донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.10.2006 р. справа №12/188пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Акулової Н.В., Стойки О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Фирус А.О.(довіреність №05-01 від 05.01.2006р.),
від відповідача 1.:
від відповідача 2.:
від 3-ї особи:
Не з'явився
Рябцева К.Г. (довіреність №774 від 23.10.2006р.)
Крамаренко Ю.В. (довіреність №773 від 23.10.2006р.)
Федорова Г.В. (довіреність №44/05-06 від 10.03.2006р.)
,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління матеріально-технічного постачання Державної холдингової компанії "Шахтарськантрацит" м.Шахтарськ
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
04.09.2006 року
по справі
№12/188пд
за позовом
Управління матеріально-технічного постачання Державної холдингової компанії "Шахтарськантрацит" м.Шахтарськ
До відповідача 1.:
До відповідача 2.:
За участю 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та стороні відповідачів:
Відділу державної виконавчої служби Шахтарського районного управлінняюстиції, м. Шахтарськ Донецької області;
Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Ом фал», м. Шахтарськ Донецької області;
Спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст» в особі Донецької філії, м. Донецьк
про
визнання недійсним протоколу № 305032-1 від 16.05.03р. про ведення публічних торгів по реалізації майна УМТС ДХК "Шахтарськантрацит" на суму 145000грн., визнати недійсним угоду на суму 13847грн.20коп., зобов"язати повернути позивачу об"єкт "Нефтебаза" у п
У 2006 році позивач, Управління матеріально-технічного постачання Державної холдингової компанії «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ Донецької області, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідачів: 1. -Відділу державної виконавчої служби Шахтарського районного управління юстиції, м. Шахтарськ Донецької області; 2. -Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал», м. Шахтарськ Донецької області про визнання недійсним протоколу №305032-1 від 16.05.2003р. проведення публічних торгів по реалізації майна УМТС ДХК «Шахтарськантрацит»на суму 145000 грн., визнання недійсною угоди на суму 13847 грн. 20 коп., зобов'язання повернути позивачеві об'єкт «Нафтобаза»у первісному фізичному та технічному стані.
В процесі розгляду справи, ухвалою від 13.06.2006р., відповідно до вимог ст. 27 ГПК України, господарським судом Донецької області залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не стороні відповідачів -Спеціалізоване державне підприємство «Укрспецюст»в особі Донецької філії.
Рішенням від 04.09.2006р. провадження по справі до відповідача 1. Відділу державної виконавчої служби Шахтарського районного управління юстиції, м. Шахтарськ було припинено, у позовних вимогах Управління матеріально-технічного постачання Державної холдингової компанії «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ Донецької області до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал», м. Шахтарськ Донецької області - відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, відповідача 1. - Відділ державної виконавчої служби Шахтарського районного управління юстиції, м. Шахтарськ Донецької області -вилучено з державного реєстру, тому справа в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України, у позовних вимогах до відповідача 2. відмовлено в зв'язку з тим, що позивачем не доведено наявність обставин, необхідних для визнання угод недійсними.
Позивач, Управління матеріально-технічного постачання Державної холдингової компанії «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим із порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2006р. скасувати, визнати недійсним протокол проведення публічних торгів №305321 від 16.05.2003р. по реалізації майна УМТС ДХК «Шахтарськантрацит»на суму 145000 грн.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Представник відповідача 1. до судового засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу суду не надав, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.09.2006р. Оскільки явка представників сторін в ухвалі господарського суду не була визнана обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача 1.
Відповідач 2. надав судовій колегії відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №12/188пд, та наданих позивачем пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій» та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до пп. 2,3,4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 13.01.2003р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна (у тому числі й нафтобаза) боржника, Управління матеріально-технічного постачання Державної холдингової компанії «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ Донецької області, та оголошення заборони на його відчуження.
Вказана постанова прийнята з метою примусового виконання виконавчих листів, виданих на протязі 1998 -20002р. за рішенням Шахтарського міського суду.
Постанова не оскаржена та не визнана недійсною.
До майна, що підлягає арешту надана й нафтобаза, з переліком основних засобів, що знаходяться на ній. Державним виконавцем було описано майно нафтобази, що підтверджено актом опису та арешту серії АА№483107 від 16.12.2002р.
14.01.2003р. позивач звернувся до Шахтарського міського управління юстиції із листом, в якому запропонував для подальшої реалізації майно, яке знаходиться на балансі підприємства та не використовується у виробництві, а саме: база №3, автозаправочна станція, нафтобаза.
