Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" листопада 2011 р. Справа № 5023/7582/11
вх. № 7582/11
Суддя господарського суду Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № 21-п від 19.07.2011 р.)
відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 8/11 від 28.04.2011 р.)
третьої особи - не з'явився
розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Система", м. Харків
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача - Комунальна установа охорони здоров'я "Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мєщанінова", м. Харків
про визнання недійсним договору
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Термо-Система" (надалі - Відповідач) договір підряду за № 18 від 01.09.2010 р. та покладення на Відповідача судових витрат.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Також надає додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, у наданому поясненні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні. Також надає додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Позивачем, як підрядником, та Відповідачем, як субпідрядником, було укладено договір підряду № 18 від 01.09.2010 (надалі - договір), на підставі якого Відповідач зобов'язався за замовленням виконати роботи з капітального ремонту фасаду стаціонару (III етап) на об'єкті «Комунальний заклад охорони здоров'я Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.I. Мещанінова» за адресою м. Харків, провулок Балакірєва, 3-А.
Відповідно до пункту 2.3 договору вартість робіт за договором повинна була скласти 1 554 380,00 грн. з ПДВ. Відповідно до пункту 3.1 договору строк закінчення виконання робіт за договором визначено як - листопад 2010 року.
Договір з Відповідачем укладався, як з субпідрядником, на виконання умов договору підряду № 124 від 11.06.2010, який укладено між Комунальною установою охорони здоров'я Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мєщанінова, як замовником, та як підрядником (надалі - первинний договір).
Відповідно до первинного договору замовник доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик та власними силами і засобами виконати роботи з капітального ремонту фасаду стаціонару (III етап) відповідно до умов договору, кошторисної документації (пункт 1.1 первинного договору).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) , підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На підставі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГПК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
За договором підряду одна сторона (підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. (ст. 837 ЦК України)
Відповідно до пункту 1.1. первинного договору, де зазначено, що замовник (Комунальна установа охорони здоров'я Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мєщанінова) доручає, а підрядник (Позивач) зобов'язується на свій ризик та власними силами і засобами виконати роботи з капітального ремонту фасаду стаціонару (ІІІ етап) відповідно до умов цього договору, кошторисної докуметації.
Проаналізивувши первинний договір та пункт 1.1. первинного договору, на якому Позивач акцентує увагу, суд зазначає, що Позивач, як підрядник, мав право залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), оскільки інше не встановлено договором. Крім того 02.09.2010 р. від Позивача головному лікарю надійшов лист за вих. № 41 від 01.09.2010 р. (вхідний № лікарні 3418 від 02.09.2010 р.), яким повідомлялось про укладення між Відповідачем та Позивачем договору будівельного субпідряду на виконання робіт з капітального ремонту фасаду стаціонару (Ш етап) Лікарні. До листа була додана копія договору № 18 від 01.09.2010 р.
Відповідно до статті 838 ЦК України Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи те, що ні нормами ст. 838 ЦК України, ні договором підряду від 11 червня 2010 р. № 124, не передбачено письмової згода субпідрядників з замовником, Лікарня надала Відповідачеві відповідь (лист від 28.09.2010 р. за № 01/2008 р.) про те, що Лікарня до укладання договору підряду між Відповідачем та Позивачем не має ніякого відношення. Відповідальність перед лікарнею за виконання робіт по капітальному ремонту фасаду стаціонару (ІІІ етап) несе організація, з якою лікарня уклала договір підряду.
Також не передбачено, ні умовами тендерної документації на відкриті торги з капітального ремонту фасаду стаціонару (ІІІ етап), ні умовами договору підряду від 11 червня 2010 р. № 124, що підрядник - ТОВ „Восток-строй" не має право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників), тобто відсутня заборона щодо залучення субпідрядників до виконання капремонту фасаду стаціонару. У даних документах також відсутня заборона, стосовного того, що Підрядник повинен отримати від Замовника згоду на залучення до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників).
У частині 2 статті 319 Господарського кодексу України зазначено, що підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи, а не зобов'язаний перед залученням до виконання договору отримати згоду замовника.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем не доведено, шляхом надання належних доказів з огляду на приписи ст. 318 ГК України та 838 ЦК України, що він не мав права на залучення до виконання робіт Відповідача на умовах субпідряду.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких Позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Таким чином в даному разі відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним укладеного між Позивачем та Відповідачем договіру підряду за № 18 від 01.09.2010 р., а отже позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на Позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 525, 627, 628, 629, 837, 838 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 179, 193, 319 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 54, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - < Текст >
У позові відмовити повністю.
Суддя (підпис< Текст > Жигалкін І.П.
Повний текст рішення підписаний «07»листопада 2011 року
по справі № 5023/7582/11.