Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" листопада 2011 р. Справа № 5023/8048/11
вх. № 8048/11
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Стешенко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за дорученням, 3-ї особи < Текст > відповідача - ОСОБА_2, за дорученням 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, м. Харків 3-я особа < Текст >
до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дзержинського району м. Харкова, м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 403,90 грн., -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 403,90 грн. надлишково сплачених коштів.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
03.11.2011 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.
Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача суд встановив наступне.
Згідно п. 2 ст.12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладається на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету, виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом.
Відповідно до Положення “Про Харківський міський центр зайнятості м. Харкова”, затвердженого директором Харківського обласного центру зайнятості - Харківський міський центр зайнятості м. Харкова - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття утворюється відповідно до наказу директора Харківського обласного центру зайнятості від 05.11.2008 р. № 452 шляхом злиття Харківського міськрайонного центру зайнятості, Дзержинського, Жовтневого, Ленінського, Орджонікідзевського та Червоно-заводського районних центрів зайнятості і є правонаступником їх прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про зайнятість населення” відносини зайнятості в Україні регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону.
Статтею 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, є одним із видів соціальних послуг за цим Законом та Законом “Про зайнятість населення”.
У зв'язку з прийняттям Закону України від 21 листопада 1997 р. N 665 "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 27.04.1998р. № 578 затвердив ряд Положень, в тому числі: Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки та Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт.
Згідно з Положенням про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого Постановою КМУ № 578 від 27.04.1998р., оплачувані громадські роботи - це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності громадян, що не потребують спеціальної кваліфікації і виконуються на договірній основі та з метою надання тимчасової роботи громадянам. В п. 4 вказаного положення передбачено відповідні види робіт, які застосовуються під час організації оплачуваних громадських робіт.
З урахуванням вимог вищезазначеного Положення, 06 січня 2005р. та 04 січня 2006р. між Дзержинським районним центром зайнятості та Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дзержинського району м. Харкова укладено договір про спільну діяльність з організації оплачуваних громадських робіт.
06.08.2007 року за № 134 отримано лист від Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дзержинського району м. Харкова, в якому зазначено, що у зв'язку з відсутністю можливості у Відповідача на відшкодування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на оплату проїзду громадян, які працювали на громадських роботах з 06.01.2005 року, відшкодування вартості проїзду проводилось Дзержинським РЦЗ на підставі маршрутних листів.
Пунктом 19 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого Постановою КМУ № 578 від 27.04.1998р. передбачено, що кошти державного фонду сприяння зайнятості населення можуть бути використані на придбання інвентарю та спецодягу, на транспортні засоби для перевезення громадян та оплату проїзду на підставі представлених документів (за умови, що такі роботи проводять у іншій місцевості), а також на оплату проживання в гуртожитку (у разі потреби).
Отже, в даному випадку, застосовуючи вищезазначене Положення для відшкодування коштів на оплату проїзду на підставі представлених документів, інша місцевість - це інший населений пункт.
Відповідно п. 44 Положення визначено іншу місцевість як район, місто. Таку ж норму закріплено і в Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою КМУ № 219 від 14.02.2007р.
Оплата проїзду безробітним здійснювалась на підставі маршрутних листів, затверджених роботодавцем. Проїзд здійснювався в громадському транспорті в межах одного населеного пункту - м. Харкова, з одного району міста в інший, по всій території міста, що суперечить п. 19 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого Постановою КМУ № 578 від 27.04.1998 р. та ч.І Постанови Кабінету .міністрів України № 255 від 02.03.1998 року “Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість” згідно з якою працівникам, у зв'язку з переведенням їх на іншу роботу, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість (в інший населений пункт) виплачуються певні компенсації.
Враховуючи те, що проїзд здійснювався в межах одного населеного пункту, Дзержинським РЦЗ було надлишково виплачено кошти на відшкодування вартості проїзду громадян, які працювали на оплачуваних громадських роботах в період з 04.01.2005 року в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дзержинського району м. Харкова в сумі 403,90 грн.