Начальник Шахтарського міського відділу Державної виконавчої служби звернувся до Фонду державного майна України з листом №2-402 від 04.02.2003р., в якому повідомив, що Відділом державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції було описано та арештовано майно, яке не використовувалося в основному виробництві підприємства позивача Управління матеріально-технічного постачання Державної холдингової компанії «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ Донецької області, а саме нафтобаза та база №3. В цьому ж листі зазначено, що вартість описаного та арештованого майна буде визначатися експертом. Заборгованість підприємства позивача по заробітній платі, відшкодуванню збитків, аліментів, згідно із рішеннями суду, а також виконавчого збору становила 1420000 грн.
03.10.2003р. Відділом державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції винесено постанову №33 про арешт коштів боржника, позивача -Управління матеріально-технічного постачання Державної холдингової компанії «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ Донецької області.
25.05.2004р. старшим державним виконавцем ВДВС Шахтарського РУЮ накладено арешт на грошові кошти боржника, що знаходяться на рахунку у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Шахтарськ Донецької області».
Вартість проданого майна визначена експертом та підтверджена висновком, виконаним Донецькою товарною Біржею «Партнер», складає 169382 грн.
30.04.2003р. між ВДВС Шахтарського управління юстиції та Спеціалізованим державним підприємством «Укрспецюст»був підписаний договір №3050321 про реалізацію арештованого майна, відповідно до вимог якого, 3-я особа по справі повинна була здійснити дії, пов'язані із наданням послуг по реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах.
30.04.2003р. в печатному виданні «Партнер-Інформ»була здійснена публікація про проведення торгів.
16.05.2003р. проведено прилюдні торги спірного майна. Переможцем вказаних торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал», м. Шахтарськ Донецької області.
Позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовними вимогами про визнання недійсним протоколу №305032-1 від 16.05.2003р. проведення публічних торгів по реалізації майна УМТС ДХК «Шахтарськантрацит»на суму 145000 грн., визнання недійсною угоди на суму 13847 грн. 20 коп., зобов'язання повернути позивачеві об'єкт «Нафтобаза»у первісному фізичному та технічному стані.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Оскільки між сторонами по справі склалися фактичні господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як загального акту законодавства.
Абзац 2 п.4 Заключних положень Господарського кодексу України встановлює, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідних положень Господарського кодексу України, вказані положення застосовуються до правил та обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Відповідно до вимог абзацу 2 п. 4, п. 9 Перехідних положень Цивільного кодексу України, норми цього кодексу застосовуються до прав та обов'язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2 ст. 124 Конституції України -юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно із рішенням Конституційного суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002р. положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення передбачено право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, договором.
В обґрунтування своїх вимог щодо визнання недійсним протоколу №305032-1 від 16.05.2003р. проведення публічних торгів по реалізації майна УМТС ДХК «Шахтарськантрацит»на суму 145000 грн. позивач посилається на порушення вимог Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Відповідно до ст. 2 цього Закону, під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами.
Мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємства, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що майно, яке було продано на прилюдних торгах не використовувалося в основному виробництві, що підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що у даному випадку майно було продано на виконання рішень місцевого суду по виплаті заборгованості із заробітної плати та аліментам.
Позивач також звернувся до суду із позовними вимогами щодо визнання недійсним протоколу №3050321-1 від 16.05.2003р., який за своєю правовою природою є лише документом, що посвідчує проведення прилюдних торгів. Вимог щодо визнання прилюдних торгів недійсними позивач не заявляв. Також позивач просив визнати недійсною угоду про продаж майна, але без посилання на норми законодавства, чинного на час укладання спірної угоди.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в зв'язку із недоведеністю.
В матеріалах справи є довідка головного управління статистики у Донецькій області №22-2/1907 від 20.06.2006р., якою зазначено, що відповідач по справі 1. -Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції Донецької області -вилучено із державного реєстру підприємств та організацій України.
На підставі зазначеного, господарський суд правомірно припинив провадження по справі щодо відповідача 1., відповідно до вимог ч. 6 ст. 80 ГПК України, в зв'язку із ліквідацією відповідача 1.
Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2006 року у справі №12/188пд ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, та підлягає залишенню в силі, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Управління матеріально-технічного постачання Державної холдингової компанії «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2006 року у справі №12/188пд залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2006 року у справі №12/188пд -без змін.
Головуючий Діброва Г.І.
Судді: Акулова Н.В.
Стойка О.В.
Надр. 7 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3,4 -відповідачам;
5 -3-й особі;
6 -ДАГС;
7 -ГС Дон. обл.;
Богомолова Ю.І