07.11.11 Справа № 5021/2416/2011.
За позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м.Суми
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Суми
про стягнення 523 грн. 18 коп. Суддя Лугова Н.П.
Представники:
від позивача ОСОБА_2, довіреність № 10-19/17-Д/189 від 01.07.2011р.
від відповідача не з“явився
У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Кириченко - Шелест А.Г.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 523 грн. 18 коп., що складає двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини згідно укладеного між сторонами у справі договору про постачання електричної енергії № 995 від 29.07.2003р.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з?явився, повноважного представника не направив, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
На виконання вимог п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» щодо приведення статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із нормами цього Закону, позивачем 28.04.2011р. було змінено власне найменування на публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
29.07.2003р. між сторонами у справі було укладено договір про постачання електричної енергії № 995, згідно розділу 1 якого, позивач (постачальник) зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу (споживачу), а відповідач оплачувати позивачеві її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід?ємними частинами.
Зокрема, згідно п. 1.2. вищевказаного договору, позивач (постачальник) зобов'язався постачати відповідачу (споживачеві) електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу») у відповідності до фактичної категорії, визначеної додатком № 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».
В свою чергу, у відповідності до п. 2.2. договору, відповідач (споживач) зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та згідно п. 2.3. договору, оплачувати позивачеві (постачальнику) вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків».
Умовами договору, а саме, п. 1.1. договору передбачено право позивача як постачальника, одержувати від відповідача (споживача) плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, зарахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та інші платежі, обумовлені цим договором.
Крім того, згідно п. 1.3. зазначеного договору, позивач має право визначати у порядку передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності.
Зокрема, розділом 5 договору визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний, споживач (відповідач) не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).
Так, згідно п. 5.2. додаткової угоди до договору від 22.05.2006р., договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником протягом поточного розрахункового періоду при письмовому зверненні споживача, в разі відсутності на момент звернення боргу за минулий розрахунковий період, здійснення сплати поточних планових платежів згідно п. 2 додатку № 4 до цього договору, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості.
У відповідності до п. 1 додатку № 4 до договору від 29.07.2003р., розрахунковим вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Також, згідно п. 2 вказаного додатку, відповідач (споживач) до 10 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.
У разі неповної передоплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою передоплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 днів з дня отримання рахунку.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.2002р. та п. 4.2.2. укладеної між сторонами у справі додаткової угоди до договору № 995/1 від 22.05.2006р. передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
При цьому, визначений споживачем обсяг електричної енергії, за який здійснюється попередня оплата, приймається позивачем (постачальником) електричної енергії як договірна величина споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період.
Як свідчать матеріали справи, згідно погодженого між сторонами у справі «Обсягу постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу» відповідачеві було доведено договірні величини споживання на лютий 2011 р. у кількості 0,5 тис. кВт год.
Матеріалами справи, а саме, складеним та підписаним між сторонами у справі актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії протягом розрахункового періоду від 10.01.2011р. до 10.02.2011р. підтверджено факт, що відповідачем за вказаний період було спожито 1,216 тис. кВт. год. електроенергії.
Слід зазначити, що відповідач у справі звернувся до позивача з листом, що був зареєстрований позивачем за № 1161 від 08.02.2011р., з проханням збільшити величину споживання електричної енергії у лютому 2011 р. на 0.75 тис. кВт. год.
Проте, згідно наданої позивачем відповіді, ВАТ «Сумиобленерго» було повідомлено відповідача про те, що договірна величина електроспоживання на лютий 2011р. не коригується в зв'язку з несплатою поточних планових платежів.
Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач повинен сплачувати енергопостачальному підприємству електричну енергію використану понад встановлені ліміти за розрахунковий період у двократному розмірі.
Позивачем було виставлено відповідачеві рахунок № 9/1794 від 10.02.2011р. щодо оплати перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 523 грн. 18 коп., що відповідно до п. 7 «Порядку розрахунків» додатку № 4 до договору, мав бути сплачений відповідачем протягом 5 днів з дня отримання.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.
Станом на 30.09.2011р. борг по оплаті за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 523 грн. 18 коп. відповідачем залишається несплаченим.
Факт заборгованості відповідача в сумі 523 грн. 18 коп. підтверджено матеріалами справи, в т.ч. актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії протягом розрахункового періоду від 10.01.2011р. до 10.02.2011р., рахунком № 9/1794 від 10.02.2011р. та розрахунком суми боргу.
Відповідач доказів сплати боргу в сумі 523 грн. 18 коп. не подав, не подав і аргументованого заперечення, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 523 грн. 18 коп. боргу визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (40009, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40024, м.Суми, вул. Прокоф'єва, 9, код 24000329) борг у сумі 523 грн. 18 коп.; судові витрати: 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Н.П. Лугова
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 07.11.2011р.