Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" листопада 2011 р. Справа № 5023/8145/11
вх. № 8145/11
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 0243/11 від 01.06.2011 р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом ПАТ "МТС Україна", м. Київ;
до ТОВ "Ріно", м. Харків;
про стягнення 3753,66 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за телекомунікаційні послуги у розмірі 3016,63грн., суму заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України у розмірі 193,67грн., суму договірної санкції у розмірі 543,36грн., судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 02.11.2011 р. за вх. № Д1995, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Представник позивача позов підтримав повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, витребувані судом документи не надав.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Між позивачем (оператор) та відповідачем (абонент) було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку №1934140 від 23.11.2004, а також додаткову угоду до нього №3720708 від 18.02.2008.
Відповідно Розділу 3 (Розрахунки) Договору, про надання послуг мобільного зв'язку, нарахування за надані послуги здійснюється за тарифами Оператора, які є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, за яким здійснюються нарахування за всіма наявними в абонента телефонами. Кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних оператору технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг. Розрахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою або за рахунок карток оплати. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.
Відповідачу було надано особовий рахунок №1.11048922.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за надані телекомунікаційні послуги, яка станом на 01.10.2009 складала 3016,63 грн. (з ПДВ).
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 3016,63 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Згідно з умовами Договору та Умовами (Правилами) користування, як складовою частиною договорів, в разі затримки оплати Оператор має право відмовити Абоненту в подальшому наданні Послуги та розірвати цей договір. Призупинення надання послуги та розірвання договору не звільняє Абонента від оплати суми заборгованості та виплати неустойки.
24.10.2009, у зв'язку з наявністю у Відповідача заборгованості за надані послуги, договір було розірвано за ініціативою Позивача.
Відповідно до п.1.3 додаткової угоди до договору про надання послуг мобільного зв'язку №1934140 від 23.11.2004, забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед Оператором не відмовлятись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання Оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2. основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь Оператора договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Загальний строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.
Таким чином, сторони при укладанні зазначеного договору та додаткової угоди до нього погодили між собою встановлення такої відповідальності у вигляді договірної санкції, яка нараховується за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.
На підставі п.п. 1.1, 1.3. та 1.4 додаткової угоди, у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, йому було нараховано договірну санкцію, розмір якої становить 543,36грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 230 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань штрафні санкції.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Стаття 234 ГК України визначає, що сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 543,36грн. договірної санкції обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Згідно з п. 15-12, 15-14, 15-15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ №1740 від 03.11.98 р., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 7,5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.
За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 193,67грн. заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Судом встановлено, що 09.11.2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою розрахуватись із заборгованістю, але відповідачем не було сплачено суму заборгованості.
У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.
Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 546, 611, 622, 625, ч. 1 ст. 903 ЦК України, ст.ст. 193, 199, 218, 230, 234 ГК України, ст.ст.1, 12, 75, 44- 49, 82-84 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріно" (64820, Харківська обл., Близнюківський р-н, м. Бурбулатове, вул. Миру, буд. 24,. код ЄДРПОУ 34173995, п/р 26001052203226 в ХФ Приватбанк, МФО 351533) на користь Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (01015 м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937 п/р 26008526 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Києва МФО 300335) 3016,63грн. заборгованості за телекомуніційні послуги, суму заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України у розмірі 193,67грн., суму договірної санкції у розмірі 543,36грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення складено 04 листопада 2011 року.