Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" листопада 2011 р. Справа № 5023/2970/11 (н.р. 29/343-10)
вх. № 2970/11 (н.р. 10045/5-29)
Суддя господарського суду Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Павленко А.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., дов. від 17.05.2011 року;
1-й відповідач - не з'явився;
2-й відповідач - не з'явився; 3-й особи - < Текст >
відповідача - < Текст > 3-й особи - < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабаївське підприємство", с. Бабаї 3-я особа < Текст >
до 1) СВК "Червоний партизан" с. Бабаї 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа < Текст >
про виключення з акту перевірки будівлі, визнання права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бабаївське підприємство”(позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до СВК «Червоний партизан» (1-й відповідач) та Регіонального відділення Фонду державного майна України (2-й відповідач), в якій просить суд: 1) визнати недійсним Акт № 393 перевірки забезпечення збереження та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду СВК “Червоний партизан” у процесі приватизації, але перебуває на його балансі, від 09.10.2007 року в частині включення до нього за № 21 будівлі за адресою: смт Бабаї, Харківський район, Харківська область, пл. К. Маркса, № 3; 2) Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (2-й відповідач) та сільськогосподарський виробничий кооператив “Червоний партизан”(1-й відповідач) виключити з Акту № 393 перевірки забезпечення збереження та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду СВК “Червоний партизан”у процесі приватизації, але перебуває на його балансі, від 09.10.2007 року, об'єкт внесений в цей Акт під № 21 за адресою: смт Бабаї, Харківський район, Харківська область, пл. К. Маркса, № 3; визнати, що за адресою смт Бабаї, Харківський район, Харківська область, пл. К. Маркса, № 3, знаходиться нежитлова будівля контора, літ. А-2, загальною площею 424,0 кв.м.; визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Бабаївське підприємство” право власності на нежитлову будівлю контору, літ. А-2, загальною площею 424,0 кв.м., що знаходиться за адресою: смт Бабаї, Харківський район, Харківська область, пл. К. Маркса, № 3.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30 листопада 2010 року по справі № 29/343-10 (залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 січня 2011 року) позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним Акт № 393 перевірки забезпечення збереження та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду СВК “Червоний партизан” у процесі приватизації, але перебуває на його балансі, від 09.10.2007 року в частині включення до нього за № 21 будівлі за адресою: смт Бабаї, Харківський район, Харківська область, пл. К. Маркса, № 3. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Сільськогосподарський виробничий кооператив “Червоний партизан” виключити з Акту № 393 перевірки забезпечення збереження та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду СВК “Червоний партизан”у процесі приватизації, але перебуває на його балансі, від 09.10.2007 року, об'єкт внесений в цей Акт під № 21 за адресою: с.м.т Бабаї, Харківський район, Харківська область, пл. К. Маркса, № 3. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Бабаївське підприємство”(код 36647201, Харківська обл., Харківський район, смт Бабаї, вул. Командарма Шумілова, буд. 131) право власності на нежитлову будівлю контору, літ. А-2, загальною площею 424,0 кв.м., що знаходиться за адресою: смт Бабаї, Харківський район, Харківська область, пл. К. Маркса, № 3. В решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2011 року скасовано рішення господарського суду Харківської області від 30листопада 2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 січня 2011 року у справі № 29/343-10, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2011 року призначено справу до розгляду у судовоум засіданні на 18.05.2011 року об 11:30 год.
Ухвалою господарського суду від 17 жовтня 2011 року, після повернення матеріалів справи з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса, розгляд справи поновлено та призначено до розгляду на 24 жовтня 2011 року о 12:20 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2011 року розгляд справи відкладено на 01 листопада 2011 року об 11:00 год.
У призначене судове засідання представники першого та другого відповідачів не з'явились, витребувані судом документи не надали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили.
У призначеному судовому засіданні представник позивача надав клопотання (вх. № 33253), в якому посилаючись на неможливість надати витребувані судом документи, просить суд залишити позов без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, подане клопотання позивача про залишення позову без розгляду, суд задовольняє його з огляду на наступне.
Як вже було встановлено ухвалою господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року по даній справі, матеріали справи містять суперечливі дані щодо предмету спору: нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: смт Бабаї, Харківський район, Харківська область, пл. К. Маркса, № 3.
Окрім того, постановою Вищого господарського суду України встановлено, що з метою правильного вирішення даного спору судовим інстанціям необхідно надати правову оцінку матеріалам справи щодо приватизації Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Червоний партизан”, зокрема, чи була включена вартість спірної будівлі до складу вартості майна, що приватизувалося. А також встановлення чи є спірна будівля “гуртожитком”або “конторою”.
У відповідності до ст.. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, судом керуючись приписами ст.. 41 ГПК України, призначено у справі комплексну судову економічну та будівельно-технічну експертизи, провадження якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса .
14 липня 2011 року до господарського суду Харківської області надійшло клопотання експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса Капліна Р.Б. та Стьопіна Р.С. (вх. № 3098) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, які господарським судом Харківської області надіслано адресу сторін для належного виконання (вих.. № 016705).
Проте, у зв'язку з тим, що клопотання експертів не виконано, документи, необхідні для проведення експертизи експертній установі надано не було Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса повернув матеріали справи з повідомлення про неможливість надання висновку.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Але позивач без поважних причин не надав суду витребуваних судом доказів в підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що строк вирішення спору, встановлений ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України скінчується, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач без поважних причин не з'являється у судове засідання та не надає витребувані судом документи, що перешкоджає вирішенню спору по суті.
При цьому суд не вбачає можливим прийняти рішення у справі виходячи з наступного.
Згідно п.п. 2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) та к і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.
За таких обставин, відсутність витребуваних документів унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про достатність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України та задоволення клопотання відповідача.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити клопотання позивача про залишення позову без розгляду.
Позов залишити без розгляду.
Суддя Аюпова Р.М.
Повний текст ухвали підписано 02.11.2011 року.