.
У 2006 році позивач, Акціонерне товариство «Фірма «Меблі», м. Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача -Відкритого акціонерного товариства «Більярдний клуб «Bilijardaj», м. Донецьк про стягнення неустойки в розмірі 126272 грн. 80 коп.
В процесі розгляду справи, відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 189409 грн. 20 коп.
Рішенням від 13.09.2006р. у позовних вимогах Акціонерного товариства «Фірми «Меблі», м. Донецьк про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Більярдний клуб «Bilijardaj», м. Донецьк неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 189409 грн. 20 коп. -відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведений факт ухилення відповідача від обов'язку повернути приміщення, а позовні вимоги щодо стягнення неустойки в розмірі 189409 грн. 20 коп. за користування річчю за час прострочення не обґрунтовані та не доведені належним чином.
Позивач, Акціонерне товариство «Фірма «Меблі», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення господарського суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з вимогами апеляційної скарги не погодився, та просив Донецький апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій» та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.03.2004р. між сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень №2-27/2004/3 із додатковою угодою до нього від 01.12.2004р. Термін дії якого встановлений сторонами до 31.12.2004р.
Додатковою угодою до договору від 01.12.2004р. сторони визначились з умовами припинення договору оренди та умовами його пролонгації.
30.12.2004р. між сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень №2-27/2004, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у тимчасове користування частину приміщення, розташованого за адресою: вул. Московська, 2 , м. Макіївка, загальною площею 610, 24 кв. м. для використання у своїй Статутній діяльності (п. 1.1 договору).
Вартість орендної плати, передбачена сторонами у п. 1.2 договору, складає 15784 грн. 10 коп. в місяць, з урахуванням ПДВ.
Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони визначили права та обов'язки сторін, а також умови проведення капітального ремонту, перепланування та поліпшення стану переданого в оренду приміщення.
Строк дії договору, передбачений сторонами в п. 5.1, встановлений з 30.12.2004р. по 30.12.2005р.
У випадку припинення договору відповідач зобов'язаний письмово повідомити позивача у місячний термін та здати приміщення за актом ( п. 5.4 договору).
Рішенням господарського суду по справі №1/71 від 26.04.2006р. задоволені позовні вимоги АТ «Фірми «Меблі» про звільнення ТОВ «Більярдний клуб «Bilijardaj»орендованого приміщення, розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. Московська 2.
Позивачем на адресу відповідача були направлені листи-повідомлення №92/05 від 03.11.2005р., №01/793 від 29.12.2005р. про необхідність повернення орендованого приміщення.
Листом №655 від 12.12.2005р. відповідач запропонував позивачеві направити його представника за місцезнаходженням орендованого приміщення для підписання акту приймання-передачі. Оскільки представник позивача на вимогу відповідача не з'явився, останнім був складений акт від 31.12.2005р. про неможливість проведення дій, пов'язаних із поверненням приміщення. Вказаний акт був направлений позивачеві листом б/н від 14.03.2006р.
Листами №№ 18 від 04.2006р., 23 від 17.04.2006р., 28 від 25.04.2006р. відповідач неодноразово звертався до позивача із пропозицією щодо прийняття приміщення. Факт направлення листів підтверджений матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як загального акту законодавства.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, одним з яких є сплата неустойки ( ст. 611 ЦК України).
Згідно із ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу, необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Посилання позивача щодо неотримання ним листів, направлених відповідачем, правомірно не прийняті судом першої інстанції, оскільки, вказані листи надсилалися відповідачем за місцем юридичної адреси підприємства позивача, яка зазначена у довідці про державну реєстрацію, що підтверджено матеріалами справи.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення неустойку, яка розрахована за період, починаючи з січня 2006р. Позивач не скористався своїм конституційним правом виконати рішення суду у передбаченому чинним законодавством України порядку через Державну виконавчу службу, що також свідчить про відсутність наміру позивача прийняти приміщення від відповідача, тоді як рішення суду про виселення набрало законної сили в травні 2006р.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 189409 грн. 20 коп., не доказані та необґрунтовані. Факт ухилення відповідача від обов'язку повернення приміщення позивачем не доведений.
Заперечення заявника апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятого рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2006 року у справі №10/235 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Фірми «Меблі», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2006 року у справі №10/235 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2006 року у справі №10/235 -без змін.
Головуючий Діброва Г.І.
Судді: Акулова Н.В.
Стойка О.В.
Надр.5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5 -ГС Дон. обл.;
Богомолова Ю.І