В період з 16.04.2007р. по 18.05.2007р. Контрольно - ревізійним відділом в м. Харкові проведено планову ревізію використання Дзержинським РЦЗ коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період 2005 - 2006 роки та завершений період 2007 року.
Відповідно до результатів ревізії КРВ в м. Харкові з 16.04.2007р. по 18.05.2007р. з питання дотримання законодавства у процесі використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Дзержинському районному центрі зайнятості м. Харкова за період з 01.01.2005р. по 01.04.2007 р. контрольно-ревізійним управлінням в Харківській області Дзержинському районному центру зайнятості пред'явлено ряд вимог, одна з яких стосується вжиття заходів щодо відшкодування незаконних витрат на оплату проїзду громадянам, які працювали на оплачуваних громадських роботах в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дзержинського району м. Харкова в сумі 403,90 грн.
Результати ревізії зазначено в Акті ревізії від 22.05.2007 року за № 123-20-139 та вимозі № 123-15/1279 від 15.06.2007 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2007р. по справі № 2а-2577/07 за позовом Дзержинського районного центру зайнятості до КРУ в Харківській області КРВ м. Харкова про скасування вимоги в частині вжиття заходів щодо відшкодування незаконних витрат на оплату проїзду громадянам, які працювали на оплачуваних громадських роботах, позовні вимоги - задоволено.
Харківським апеляційним адміністративним судом 25.03.2008 р. вищезазначену постанову суду скасовано. Судом апеляційної інстанції застосовано Постанову КМУ № 255 від 02.03.1998р. “Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість” щодо тотожності понять іншої місцевості та іншого населеного пункту.
Як вбачається із змісту постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2008р. та ухвали Вищого адміністративного суду від 02 листопада 2010р. судами встановлено обставини відповідності вимоги КРУ, в частині вжиття заходів щодо відшкодування незаконних витрат на оплату проїзду громадянам, які працювали на оплачуваних громадських роботах, нормам законодавства про зайнятість.
16.12.2010р. Харківським окружним адміністративним судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення вимог за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості про зобов'язання виконати вимогу. 20.01.2011 року Харківським міським центром зайнятості подана апеляційна скарга на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року.
18 квітня 2010 року Харківським апеляційним адміністративним судом винесена ухвала по справі № 2а-36254/09/2070 згідно з якою відмовлено в задоволені апеляційної скарги Харківського міського центру зайнятості від 19 січня 2011 року про зобов'язання виконати вимогу.
06 липня 2011 року Вищим адміністративним судом України винесено ухвалу про залишення касаційної скарги у даній справі - без розгляду.
26 липня 2011 року Харківським міським центром зайнятості до Харківського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов про стягнення незаконно витрачених на оплату проїзду громадянам, які працювали на оплачуваних громадських роботах. 29 серпня провадження по справі № 2 а - 9796/11/2070 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Частинами 2 і 3 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення частини 1 цієї статті застосовується при поверненні виконаного однією із сторін у зобов'язанні незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до частини 6 статті 78 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними коштами і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
В статті 15 Закону "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" закріплені положення про обов'язковість законних вимог службових осіб державної контрольно-ревізійної служби.
Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 403,90 грн. безпідставно отриманих грошових коштів обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дзержинського району м. Харкова (61174, м. Харків, пр. Перемоги, 77-А, р/р 35421004002033 в УДК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23009222) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (м. Харків, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137-А, р/р 37177300802007 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 36224721) - 403,90 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.
Стягнути з територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дзержинського району м. Харкова (61174, м. Харків, пр. Перемоги, 77-А, р/р 35421004002033 в УДК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23009222) на користь Державного бюджету України (Управління Державного Казначейства України в Дзержинському районі м. Харкова, ЄДРПОУ 24134567, МФО 851011, номер рахунку 31210206700003 , код одержувача 03500039) - 1411,50 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Погорелова О.В.
Повний текст рішення складений та підписаний 07 листопада 2011 року